25 червня 2014 року Справа № 94950/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іщук Л.П.,
суддів Дяковича В.П.,
Онишкевич Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області на постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24.11.2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю,
10.11.2011 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області (надалі - відповідач, пенсійний орган) здійснити нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровўю починаючи з 01.01.2006р., відповідно до положень ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; нараховувати і виплачувати додаткову пенсію з урахуванням наступного збільшення прожиткового мінімуму.
Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24.11.2011 року позовні вимоги за період з 01.01.2006 року по 09.05.2011 року залишені без розгляду відповідно до ст.99, 100 КАС України.
Постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24.11.2011 року позов задоволено; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоровўю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч.2 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 10.05.2011 року до виникнення обставин, з якими закон повўязує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, із врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. Постанову суду допущено до негайного виконання.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить у поданій апеляційній скарзі постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що положення ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовуються при призначенні пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; також фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється за рахунок державного бюджету, а не ПФ України.
Законодавцем не вносилися відповідні зміни до законів України про Державний бюджет на відповідні роки, через що нарахування і виплата додаткової пенсії правомірно здійснювалися із врахуванням вимог, передбачених постановою КМ України № 530 від 28.05.2008р.
Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 183 ч.2 КАС України, суд відповідно до ч. 1 п. 2 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Приймаючи рішення по справі, судом першої інстанції не наведено в судовому рішенні мотивів часткового задоволення позову, хоча в останньому вказуються норми права, які, на думку суду, регулюють спірні правовідносини.
Між тим, на думку колегії суддів, таке рішення суду лише частково відповідає вимогам чинного законодавства, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, позивач віднесений до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією відповідного посвідчення.
Позивачу відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як постраждалому 2 категорії була встановлена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої визначався відповідно до постанов КМ України та Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно ст.51 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 2, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку розглядуваної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особі, віднесеної до 2 категорії, - мінімальна пенсія за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розрахунок спірної додаткової пенсії позивачу проведено відповідачем на підставі постанов КМ України № 1 від 03.01.2002р., та № 654 від 16.07.2008р., що не ґрунтується на законі.
При розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Із врахуванням загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір колегія суддів прийшла до обґрунтованого висновку, що при розрахунку спірної додаткової пенсії застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
При цьому колегія суддів враховує вимоги ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначеної відповідно до ст. 51 цього Закону. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Водночас, нормами п.7 ч.1 Закону України від 14.06.2011р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст.39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМ України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано КМ України.
Вирішуючи питання про те, яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для вирішення спорів зазначеної категорії, судам необхідно надавати перевагу тій із них, що прийнята пізніше. У цих правовідносинах така норма міститься у Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
На виконання вимог цього Закону КМ України прийнято постанову № 745 від 06.07.2011р. «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011р.
Таким чином, до набрання чинності зазначеною постановою КМ України, тобто до 23.07.2011р., застосуванню підлягають норми ст.ст.39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню лише за період з 10.05.2011 року до 22.07.2011року включно.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області задоволити частково.
Постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24.11.2011 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задоволити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області щодо відмови в перерахунку на користь ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 10.05.2011 року до 22.07.2011 року включно - протиправною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням положень до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 10.05.2011 року до 22.07.2011 року включно, а також із урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.П. Іщук
Судді В.П. Дякович
Т.В. Онишкевич