печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16578/14-к
02.07.2014 року м. Київ
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, студента 4-го курсу Національного транспортного університету, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Чернігів, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, студента 4-го курсу Національного транспортного університету, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,
14.03.2014 року приблизно о 19:30 год., ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , перебуваючи в магазині «Велика Кишеня», розташованого по вул. Залізничне шосе, 57 в м. Києві, вступили у злочинну змову, направлену на таємне викрадення чужого майна, котре знаходилось на реалізації у даному магазині. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , діючи спільно та злагоджено, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, таємно викрали із вказаного магазину наступне майно, яке належить ТОФ «Фудмаркет», а саме: дві запальнички Крікет Карлтон, вартістю 4,13 грн. кожна, на суму 8,26 грн., дві банки ікри лососевої зернистої червоної, вартістю 97, 95 грн. кожна, на суму 195,90 грн., флакон лосьйону після гоління ОСОБА_7 , вартістю 48,57 грн., чим спричинили ТОВ «Фудмаркет» матеріальні збитки на суму 252,73 грн. Сховавши викрадене майно у свій одяг, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, так як останні були виявлені із викраденим майном біля каси магазину працівниками охорони.
Такі умисні дії ОСОБА_8 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб.
Такі умисні дії ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб.
21.05.2014 року між представником потерпілого ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_10 укладена угода про примирення.
21.05.2014 року між представником потерпілого ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_5 укладена угода про примирення.
Згідно угоди між представником потерпілого ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_10 останній беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України в обсязі підозри. Також вказаною угодою сторони погодили покарання у виді 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням - з іспитовим строком на 1 рік.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення суд виходив з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості.
Так, кримінальне правопорушення, за вчинення якого ОСОБА_11 оголошена підозра, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
При цьому суд вважає, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок, чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
Згідно угоди між представником потерпілого ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_5 останній беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України в обсязі підозри. Також вказаною угодою сторони погодили покарання у виді 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням - з іспитовим строком на 1 рік.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення суд виходив з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості.
Так, кримінальне правопорушення, за вчинення якого ОСОБА_5 оголошена підозра, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
При цьому суд вважає, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок, чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що підстави, передбаченні ч.7 ст.474 КПК України відсутні та просив суд затвердити угоди.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 21.05.2014 року про примирення між представником потерпілого ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_4 , і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Окрім цього, з огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 21.05.2014 року про примирення між представником потерпілого ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_5 , і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
Доля речових доказів вирішується у відповідності до положень ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 21.05.2014 року між представником потерпілого ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_4 про примирення.
ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням - з іспитовим строком на 1 рік.
До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити без змін - особисте зобов'язання.
Затвердити угоду від 21.05.2014 року між представником потерпілого ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_5 про примирення.
ОСОБА_5 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням - з іспитовим строком на 1 рік.
До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_5 залишити без змін - особисте зобов'язання.
Речові докази, а саме:
- лазерний диск з відеозаписом з камери спостереження, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - залишити в ньому.
- дві запальнички, дві банки ікри лососевої зернистої, флакон лосьйону після гоління, які передані на зберігання представнику ТОВ «Фудмаркет», - залишити ТОВ «Фудмаркет».
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1