ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/7414/14 20.06.14
Суддя Отрош І.М., розглянувши справу
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
доПриватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"
простягнення 5375 грн 74 коп.
Представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
22.04.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення 5375 грн 74 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автомобіля Nissan Note, державний номер НОМЕР_3, водієм транспортного засобу ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1, цивільна відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2749619, та право вимоги за якою перейшло до позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 порушено провадження у справі № 910/7414/14 та справу призначено до розгляду на 16.05.2014.
16.05.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05. 2014 розгляд справи відкладено на 30.05.2014, у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін, задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та неподанням сторонами витребуваних доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2014 розгляд справи відкладено на 20.06.2014, у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання та неподанням сторонами витребуваних доказів.
20.06.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача у судове засідання 20.06.2014 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 27332645.
Представник позивача у судове засідання 20.06.2014 не з'явився та вимоги суду не виконав. Розглянувши клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання та зазначає, що неможливість позивача забезпечити явку представника в судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (пункт 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 20.06.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши надані суду докази, суд
Відповідно до Відомостей про дорожньо-транспортну пригоду № 9044198, сформованих АІПС ДТП, станом на 14.11.2012, та постанови Ленінського районного суду міста Севастополя від 02.07.2003.08-2012 у справі № 2703/8487/2012 встановлено, що 25.07.2012 о 09 год. 10 хв. в місті Севастополі на 23 км. автодороги «Об'їзна Інкермана» водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1, в залежності від швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції до транспортного засобу Nissan Note, державний номер НОМЕР_3, що їхав попереду, в результаті чого після зупинки останнього відбулося зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн. 00 грн.
Згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту № 41215Га/12кр від 28.03.2012, укладеним між Акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник/вигодонабувач) застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням транспортним засобом марки Nissan Note, державний номер НОМЕР_3.
У відповідності до пункту 18 договору страхування строк дії договору визначено з 28.03.2012 по 27.03.2013.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
З урахуванням рахунку № 384 від 31.07.2012, виставленого фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, акту від 16.08.2012, підписаного фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_2, фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Nissan Note, державний номер НОМЕР_3, склала 5375 грн 74 коп.
Наведені у акті виконаних робіт роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у Відомостях про дорожньо-транспортну пригоду № 9044198, сформованих АІПС ДТП, складених за обставинами ДТП.
Згідно зі страховим актом, складеним позивачем, № 2012/V/MOD07131/VESKO19640 від 03.08.2012 сума страхового відшкодування, складає 5375 грн 74 коп.
На підставі заяви від 26.07.2012 страхувальника на виплату страхового відшкодування, позивачем виплачено страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 41215Га/12кр від 28.03.2012 в розмірі 5375 грн 74 коп. на рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, що підтверджується платіжним дорученням № 37329 від 07.08.2012.
Як встановлено судом, відповідно до відомостей з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на 25.07.2012, цивільна відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ2109, державний номер НОМЕР_1, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська транспортна страхова компанія" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2749619.
01.04.2013 позивачем було направлено відповідачу заяву про регресні вимоги № 2210 АР від 01.04.2013, та додаток до заяви про регресні вимоги № 2210 АР від 28.11.2013, яка була отримана останнім 02.12.2013, що підтверджується наявної в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 01032 37223130.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Водночас, суд зазначає, що Законом України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.
Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого транспортного засобу (САК 6425) Nissan Note, державний номер НОМЕР_3, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2012, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином, підстав для вирахування зносу в даному випадку немає.
Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак сторонами не було надано доказів щодо існування вказаних обставин.
Таким чином, суд приходить до висновку, що належним доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля марки Nissan Note, державний номер НОМЕР_3, є акт від 16.08.2012.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1, на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська транспортна страхова компанія" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2749619, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1, власнику автотранспортного засобу Nissan Note, державний номер НОМЕР_3, покладається на відповідача в межах фактичних витрат позивача та розміру страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2749619 розмір франшизи складає 0 грн, розмір страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн.
Як встановлено судом, у відповідності до акту від 16.08.2012, підписаного фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_2, до переліку ремонтних робіт включено роботи з мийки у сумі 50 грн 00 коп та поліровки у сумі 100 грн, які не входять до суми страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки це суперечить положенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, відповідно до пункту 1.6. якої відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин, тому проведення операцій, що не впливають на поновлення справності та роботоздатності автомобіля та не можуть здійснюватися шляхом відновлення чи заміни частин таких як мийка, полірування тощо, не повинне відшкодовуватись за обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Отже, розрахунок витрат, які пов'язані з відновлювальним ремонтом, та які повинні бути відшкодовані відповідачем за договором обов'язкового страхування, визначений судом з урахування належних в допустимих доказів та становить 5225 грн 74 коп. (5375 грн 74 коп. (фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Nissan Note, державний номер НОМЕР_3, згідно з актом виконаних робіт) - «мінус» 50 грн 00 коп. (вартість мийки) - «мінус» 100 грн (вартість поліровки).
Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 5225 грн 74 коп.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. .
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч.ч. 1, 2 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77, ідентифікаційний код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) грошові кошти у розмірі 5225 грн (п'ять тисяч двісті двадцять п'ять) 74 коп. та 1776 (одна тисяча сімсот сімдесят шість) грн 02 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 25.06.2014
Суддя І.М. Отрош