18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
26 червня 2014 року Справа № 925/895/14
Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Яцен Ю.Ф., за участю: представника за довіреністю - Чернявської Н.М. (від позивача), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду, справу за позовною заявою
позивача публічного акціонерного товариства "Укртелеком" у особі Черкаської філії ПАТ "Укртелеком"
до відповідача Кам'янської районної державної адміністрації
третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на
стороні відповідача Управління Державної казначейської
служби України у Кам'янському районі
про - стягнення 11371,17 грн.
Заявлено позов про стягнення 11371,17 грн. (з них: 10226,05 грн. основного боргу за період з 31.10.2013 по 30.04.2013, 603,27 грн. інфляційних за період з 21.09.2013 по 20.05.2014, 166,67 грн. 3% річних за той же період та 375,18 грн. пені за той же період) з підстав несплати відповідачем коштів у визначений договором строк за отримані відповідачем послуги електрозв'язку та відшкодування у зв'язку з цим судового збору.
У ході розгляду справи представник позивача подав заяву від 06.06.2014 (вх. суду №12820 від 12.06.2014) про зменшення позовних вимог про стягнення пені у зв'язку з частковою сплатою відповідачем 236,44 грн., у зв'язку з чим просив стягнути 11134,73 грн. (з них: 10226,05 грн. основного боргу за період з 31.10.2013 по 30.04.2013, 603,27 грн. інфляційних за період з 21.09.2013 по 20.05.2014, 166,67 грн. 3% річних за той же період та 138,74 грн. (375,18- 236,44) пені за той же період. При цьому до одного супровідного листа додано як розрахунок пені від 02.06.2014 на суму 375,18 грн. так і заяву від 06.06.2014 про зменшення вимог в частині пені на 236,44 грн., з яких вирахувано розмір заявлених вимог по пені (а.с.35-37 т.1) .
Відповідач двічі належним чином повідомлявся рекомендованим листом про час і місце судового розгляду, що підтверджується відмітками канцелярії на ухвалі суду про відправку, відзивом відповідача від 10.06.2014 №05-06/1795 і, виходячи з положень ст.93 ЦК України, є доказами належного повідомлення сторони. Неявка без поважних причин належним чином повідомленої сторони не є перешкодою для розгляду справи, у зв'язку з чим суд, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Заслухавши представника позивача та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.
Згідно з договором про надання телекомунікаційних послуг від 01.01.2014 № 74 (далі - договір-74), договором про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологією ADSL від 01.01.2014 №1256/1 на 61467 (далі - договір-1256/1), договором про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологією ADSL від 01.01.2014 №1256/2 на 61709 (далі - договір-1256/2), договором про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологією ADSL від 01.01.2014 №1256/3 на 60854 (далі - договір-1256/3), рахунками від 31.01.2014, 28.02.2014, 31.03.201430.04.2014 (а.с. 12-15 т.1) позивачем у період січня-квітня 2014 року відповідачу були надані відповідні послуги електрозв'язку. Загальний розмір плати за отримані послуги за вказаний період складає 6094,19 грн. (1790,18+1474,66+1450,25+1379,10 грн.), з яких 199,70 грн. відповідачем було сплачено платіжним дорученням від 21.03.2014 №71 (а.с.58 т.1). Борг складає 5894,49 грн. (6094,19-199,70).
Відповідно до укладених між сторонами договорів позивач направив на адресу відповідача рахунки на оплату наданих послуг, однак останній суми боргу не сплатив.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, вищеназваними договорами, рахунками, витягом із статуту позивача, положеннями про структурні підрозділи позивача, рішеннями позивача про призначення відповідних посадових осіб, довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про місцезнаходження відповідача, і не заперечуються відповідачем.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у строки, встановлені пунктами 4.16 і 4.17 договору-74, пунктом 5,5 договорів-1256/1 - 1256/3, є правовою підставою для стягнення визначеної судом суми боргу 5894,49 грн. у примусовому порядку.
У решті вимог на суму основного боргу 4331,56 грн. (10226,05 - 5894,49) позовна заява підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Так, у позовній заяві вказано, що сума основного боргу 10226,05 грн. стягується за період з 31.10.2013 по 30.04.2014 на підставі договору від 10.01.2006 №3.
Ухвалами суду від 30.05.2014 та від 12.06.2014 від позивача були витребувані докази на підтвердження боргу на суму 7456.34 грн. станом на 01.10.2013 (вказано у рахунку за жовтень 2013 року), та позивача було зобов'язано скласти таблицю (розрахунок суми боргу) яка повинна містити: дату виставлення рахунку, суму рахунку, дату сплати боргу, суму сплати боргу, загальні суми (нарахування, сплати), а за потреби - пояснення порядку обрахунку тієї суми основного боргу, яку заявлено до стягнення.
Однак ухвали суду в цій частині виконані не були. Позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору (п.3 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України). Зокрема, надано було лише частину рахунків (за квітень-вересень 2013 року а.с.50-57 т.1), та окремі платіжні доручення (а.с.58-62 т.1), але повний розрахунок, повний перелік документів як про нарахування, так і про оплату суду не надано, тому можливості вирішити питання про стягнення боргу за наданими документами за період з 31.10.2013 по 31.12.2013 немає.
Більш того, відсутність тексту договору від 10.01.2006 №3 унеможливлює встановлення правових підстав для стягнення боргу за заявлений період з 31.10.2013 по 31.12.2013. Велика кількість документів з 2006 року та розрахунків не може вважатися поважною причиною їх ненадання - без конкретних доказів конкретна сума боргу не може бути обчислена і стягнена за судовим рішенням.
При цьому суд підкреслює, що розрахунки за договором-74 і договорами-1256/1 - 1256/3, підписаними 01.01.2014, можуть обліковуватись лише з 01.01.2014 (п.4.8 договору-74), тому зазначення у рахунках за січень-квітень 2014 року боргів минулих періодів, які не підпадають під дію цих нових договорів, нарахування на них пені, зарахування оплати тощо є незаконними.
У решті вимог на суму 603,27 грн. інфляційних за період з 21.09.2013 по 20.05.2014, 166,67 грн. 3% річних за той же період та 138,74 грн. пені за той же період суд відмовляє у зв'язку з їх недоведеністю з наступних підстав.
Як зазначено вище, сума основного боргу за договором від 10.01.2006 №3 має бути відмежована від суми основного боргу за договором-74 і договорами-1256/1 - 1256/3. Тобто для кожної з цих сум мають бути визначені окремі і відмінні строки прострочення, та відповідно проведені окремі розрахунки. За сумою боргу 4331,56 грн. (яка наче б то виникла до 01.01.2014 і розмір якої не доведено) строк прострочення встановити за наявними доказами неможливо, оскільки суду не надано договір від 10.01.2006 №3, згідно з яким визначається строк оплати і дата прострочення. За відсутності цих даних виконані і надані у справу обчислення нарахувань на суму основного боргу є невірними, оскільки не доведені відповідними доказами і розрахунками.
При цьому суд підкреслює, що кожен з наданих у справу рахунків за певний місяць має суму нарахованої пені, яка не співпадає з розрахунками пені, наданим у справу.
Наприклад, за березень 2014 згідно з рахунком нараховано пеню 121,80 грн. (а.с.13 т.1). Проте, пояснень того, як ця пеня нарахована немає. Всупереч цій сумі, позивач при поданні позову надав інші розрахунки (а.с.7 чи 36 т.1) суми пені, і вона не співпадає ні з сумою за цей місяць (відповідно 56,67 грн. чи 49,12 грн.) так і за два місяці поряд. Разом з тим, вказана сума пені у рахунках погашається сплаченими коштами. Так, внесена відповідачем 21.03.2014 сума 199,70 грн. (а.с.58 т.1) позивачем не зараховується повністю у погашення боргу, а з неї вираховується сума невідомо як нарахованої пені 121,80 грн. (а.с.12 т.1). В цілому ж сума оплати 199,70 грн. взагалі відсутня у наданих позивачем розрахунках (а.с.7,8,36,38,49 т.1).
Так само не підтверджується наданими у справу платіжними дорученнями від 27.12.2013 сума, яка вказана позивачем як сплачена відповідачем у розмірі 7696,36 грн. (а.с.36, 59-61 т.1).
Ці факти вказують на недостовірність вказаних, як у розрахунках представника позивача, так у таблицях комп'ютерного обліку позивача, чисел нарахованих і сплачених відповідачем сум.
Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати. Так, сплачена сума судового збору (С) 1827 грн., задоволені вимоги (З) 5894,49 грн., позовні вимоги (В) 11134,73 грн., пропорційна сума судового збору (С х З / В) 967,18 грн.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.193 ч.1, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Кам'янської районної державної адміністрації (м. Кам'янка, вул Леніна, буд.37, ідентифікаційний код 04061205) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Київ, бул.Т.Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) 5894,49 грн. основного боргу за надані послуги за січень-квітень 2014 року, 967,18 грн. судових витрат - разом 6861,67 грн. (шість тисяч вісімсот шістдесят одна гривня шістдесят сім копійок).
Позовну заяву в частині стягнення 4331,56 грн. основного боргу за вересень - грудень 2013 року залишити без розгляду.
У решті позову відмовити.
Направити дане судове рішення рекомендованим листом з повідомленням сторонам а також третій особі.
Повне рішення складено після вихідного дня у вівторок 01.07.2014
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.А. Хабазня
4