н.с.619/1587/14-к
н.п. 1-кп/619/198/14
01 липня 2014 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014220280000294 від 01.03.2014 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Солоницівка, Дергачівського району, Харківської області, не працюючої, громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
Судом встановлено, що 16.10.2013 року, в денний час доби, ОСОБА_4 , маючи намір на таємне викрадення чужого майна, знаходячись за місцем мешкання, а саме в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , користуючись відсутністю інших мешканців вказаної квартири, впевнившись в тому, що її подальші злочинні дії ніким помічені не будуть, шляхом вільного доступу, таємно викрала кредитну карту № НОМЕР_1 «Приват Банк», що належала її бабусі ОСОБА_5 , заздалегідь знаючи ПІН-КОД даної картки та що на її балансі знаходяться гроші в сумі 3300 гривень, після чого, в період часу з 16.10.2013 року до 21.10.2013 року, заволоділа грошовою сумою в розмірі 3150 грн., розпорядившись ними в подальшому на свій розсуд.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України визнала у повному обсязі, щиро розкаялася у скоєному, пояснивши суду про обставини викладені вище.
Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_4 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, роз'яснивши при цьому учасникам судового провадження положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку. Таким чином, суд обмежився дослідженням доказів, поясненнями обвинуваченої та вивченням даних про її особу, без дослідження інших письмових доказів, які стосуються фактичних обставин справи.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 є доведеною, дії підсудної суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Суд, вивчивши дані про особу підсудної ОСОБА_4 встановив, що вона раніше не судима, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
При призначенні покарання суд, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає те, що ОСОБА_4 щиро розкаялася у скоєному злочині.
Обставин, що обтяжують покарання у відповідності до ст.67 КК України судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд керується вимогами ст.65 КК України, роз'ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості та всі обставини вчиненого злочину, дані про особу винної, наявність обставин, що пом'якшують покарання: визнання вини, щире каяття. Суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання і вважає за необхідне звільнити ОСОБА_4 від основного покарання з випробуванням, у відповідності зі ст.75 КК України, поклавши на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена заявила клопотання про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2014 році», а саме звільнення від покарання на підставі вказаного Закону, в зв'язку з вагітністю.
Прокурор проти задоволення заявленого клопотання не заперечував.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
19 квітня 2014 року набрав законної сили Закон України №1185-VII від 08 квітня 2014 року «Про амністію у 2014 році»
Відповідно до п. «б» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року, звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, жінок, вагітних на день набрання чинності цим Законом.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 вчинила злочин середньої тяжкості, на день набрання чинності Закону є вагітною, що підтверджується довідкою з Дергачівської центральної лікарні від 26.05.2014 року №736/01, строк вагітності 32 тижні, в зв'язку з чим підлягає звільненню від відбування покарання на підставі п.«б» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.
Відповідно до ст.9 даного Закону виконання цього закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Відповідно до п.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» із змінами внесеними згідно закону, установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Обвинувачена ОСОБА_4 відповідає вказаним вимогам, обставини, передбачені ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», та ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», які б виключали можливість застосування амністії до нього, не встановлені.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що обвинувачену необхідно звільнити від відбування покарання на підставі ст.1 п. «б» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.
Потерпілою ОСОБА_5 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3150 грн. та моральної шкоди в розмірі 6850 грн.
З урахуванням викладеного, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості та враховуючи характер правопорушення, суд прийшов до висновку, що заявлений потерпілою позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до ст.93 КПК України судові витрати стягнути з засудженої.
Питання про речові докази суд вирішує, у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 395 КПК України, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити їй покарання:
- за ч.1 ст.185 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_4 , відповідно до ст.75 КК України, від відбування основного покарання, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї зобов'язання.
Встановити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
У відповідності до ст.76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбування призначеного судом покарання відповідно до пункту «б» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 спричинену злочином матеріальну шкоду у розмірі 3150 (три тисячі сто п'ятдесят) грн. 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00коп.
Речовий доказ - кредитну карту № НОМЕР_1 «Приватбанк» вважати повернутою під розписку потерпілій ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи №32 від 12.03.2014 року в Науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі в сумі 393 грн. 12 коп.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, встановлених ст.394 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.
Суддя ОСОБА_1