Провадження №22-ц/790/4320/14 Головуючий 1 інст. - Клименко О.І.
Справа № 642/535/14 Доповідач - Крилова Т.Г.
Категорія: сімейні
24 червня 2014 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Крилової Т.Г.
Суддів - Кірсанової Л.І.
- Борової С.А.
при секретарі - Огар І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 14 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Орджонікідзевський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментних платежах та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Орджонікідзевський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про стягнення неустойки за прострочену виплату аліментів, -
У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: Орджонікідзевський ВДВС ХМУЮ про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментних платежах.
В обґрунтування позову посилався на те, що він до 2011 року перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3, від шлюбу у них є донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. За рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 15.01.2013 року з нього утримуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 600 грн. щомісяця, починаючи з 19.10.2012 року та до досягнення нею повнолітня.
В даний момент його матеріальне становище сильно змінилося через погіршення стану здоров'я. Саме з 2012 року він різко почав хворіти, загострилися прояви неврологічних захворювань. З 25.06.2013 року він має статус інваліда III групи загального захворювання та отримує соціальне забезпечення в розмірі 894 грн., що є єдиним його доходом. Працевлаштуватись навіть до 19.10.2012 року він не мав можливості, через перебування на стаціонарному лікуванні та послідуючому проходженні медичної реабілітації.
Крім того, він мешкає в квартирі, яка належить його батькам і змушений здійснювати оплату комунальних платежів, однак через скрутне матеріальне становище він не в змозі сплачувати комунальні послуги, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Також, на виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25.12.2012 року він в добровільному порядку сплачує на користь своєї мати - ОСОБА_5 аліменти в розмірі 500 грн. щомісяця. Тому, разом з виплатою аліментів на користь відповідачки ОСОБА_3, загальна сума аліментів у нього становить 1100 грн.00 коп., що є більшим ніж розмір його єдиного доходу - соціального забезпечення в розмірі 894 грн. щомісяця.
Відповідно до розрахунку, станом на 30.11.2013 року заборгованість по аліментам перед відповідачкою становить 4660 грн. 01 коп. за період з 19.10.2012 року. На даний час сплачувати відповідачці аліменти він намагається в належному стані.
Просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього за рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 15.01.2013 року на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до розміру в 30% від мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та звільнити його повністю від сплати заборгованості по аліментних платежах, що стягуються на підставі рішення суду від 15.01.2013 року.
У лютому 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ про стягнення неустойки за прострочену виплату аліментів.
В обґрунтування позову посилалася на те, що у період з 25.08.2009 року по 2011 рік вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 Від шлюбу вони мають доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до рішення суду від 15.01.2013 року з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої доньки стягуються аліменти в розмірі 600 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 19.10.2012 року. В травні 2013 року по даному рішенню було видано виконавчий лист та державним виконавцем Одржонікідзевського ВДВС ХМУЮ було відкрито виконавче провадження. Однак, відповідач ОСОБА_2 ухиляється від повного виконання даного рішення, шляхом перерахування сум аліментів не в тій сумі, яка зазначена в рішенні суду від 15.01.2013 року, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по сплаті аліментів станом на 31.01.2014 року в розмірі 5860 грн. 01 коп.
Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку за прострочену сплату аліментів в сумі 16597 грн. 80 коп. та заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 в сумі 5860 грн. 01 коп.
Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 14 травня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено. В задоволенні позовних вимог по зустрічному позову ОСОБА_3 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру аліментів, а саме: встановити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі, що відповідає 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Апелянт посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки не прийнято до уваги його доводи і пояснення по справі.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов*язані утримувати дитину до досягекеея нею повноліття.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 15.01.2013 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 600 грн. щомісяця, починаючи з 19.10.2010 року до повноліття дитини.
Відповідно до довідки № 289 серії 10 ААВ № 637348 ОСОБА_2 має III групу інвалідності з 25.06.2013 року. Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_2 позбавлений можливості працювати.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25.12.2012 року з ОСОБА_2 на користь його матері ОСОБА_5 також стягуються аліменти в розмірі 500 грн. щомісяця. Дане рішення суду ним не оскаржене та сплачується вказана сума коштів, незважаючи на те, що матір отримує і пенсію, і має інших дітей.
Тому, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що на утримання своєї дитини ОСОБА_2 має можливість сплачувати присуджену суму коштів. Тільки той факт, що ОСОБА_2 став інвалідом 3-ї групи, не є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, у розумінні вимог ст. 197 СК України.
Крім того, рішенням Орджонікідзевського райсуду м. Харкова від 10.12.2013 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа : Орджонікідзевський ВДВС ХМУЮ про стягнення неустойки за прострочення виплати аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Орджонікідзевський ВДВС ХМУЮ про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, сторонам відмовлено в задоволенні їхніх позовних вимог. Рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 10.04.2014 року вказане рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова змінено. Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено в сумі 2000 гр., в іншій частині рішення суду залишено без змін.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права та підстав для його зміни немає.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 14 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий -
Судді: