Справа № 612/429/14-к
1 -кп /612/61/14
01 липня 2014 року смт. Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області в в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: прокурора ОСОБА_2 ,
потерпілого ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
при секретарі ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12014220380000983, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 травня 2014 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхня Самара Близнюківського району Харківської області, українця, громадянина України, не працюючого, освіта середня, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого передбаченого ч.1 ст.296 КК України,-
ОСОБА_4 , 01 травня 2014 року, близько 22.00 години, перебуваючи в приміщенні бару, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 де в той час також перебував і потерпілий ОСОБА_3 із своїми знайомими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , маючи умисел, направлений грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, підійшов до зазначених осіб та став вимагати щоб вони залишили приміщення бару. При цьому ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 він ображав із вживанням ненормативної лексики. На неодноразові зауваження продавця ОСОБА_9 про припинення таких дій він не реагував. Оскільки ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на незаконні вимоги ОСОБА_4 залишити приміщення бару не реагували, ОСОБА_4 , діючи із особливою зухвалістю, схопив ОСОБА_7 за рукав куртки та почав виштовхувати із-за столу. Присутні у приміщенні бару відвідувачі почали робити ОСОБА_4 зауваження але останній на них не реагував, продовжуючи діяти із особливою зухвалістю. Звільнившись, ОСОБА_7 відійшла від ОСОБА_4 на декілька кроків та почала по мобільному телефону викликати міліцію. ОСОБА_4 , з метою перешкодити ОСОБА_7 викликати міліцію, вихопив у неї мобільний телефон та кинув його на сусідній столик.
Продовжуючи порушувати громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, ОСОБА_4 , діючи із особливою зухвалістю, підійшов до потерпілого ОСОБА_3 , який сидів на стільці біля столу, схватив потерпілого руками за шию та почав душити, після чого, тримаючи потерпілого лівою рукою за воріт одежі, правою рукою наніс удар кулаком в обличчя, чим завдав ОСОБА_3 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 150-ЛЗ/14 від 07.05. 2014 року садна на щоці, на лобі зправа, у вуглах нижньої щелепи зправа, в правій поясничній ділянці, які утворилися від дії тупих твердих предметів які не відобразили в пошкодженнях своїх індивідуальних особливостей.
За ступенем тяжкості - це легкі тілесні ушкодження (згідно п. 2.3.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження - наказ №6 МОЗ України від 17.01. 1995 року). Після цього в приміщення бару зайшли ОСОБА_10 та ОСОБА_9 які стали вимагати від ОСОБА_4 припинити хуліганські дії та виштовхали останнього з приміщення бару. В ході хуліганських дій робота бару була припинена.
У судовому засіданні ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкременованого йому злочину визнав повністю та пояснив що він вчинив злочин саме за обставин так як вони викладені в обвинувальному акті. До таких дій його спонукало те, що разом із ОСОБА_3 він побачив свою колишню дівчину. У скоєному розкаюється, під час судового засідання у потерпілого попросив пробачення. Завдану потерпілому шкоду відшкодував тим що поштовим переказом направив йому 150 гривень. В подальшому має намір вести себе законнослухняно.
Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції у суду відсутні. Окрім того, учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. А тому суд обмежується допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів щодо його особи.
Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого повністю доказаною.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст. 296 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство).
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують чи обтяжують його покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин невеликої тяжкості.
Відповідно до ст.66 КК України обставиною що пом'якшує покарання обвинуваченому суд визнає його щире каяття. До такого висновку суд приходить з того, що ОСОБА_4 повністю визнав свою провину, у судовому засіданні попросив у потерпілого пробачення, в рахунок відшкодування завданої шкоди на користь потерпілого добровільно перерахував 150 гривень.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання, суд не встановив.
Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше в силу ст.89 КК України не судимий, постійного місця роботи не має - працює в домашньому господарстві, не одружений, проживає разом із матір'ю. Його батько помер у 1996 році. За місцем проживання характеризується посередньо. Військову службу не проходив. Обмежено здатний до військової служби у воєнний час з причин захворювання кісток. На обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває (а.с.44-47,49,50,53-61).
Суд, враховуючи наведене, дані про особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого злочину, наявність обставини яка пом'якшує покарання і відсутність обставин які його обтяжують, заяву потерпілого про те, що він ОСОБА_4 не прощає, а по мірі покарання покладається на суд, приходить до висновку, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_4 буде покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст. 296 КК України.
Підстав для застосування ст.69 КК України не вбачається.
За таких обставин суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, звільняючи його від відбування покарання з випробуванням на підставі ч.1 ст. 75 КК України.
Відповідно до п. 2,3,4 ч.1 ст.76 КК України суд покладає на ОСОБА_4 обов'язки: не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався і відсутні підстави для його обрання до набрання вироком суду законної сили.
Цивільний позов не заявлений. Судових витрат та речових доказів немає.
Заходи забезпечення кримінального провадження щодо яких необхідно прийняти рішення при постановлені вироку - не застосовувалися.
Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим за ч.1 ст.296 КК України та призначити покарання у вигляді одного року шести місяців обмеження волі.
На підставі ч.1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік шість місяців.
Згідно п.п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, щодо ОСОБА_4 - не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право копію вироку суду отримати в суді.
Суддя ОСОБА_1