Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/14952/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі
Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
при секретарі судового засідання Грішаєві Є.Є.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явились
від відповідачів - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1
до відповідачів:
1. Управління Пенсійного фонду України у Будьонівському районі м. Донецька
2. Управління Державної казначейської служби України у Будьонівському та Пролетарському районі м. Донецька
про визнання дій неправомірними, стягнення безпідставно сплаченого збору
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловсьокму районі м. Донецька, Головного Управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку про визнання відмови щодо повернення примусово сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування протиправною, стягнення суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 5623 грн. 25 коп.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що позивач придбав автомобіль марки «Skoda Superb» та при реєстрації автомобіля в органах ДАІ сплатив збір до Пенсійного фонду з відчуження автомобіля в сумі 5623 грн. 25 коп.
Як вважає позивач, сплата пенсійного збору у даному випадку є протиправною, оскільки, відповідно до п.7 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Наполягає на тому, що обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається саме на осіб лише у випадках відчуження, а не при купівлі автомобіля.
На підставі викладеного просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою від 11.12.2012 року замінені відповідачі у справі - Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька, Головне Управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку на належних відповідачів - Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька та Управління Державної казначейської служби України у Будьонівському та Пролетарському районі м. Донецька.
В запереченнях на позовну заяву УПФУ у Будьонівському районі м. Донецька вказало на її безпідставність та зазначило, що позивач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції відчуження легкового автомобіля в розумінні Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою КМУ від 03.11.1998 року № 1740, та сплата збору є обов'язковою умовою при купівлі автомобіля.
Зазначає, що Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій не суперечить Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а конкретизує його в частині обов'язку покупця сплачувати збір при купівлі транспортного засобу.
Крім того, посилається на п.14 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою КМУ від 03.11.1998 року № 1740, згідно якого органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який позивачем сплачений добровільно в розмірі 3% від вартості автомобіля.
Враховуючи наведене, просить в задоволені позовної заяви відмовити та справу розглянути без участі його представника.
В запереченнях на позовну заяву УДКС в Будьонівському та Пролетарському районах м. Донецька вказало на її безпідставність та зазначило, що відповідно до наказу Державного казначейства України № 226 від 10.12.2002 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» органи Державної казначейської служби України повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень та на теперішній час подання про стягнення від УПФУ у Будьонівському районі м. Донецька не надходило.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив справу розглянути без його участі.
Представник відповідача 1 та представник відповідача 2 у судове засідання не з'явились,, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи без участі їх предстаників.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, заслухавши представника позивача, суд встановив.
26.09.2012 року ОСОБА_1 придбав у власність автомобіль марки «Skoda Superb» згідно довідки - рахунку від 26.09.2012 року № 633060 (а.с. 8).
27.09.2012 року ОСОБА_1 на вимогу працівників ДАІ сплатив збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3 % від вартості транспортного засобу в сумі 5623 грн. 12 коп., розрахунковий рахунок 31219224700003, код отримувача 38034036, код банку отримувача 834016, отримувач Державний бюджет Будьонівського району м. Донецька, про що свідчить квитанція, приєднана до матеріалів справи (а.с. 7).
Між сторонами немає розбіжностей, щодо обставин справи, встановлених адміністративним судом, в позовній заяві позивач просить визнати відмову щодо повернення примусово сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування протиправною, стягнути суму збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 5623 грн. 25 коп.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Тобто, відповідач 1 у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.
Згідно п. 7 ч. 3 Положення про Державну казначейську службу, затвердженого
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року N 460/2011, до
функцій відділення Державного казначейства, віднесене повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Тобто, відповідач 2 у справі - орган, на який чинним законодавством України покладені функції щодо обслуговування розпорядників бюджетних коштів.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 7 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» , в редакції, чинній на момент спірних правовідносин, був встановлений перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а саме, юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції, чинній на момент спірних правовідносин, об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, - є вартість легкового автомобіля.
Пунктом п. 8 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені ставки збору у таких розмірах для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, - 3 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 6 статті 2 цього Закону.
Згідно ст. 3 зазначеного Закону платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 затверджений Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Згідно п. 1 Порядку цей Порядок регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 12 Порядку сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарської діяльності платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій.
Згідно п. 13, п. 14 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.
Органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.
Відповідно до п. 15 Порядку суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.
Аналіз зазначених норм визначає, що на осіб, які набувають право власності на легкові автомобілі, покладається обов'язок сплати збору.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що у даному випадку позивач є платником збору, тобто, сплачена ним 27.09.2012 року сума збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 5623 грн. 25 коп., що складає 3% від вартості автомобіля, є такою, що сплачена на законних підставах, а тому вимоги про стягнення безпідставно сплаченого збору у сумі 5623 грн. 25 коп. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони - суб'єкта владних повноважень питання про розподіл судових витрат не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2, ст. 7-14, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 160 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позовної заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Будьонівському районі м. Донецька, Управління Державної казначейської служби України у Будьонівському та Пролетарському районі м. Донецька. про визнання відмови, щодо повернення примусово сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування протиправними, стягнення суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 5623 грн. 25 коп. - відмовити.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У судовому засіданні 20.12.2012 року проголошений повний текст постанови.
Суддя Давиденко Т.В.