Справа № 610/3059/13-к Головуючий
Провадження №11/790/341/14 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія: ч. 2 ст.286,ч.2 ст.186 Доповідач: ОСОБА_2
КК Украины
5 червня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 8 листопада 2013 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Балаклея Харківської області, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
визнаний винним у вчиненні злочинів за ч.2 ст.186, ч.2 ст.286 КК України з призначенням покарання за ч.2 ст.186 КК України - 4 роки позбавлення волі, за ч.2 ст.286 КК України - 6 років позбавлення волі із позбавленням права керувати транспортними засобами терміном 3 роки.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання - 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном 3 роки.
Відбування покарання постановлено обчислювати з 30 січня 2012 року.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_10 144 500 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_11 14 800 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_8 судові витрати на користь експертних установ в сумі 3 916,88 грн.
Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 81 КПК України (1960 року).
Як встановлено судом, 10 січня 2012 року о 18-00 годині 20 хвилин ОСОБА_8 , керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належним ОСОБА_12 , слідував по вул.Шосейній зі сторони ЦРЛ в напрямку центру міста Балаклія Харківської області зі швидкістю 70 км/год і на шляху прямування проявив злочинну необережність, яка виразилася в порушенні вимог п.п.1.3; 1.5; 10.1; 12.1 Правил дорожнього руху України.
Порушення водієм ОСОБА_8 зазначених вимог Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією, виразилося в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2106, не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу і невірно вибрав швидкість руху, при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці своїх дій, виїхав на зустрічну смугу, призначену для руху в протилежному напрямку, де здійснив зіткнення із зустрічним автомобілем ГАЗ-322132.
В результаті зіткнення пасажирам автомобіля ГАЗ-322132 ОСОБА_13 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_11 - тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Крім цього, 30 січня 2012 року, приблизно о 3 годині 30 хвилин ОСОБА_8 , знаходячись біля кафе «Шинок» по вулиці 40 років Перемоги в місті Балаклея Харківської області, діючи відкрито, із корисливих мотивів, умисно і протиправно, із застосуванням насилля, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, наніс 4 удари кулаками в обличчя ОСОБА_14 , спричинивши йому поверхневу забиту рану на лівій слизовій щоки, садно на нижній губі, які у сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого заволодів гаманцем, в якому знаходилося 150 доларів США, згідно курсу НБУ станом на 30 січня 2012 року вартістю за один долар США - 7,99 грн. на суму 1198 грн., 800 грн. і пневматичним револьвером «TROOPER 2,5», вартістю 758 грн., чим завдав ОСОБА_14 майнову шкоду на загальну суму 2736,50 грн., після чого зник з місця події, звернувши викрадене на свою користь.
Прокурор в апеляції, не оспорюючи фактичних обставин справи, просить вирок суду скасувати, вважаючи його занадто м'яким та постановити новий вирок, призначивши більш суворе покарання: за ч.2 ст.186 КК України - 4 роки позбавлення волі; за ч.2 ст.286 КК України - 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном 3 роки.
В апеляції зазначено, що при визначенні покарання суд допустив невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочинів, оскільки вчинені ОСОБА_8 злочини відносяться до категорії тяжких, він характеризується за місцем мешкання негативно, провину за вчинені злочини не визнав, що свідчить про те, що він не усвідомив вчиненого.
В судовому засіданні апеляційної інстанції засуджений та його захисник відмовилися від своїх апеляційних скарг та подали заяви про застосування до засудженого ОСОБА_8 ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році», висловили прохання про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції прокурора, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, а обвинувачений підлягає звільненню від відбування призначеного йому покарання з наступних підстав.
Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_8 у вчиненні злочину, за який він засуджений, при обставинах і в об'ємі, встановлених вироком, правильність кваліфікації його дій, в апеляційній скарзі не оспорюються і в силу ст.365 КПК України (1960 року) апеляційним судом не перевіряється.
Покарання ОСОБА_8 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, в межах, встановлених санкціями ч.2 ст.286, ч.2 ст.186 КК України.
При цьому враховано ступень тяжкості вчинених злочинів, особу винного та відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підстав для призначення більш суворого покарання, колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, відповідно до п. «г» ст.9 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року, зі змінами, внесеними Законом України №1246-VII від 6 травня 2014 року, питання про застосування амністії вирішується судом, якщо особою, відносно якої ухвалено вирок, подано клопотання.
Статтею 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року, зі змінами, внесеними Законом України №1246-VII від 6 травня 2014 року, передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, засуджених за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.
З матеріалів справи вбачається, що вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 8 листопада 2013 року ОСОБА_8 визнано винним в порушенні правил безпеки дорожнього руху, за ч.2 ст.286 КК України, та відкритому заволодінні майна, за ч.2 ст.186 КК України, тобто у вчиненні злочинів, не поєднаних з насильством, небезпечним для життя і здоров'я.
Початок терміну відбування покарання ОСОБА_8 , відповідно до вироку суду, обчислюється з 30 січня 2012 року, отже на день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році» ( 19 квітня 2014 року) ОСОБА_8 відбув більше однієї чверті призначеного строку основного покарання.
До осіб, перелічених у статті 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року зі змінами, внесеними Законом України №1246-VII від 6 травня 2014 року, і до яких амністія не застосовується, обвинувачений ОСОБА_8 не відноситься.
Беручи до уваги наведене, керуючись ст.ст.365,366 КПК України (1960 року), ст.2 , колегія суддів,-
Апеляцію прокурора залишити без задоволення.
Вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 8 листопада 2013 року відносно ОСОБА_8 залишити без змін.
Відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного йому за ч.2 ст.186, ч.2 ст.286, ст.70 КК України покарання у виді 6 років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_8 , тримання під вартою, - скасувати.
Звільнити ОСОБА_8 з-під варти в залі суду негайно.
Головуючий -
Судді: