Головуючий у 1 інстанції - Чудопалова С.В.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
02 липня 2014 року справа №257/147/14-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді -доповідача головуючого: Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Чебанова
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Київського районного суду м. Донецька від 16 травня 2014 року по справі №257/147/14-а за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, управління Пенсійного фонду України м.Харцизька Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач просив визнати неправомірними дії пенсійного органу щодо відмови зарахувати до пільгового стажу позивача період його роботи з 30.06.1993 року по 27.04.1996 року на шахті «Ростовська» Російської Федерації; зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_3 період роботи з 30.06.1993 року по 27.04.1996 року на шахті «Ростовська» Російської Федерації, в зв'язку з чим здійснити перерахунок пенсії.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідач протиправно відмовив зарахувати зазначений період до пільгового стажу за Списком №1 з підстав не проведення атестації робочих місць.
Постановою Київського районного суду м. Донецька від 16 травня 2014 року позов задоволено.
Визнано неправомірними дії відповідачів щодо неврахування ОСОБА_3 до пільгового стажу періоду роботи на шахті «Ростовська» Російської Федерації з 30.06.1993 року по 27.05.1996 року.
Зобов'язано УПФУ м.Харцизька Донецької області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення ОСОБА_3 період його роботи з 30.06.1993 року по 27.04.1996 року на шахті «Ростовська» Російської Федерації та здійснити в зв'язку з цим перерахунок пенсії з 11.01.2013 року.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Головне УПФУ в Донецькій області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
В обгрунтування зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність відомостей про проведення атестації робочих місць за спірний період на шахті, де працював позивач.
Також суд безпідставно послався на Угоду, яка передбачає зарахування трудового стажу, набутого на території будь-якої держави-учасниці, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою. Угода набрала чинності з 1992 року, а спірний період, який просить позивач зарахувати до пільгового стажу, становить з 1993 по 1996 рік.
Позивачем судове рішення не оскаржується.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_3 отримує пенсію за віком, перебуває на обліку в УПФУ м. Харцизька (а.с.5-6)
11.01.2013 року позивач звернувся до управління ПФУ м. Харцизька з заявою про перерахунок пенсії по стажу, просив включити в пільговий стаж період роботи на шахті «Ростовська» Російської Федерації з 30.06.1993 року по 27.04.1996 року, в зв'язку з чим здійснити перерахунок пенсії.
Рішенням управління №16 від 08.03.2013 року ОСОБА_3 відмовлено в перерахунку пенсії, в зв'язку з неможливістю зарахувати вказаний період до пільгового стажу через відсутність даних про атестацію робочих місць на шахті в цей період.
З трудової книжки ОСОБА_3 вбачається, що він в період з 30.06.1993 року по 27.04.1996 року працював на посаді горнорабочого очисного забою з повним робочим днем під землею на шахті «Ростовська» Російської Федерації.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку про неправомірність відмови відповідача зарахувати спірні періоди праці ОСОБА_3 в пільговий стаж з огляду на те, що факт зайнятості позивача на роботах з особливими умовами праці підтверджується записами в трудовій книжці, яка є основним документом.
Крім цього, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в області пенсійного забезпечення передбачає зарахування трудового стажу, набутого на території будь-якої держави-учасниці, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.
Тому непроведення своєчасно підприємством, на якому працював позивач, атестації робочих місць не може тягнути негативні наслідки для працівника.
Проте такий висновок суду першої інстанції є помилковим з огляду на наступне.
Відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 рокі на зазначених роботах.
Відповідно до ч.2 ст.6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в області пенсійного забезпечення, що набрала чинності з 13.03.1992 року, для встановлення права на пенсію, в тому числі на пільгових умовах та за вислугою років громадян держав-учасниць СНД зараховується трудовий стаж, набутий на території любої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.
В даному випадку спірним є період часу з 30.06.1993 року по 27.04.1996 року.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09. 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 року.
Відповідно до ст.244-2 КАС України, рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
З огляду на наведене судова колегія приходить до висновку, що є обґрунтованою та відповідає вимогам закону відмова управління ПФУ зарахувати спірний період роботи позивача до пільгового стажу за Списком №1, внаслідок відсутності відомостей про проведення атестації на шахті.
На підставі викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору і є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови з ухваленням нової про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Київського районного суду м. Донецька від 16 травня 2014 року по справі №257/147/14-а - задовольнити.
Постанову Київського районного суду м. Донецька від 16 травня 2014 року по справі №257/147/14-а - скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, управління Пенсійного фонду України м.Харцизька Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Суддя-доповідач І.Д. Компанієць
Судді В.А. Шальєва
О.О.Чебанов