Справа № 2-а-1170/11/0230
Головуючий у 1-й інстанції: Соколовська Т. О.
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
16 червня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Сапальова Т.В.
судді: Боровицький О. А. Граб Л.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області на постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 12 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області про перерахунок пенсії,
в квітні 2011 року позивач звернулася до Шаргородського районного суду Вінницької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області про визнання відмови відповідача щодо здійснення нарахування і виплати позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком незаконною; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу як дитині війни, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", щомісячну державну соціальну надбавку в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 07 червня 2010 року по дату ухвалення судового рішення, з урахуванням проведених позивачу виплат.
Постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 12.04.2011 року позов задоволено: визнано відмову відповідача незаконною; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 07 червня 2010 року по день припинення права на таку допомогу, з урахуванням проведених виплат.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Згідно зі ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до положень статей 1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач звернулася із письмовою заявою до Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області про нарахування та виплату 30% підвищення до пенсії як дитині війни.
Відповідач відмовив позивачу в здійсненні вказаного перерахунку пенсії.
Як встановлено з матеріалів справи, на момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідачем не здійснено. Всупереч положенням вищенаведеної норми щомісячне підвищення до пенсії позивачу виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
В свою чергу, з огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, що дає підстави зробити висновок про неправомірність виплати відповідачем щомісячного підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Таким чином, виходячи з приписів частини 2 статті 152 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 10-рп-/2008 від 22.05.2008 р., колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у відповідача обов'язку нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне вказати на те, що суд першої інстанції, дійшовши обґрунтованого висновку про законність вимог позивача на перерахунок та виплату доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", помилково застосував норми процесуального права, а саме: задовольняючи позов в частині проведення перерахунку доплати до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" суд першої інстанції помилково визначився із періодом захисту порушеного права позивача, задовольняючи при цьому здійснити перерахунок та виплату 30% підвищення до пенсії з 07.06.2010 року по день припинення права на таку допомогу.
Тому, враховуючи строки звернення до суду, визначені ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, право позивача на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком підлягає захисту за період з 05.10.2010 року, оскільки позов подано до суду 05.04.2011 року (тобто в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду).
Відповідно до частини 1 статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За частиною 1 статті 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області задовольнити частково.
Постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 12 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області про перерахунок пенсії, - змінити.
Абзац 3 резолютивної частини постанови Шаргородського районного суду Вінницької області від 12.04.2011 року викласти в наступній редакції:
"Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 05 жовтня 2010 року по день припинення права на таку допомогу, з урахуванням виплачених сум."
В решті постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 12.04.2011 року залишити без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Боровицький О. А.
Граб Л.С.