Справа № 288/588/14-ц
Провадження № 2/288/300/14
26 червня 2014 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Васільєв Л. А.,
при секретарі - Нечипоренко М.І.,
за участю: позивача - ОСОБА_1
представника позивача, третьої особи - ОСОБА_12
відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4
представника відповідача - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Держсанепідслужби у Житомирській області про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом заборони розповсюдження неправдивих відомостей, визнання та спростування неправдивої інформації, яка порочить честь та гідність особи, відшкодування моральної шкоди,
В поданій до суду позовній заяві позивач вказує, що на протязі тривалого часу між ним та відповідачами мають місце неприязні відносини. Зазначені неприязні відносини пов'язані з постійними скаргами відповідачів у різні інстанції, зокрема до санітарно - епідеміологічної служби щодо дотримання санітарного законодавства при утриманні домашньої птиці, розміщення надвірної вбиральні, майданчику для компосту /складування гною/, вигрібної ями, невиконання вимог Держсанепідемслужби. Зазначені відомості є неправдивими та порочать його честь та гідність, що приводить до душевних страждань.
Постійні перевірки контролюючих органів унеможливлюють утримання ним домашньої худоби, що порушує його право власності.
Позивач просить суд, усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом заборони відповідачам розповсюдження неправдивих відомостей, визнання та спростування неправдивої інформації, яка порочить честь та гідність особи, відшкодувати причинену моральну шкоду.
В судовому засіданні, позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, оскільки відповідачі розповсюджують відносно позивача неправдиву інформацію, яка порочить його честь та гідність.
Відповідачі та представник відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили його не задовольняти, оскільки звернення позивачів до органів Держсанепідемслужби є правомірними, та передбачені законом, наміру розповсюджувати неправдиву інформацію відносно позивача не мали.
Представник третьої особи, в судовому засіданні позов підтримав і просив його задовільнити, оскільки відомості викладені у зверненнях відповідачів не відповідають дійсності.
Суд вислухавши сторони, третю особу, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачами на протязі тривалого часу тривають неприязні відносини пов'язані з утримання домашньої птиці позивачем.
Відповідачем ОСОБА_6 01.07.2013 року та відповідачкою ОСОБА_7 03.09.2013 року, 17.01.2014 року, 03.04.2014 року направлялися звернення /заяви, скарги/ до Держсанепідемслужби, щодо порушень санітарного законодавства позивачем, зокрема при утриманні домашньої птиці, розміщення надвірної вбиральні, майданчику для компосту /складування гною/, вигрібної ями, невиконання вимог Держсанепідемслужби. /а.с.4-9/
За наслідками звернень Держсанепідемслужбою складалися, 12.07.2013 року Акт перевірки дотримання санітарного законодавства, припис від15.07.2013 року, Акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 01.08.2013 року, Акт санітарно - епідеміологічного обстеження об'єкта від 19.09.2013 року для вжиття відповідних заходів щодо дотримання санітарного законодавства. /а.с.16-20/.
Викладені відповідачами у зверненнях факти при перевірках Держсанепідемслужбою знайшли своє підтвердження частково.
Допитані в залі судового засідання свідки ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11 підтвердили факт проведення Держсанепідемслужбою перевірок щодо дотримання ОСОБА_1 санітарного законодавства
Розгляд зазначених звернень /заяв, скарг/ відповідачів віднесений до виключної компетенції органів Держсанепідемслужби.
Відповідно до п.15,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а/ поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь - який спосіб; б/ поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в/ поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г/поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст..40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації.
Таким чином звернення /заяви, скарги/ відповідачів до Держсанепідемслужби, є правомірними з огляду вимог ст..40 Конституції України і не містять юридичного складу правопорушення який є підставою задоволення позову.
Вимога позивача, щодо заборони відповідачам в майбутньому, розповсюджувати неправдиві відомості, а саме звертатися до органів державної влади, тобто заборона вчиняти дії, що не відбулися в часі є безпідставною з огляду вимог ст.40 Конституції України, щодо права на звернення.
Згідно ст.275ч.1 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 ЦК України.
За даних спірних правовідносин особисті немайнові права позивача не порушені і не підлягають захисту.
Позовна вимога, щодо стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від вимоги про захист особистих немайнових прав з огляду вимог ст.280,1167 ЦК України.
Відповідно до ст.60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач під час розгляду справи, суду таких обставин не навів.
Зазначені вище обставини у їх системному зв'язку свідчать, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.40 Конституції України, ст.16,22,23,275,276,277,280,1167 ЦК України, п.15,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ст.3,10,11,57,60,61,88,212-215 ЦПК України,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Держсанепідслужби у Житомирській області про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом заборони розповсюдження неправдивих відомостей, визнання та спростування неправдивої інформації, яка порочить честь та гідність особи, відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області, через Попільнянський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Попільнянського
районного суду Васільєв Л. А.