Справа №613/995/14-ц Провадження № 2/613/313/14
27 червня 2014 року. Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого-судді - Уварової Ю.В.
за участю секретаря - Христенко К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Богодухові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 до Губарівської сільської ради, третя особа: Реєстраційна служба Богодухівського РУЮ Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування,
ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2, в якому просить визнати за останньою право власності на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що спірний будинок з надвірними побудовами належав ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Після його смерті спадщину фактично прийняла його дружина - тітка позивачки - ОСОБА_3, вступивши в управління та володіння спадковим майном. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, залишивши заповіт на ім'я ОСОБА_2.
ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але, враховуючи, що правовстановлюючий документ на будинок на ім'я спадкодавця відсутній, їй нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв?язку з чим вона вимушена звернутись до суду.
В судове засідання позивач ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 не з'явився, надав суду заяву з проханням слухати справу без його участі, просив позовні вимоги задовольнити.
Представники відповідача - Губарівської сільської ради та третьої особи - Реєстраційної служби Богодухівського РУЮ у судове засідання не з'явились, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі, не заперечували проти задоволення позовних вимог.
Суд, дослідивши представлені письмові докази у справі, приходить до наступного.
З довідки Виконавчого комітету Губарівської сільської ради від 04.04.2014 року вбачається, що відповідно до записів в погосподарській книзі №3 за 1996-2000 роки /запис №161/, житловий будинок по АДРЕСА_1, обліковується за ОСОБА_4 /а.с.-26/.
Відповідно до ч.3 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим законом, за умови, якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 31 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентарізацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
При цьому, виникнення права власності не залежало від його державної реєстрації.
Таким чином, права, набуті шляхом створення або придбання нерухомості у власність до набранням чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003 року та ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року, з дотриманням установленого порядку набуття, однак без державної реєстрації, слід вважати такими, що виникли та набуті в установленому законом порядку, а спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення права на спадщину.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 /а.с.15/.
Спадкоємцем після його смерті була його дружина - ОСОБА_3, яка не зверталась до нотаріальної контори, але відповідно до вимог ст.549 ЦК УРСР 1963 року прийняла спадщину, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, так як була зареєстрована та фактично проживала разом з чоловіком, що підтверджується довідкою Губарівської сільської ради від 22.07.2013 року /а.с.25/.
Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК України 1963 року, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Згідно зі ст.560 ЦК України 1963 року, спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. При цьому нормами цивільного законодавства не встановлені такі правові наслідки неотримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, як втрата права на спадщину.
Таким чином, виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права, зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину. Тобто, незважаючи на неотримання ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка - ОСОБА_4, право на цю спадщину виникло як у неї, так і в свою чергу - у її спадкоємців.
Згідно з копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 Спадкоємцем за заповітом є її племінниця - ОСОБА_2 - в інтересах якої подано позов..
ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, так як звернулась до нотаріальної контори та отримала свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна, а саме на земельний пай в пайовому фонді СВК «Червоний промінь», що підтверджується матеріалами спадкової справи /а.с.43-45/.
Однак, як вбачається з відповіді нотаріуса, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину - будинок з надвірними побудовами по АДРЕСА_1 - у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на ім'я спадкодавця /а.с.27/.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, інші спадкоємці відсутні, ОСОБА_2 прийняла спадщину, але не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документу на спірний будинок, та крім того, судом не встановлено неправомірність набуття права власності спадкодавцем на будинок, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими побудовами, розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -