Справа №613/385/14-к Провадження № 1-кп/613/66/14
02 липня 2014 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Богодухові кримінальне провадження № 12014220220000104 від 17 лютого 2014 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Богодухова Харківської області, українки, громадянки України, вдови, з повною вищою освітою, що проживає: АДРЕСА_1 ,пенсіонерки, раніше не судимої,
за ч.1 ст.190 КК України,-
Органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що вона, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, 08 жовтня 2013 року надала недостовірні дані щодо наявності у своєму володінні на праві приватної власності домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , до Управління соціального захисту населення Богодухівської РДА для призначення субсидії на відшкодування витрат житлово-комунальних послуг на опалювальний період, на підставі чого в період часу з жовтня місяця 2013 року до січня місяця 2014 року шахрайським шляхом отримала грошову допомогу у вигляді житлової субсидії на загальну суму 1248 грн. 69 коп., чим спричинила Управлінню соціального захисту населення Богодухівської РДА матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 190 КК України, не визнала та пояснила, що вона дійсно восени 2013 року звернулася із заявою про надання їй субсидії, її доходом у 2013 році була лише пенсія. ОСОБА_5 уточнила, що будь-яких інших доходів у 2013 році вона не отримувала, у 2011 році вона дійсно отримала кошти за будинок АДРЕСА_2 , отримала ці кошти після видачі нею генеральної довіреності на розпорядження вказаним будинком. Винуватою себе не визнала, оскільки нікого не обманювала вважає, що субсидію отримала на законних підставах, про продаж влітку 2013 року будинку їй ніхто не повідомляв, тим самим умислу незаконно отримати субсидію вона не мала.
Проаналізувавши зібрані докази суд вважає, що твердження ОСОБА_5 про те, що вона не є шахраєм, нікого не обманювала, не надавала завідомо недостовірні дані та не винувата у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується показами самої обвинуваченої, які узгоджуються з матеріалами кримінального провадження, показами представника потерпілого ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_7 , допитаних в ході судового слідства та матеріалами, які знаходяться в кримінальному провадженні і були вивчені та проаналізовані в судовому засіданні, а саме:
Копією договору купівлі-продажу від 22.06.2013 року (а.п.-34) повністю підтверджується той факт,що договір купівлі-продажу житлового будинку за АДРЕСА_2 було підписано ОСОБА_8 , «продавцем» за договором, яка діяла як представник ОСОБА_5 на підставі довіреності від 28.10.2011 року ,посвідченої Богодухівською ДНК.
Представник потерпілого ОСОБА_6 , яка працює на посаді начальника управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, в судовому засіданні пояснила,що ОСОБА_5 дійсно в жовтні місяці 2013 року звернулася із заявою про надання їй субсидії,задекларувала два житлових приміщення,їх загальна площа надає ОСОБА_5 право на отримання субсидії на ту адресу та саме у тому розмірі, як це і було здійснено. Як уточнила представник потерпілого, у разі декларування ОСОБА_5 лише одного житлового будинку,розташованого по АДРЕСА_1 ,остання отримала б субсидію у тому самому розмірі,як і при декларуванні обох будинків. Оскільки податковою інспекцією було надано відомості про отримання ОСОБА_5 в другому кварталі 2013 року доходу від реалізації будинку,вона звернулася до Богодухівського РВ із відповідною заявою.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив,що в 2011 році ОСОБА_5 дійсно оформила у нотаріуса на ім'я його дружини довіреність,передала цю довіреність йому, після чого в цей самий день,а саме в день оформлення довіреності, він сплатив ОСОБА_5 всю суму коштів за будинок по АДРЕСА_2 . ОСОБА_7 уточнив,що влітку 2013 року договір купівлі-продажу будинку підписувала за довіреністю його дружина. При укладанні та підписанні договору ОСОБА_5 присутня не була.
Клопотання про виклик та допит інших свідків обвинувачення, прокурором заявлено не було.
Стороною обвинувачення не доведено того,що ОСОБА_5 було достовірно відомо про укладення та підписання в 2013 році вказаного вище договору купівлі-продажу. При цьому ОСОБА_5 категорично заперечувала той факт,що їй в 2013 році було повідомлено про укладання договору. Будь-яких доказів того,що ОСОБА_5 знала про укладення вказаного вище договору-купівлі продажу чи доказів отримання нею саме у 2013 році іншого, окрім пенсії доходу, який може вплинути на її право на отримання субсидії, суду надано не було.
При цьому судом достовірно встановлено,що саме в день підписання ОСОБА_5 довіреності,а саме 28 жовтня 2011 року вона отримала за належний їй будинок всю суму коштів,тим самим дохід за будинок вона отримала в день підписання та видачі довіреності. Зазначене повністю узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_7 ,допитаного судом за клопотанням прокурора, який підтвердив факт підписання ОСОБА_5 довіреності та отримання нею коштів за проданий будинок ще в 2011 році,в день її підписання.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що в діях ОСОБА_5 відсутні ознаки шахрайства. З самого початку звернення до управління праці та соціального захисту населення, для вирішення питання про надання їй субсидії, ОСОБА_5 вказала про наявність у неї двох будинків,оскільки про юридичне оформлення договору купівлі - продажу одного із них їй в 2013 році відомо не було, договір купівлі-продажу вона не підписувала, так як його було підписано іншою особою,за генеральною довіреністю,виданою ще в 2011 році.
При цьому ОСОБА_5 справедливо вважала,що вона в 2013 році, окрім пенсії, ніяких інших доходів не отримувала, оскільки кошти за реалізацію вказаного вище будинку,тим самим дохід, вона отримала від Парапанова ще в 2011 році, в день підписання та видачі нею Парапанову генеральної довіреності,а тому має право на отримання субсидії. Судом встановлено,що факт отримання коштів за будинок (дохід) в 2011 році ніяк не позбавляє права ОСОБА_5 на призначення їй субсидії за заявою від 08.10.2013 року оскільки, як достовірно встановлено судом, на право на призначення субсидії за цією заявою впливає дохід ,отриманий саме в 2013 році.
Таким чином, на думку суду, у ОСОБА_5 відсутній умисел на надання недостовірних (неправдивих) відомостей, з метою заволодіння грошовою допомогою у вигляді житлової субсидії, що є обов'язковою передумовою даного злочину, тобто в її діях відсутня об'єктивна та суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України, оскільки обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочину є обман - повідомлення неправдивих відомостей,які мають бути повідомлені,тобто бездіяльність особи,з метою заволодіння чужим майном, обов'язковими ознаками суб'єктивної сторони даного злочину є прямий умисел особи, який полягає в передбаченні суспільно небезпечних наслідків діяння та бажання настання даних наслідків, корисливі мотиви і мета, а саме бажання особи досягти визначеного і бажаного для неї наслідку, а як вбачається з вище викладених обставин обвинувачена, достовірно знаючи та будучи впевненою у тому,що в 2013 році окрім пенсії ніякого іншого доходу вона не отримувала,звернулася із заявою за отриманням субсидії.
Також судом враховано, що відповідно до п.4 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання крапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива ,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. N 848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1997року № 1050) « Субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах норм споживання з урахуванням пільг, які надаються відповідно до чинного законодавства і обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України обов'язкового відсотка платежу. При цьому норма володіння чи користування загальною площею житла та нормативи користування комунальними послугами встановлюються виходячи з 21 кв. метра на наймача і кожного зареєстрованого у житловому приміщенні (будинку) та додатково 10,5 кв. метра на всіх тут зареєстрованих, а для громадян, які проживають в однокімнатній квартирі, - на загальну площу незалежно від розміру квартири».
Тому той факт,що ОСОБА_5 при зверненні за субсидією вказала на наявність у її власності двох будинків, не знаючи при цьому про юридичне переоформлення в 2013 році одного із них на ім'я іншої особи,ніяк не впливає на право отримати субсидію оскільки, як пояснила в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_6 , норма володіння загальною площею житла ,яке мала ОСОБА_5 (тим самим загальна площа обох будинків) надає право на отримання нею субсидії та саме у тому розмірі,у якому вона її отримала.
Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України - заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві) не знайшла свого підтвердження, в її діях відсутній склад вказаного кримінального правопорушення.
За таких підстав суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, тому вона має бути виправданою.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, у зв'язку з відсутністю в її діях складу даного кримінального правопорушення та виправдати.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Богодухівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя