Справа № 365/242/14-ц Головуючий у І інстанції Денисенко Н.О.
Провадження № 22-ц/780/3879/14 Доповідач у 2 інстанції Малород
Категорія 58 02.07.2014
Іменем України
01 липня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Малорода О.І.
суддів: Ігнатченко Н.В., Приходька К.П..
при секретарі Бобко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Згурівського районного суду Київської області від 05 травня 2014 року у справі за позовом прокурора Згурівського району Київської області в інтересах держави в особі управління фінансів Згурівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, -
У квітні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом та просив стягнути із відповідача на користь управління фінансів Згурівської районної державної адміністрації кошти у розмірі 1 775 грн. 11 коп., витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3.
Мотивував тим, що проведеним досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12013100170000163, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, встановлено, що ОСОБА_1 - відповідач по справі 08 червня 2013 року приблизно о 3 годині 00 хвилин на пішохідній частині вулиці навпроти приміщення школи початкових класів під № 51 по вулиці Українська в смт. Згурівка Київської області, куди він прибув на автомобілі марки «Skoda Superb», під керуванням ОСОБА_4, під час конфлікту із ОСОБА_3, який стався на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з останнім, маючи прямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень тому, завдав ОСОБА_3 тілесні ушкодження, які згідно з висновком експерта № 114 від 11 червня 2013 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою розладу здоров'я понад 21 добу. У зв'язку із зазначеним ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Згурівської центральної районної лікарні протягом 11 днів - з 8 червня 2013 року по 19 червня 2013 року. На його лікування Згурівська ЦРЛ витратила 1775,11 грн.
Рішенням суду позов задоволено, стягнено з відповідача на користь управління фінансів Згурівської районної державної адміністрації Київської області витрати на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, в розмірі 1 775 грн. 11 коп.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Мотивує свої вимоги тим, що суд дійшов невірного висновку про визнання його винним у скоєнні злочину, та про те, що він зобов'язаний відшкодувати витрати на лікування потерпілого.
Вказує, що ухвалою суду від 19 березня 2014 року кримінальне провадження щодо нього було закрито у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.
При цьому, наголосив, що вину у скоєнні вказаного злочину не визнав.
Звертає увагу колегії на те, що обвинувальний акт, на який посилається позивач, не є належним доказом його вини у скоєнні злочину, оскільки належним доказом вини у даному випадку може бути лише обвинувальний вирок.
Вважає, оскільки він не є особою, що вчинила злочин у розумінні ст. 1206 ЦК України, належні докази на підтвердження його вини - відсутні, а тому підстави для задоволення позову прокурора також відсутні.
Апеляційну скаргу слід відхилити.
Судом першої інстанції встановлено, що 8 червня 2013 року приблизно о 3 годині 00 хвилин відповідач завдав ОСОБА_3, тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою розладу здоров'я понад 21 добу та легкі тілесні ушкодження, у зв'язку з чим потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні у Згурівській центральній районній лікарні протягом 11 днів з 8 червня 2013 року по 19 червня 2013 року, на лікування якого Згурівська ЦРЛ витратила 1775,11 грн.
Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 19 березня 2014 року кримінальне провадження щодо відповідача по справі, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, було закрито у зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.
Цивільний позов прокурора даною ухвалою залишено без розгляду.
Суд першої інстанції, з урахуванням ст. 1206 ЦК України, дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню кошти у розмірі 1 775, 11 грн. у зв'язку із доведеністю факту, що вказані кошти були витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, вчиненого відповідачем.
Колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Так судом першої інстанції по вказаній справі встановлено, що відповідач по справі - ОСОБА_1 своїми діями спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_3 однак ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 19 березня 2014 року, що вступила в законну силу 27 березня 2014 року провадження у справі закрито у зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.
Потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні у Згурівській ЦРЛ 11 днів - з 8 червня 2013 року по 19 червня 2013 року, на лікування якого Згурівська ЦРЛ витратила 1 775 грн. 11 коп., що підтверджується наявними в справі доказами.
Зі змісту ст. 1206 ЦК України вбачається, що обов'язок по відшкодуванню витрат закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого може бути покладений на особу, яка вчинила злочин.
Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що відповідач, згідно з доказами, що містяться в матеріалах справи є особою, що вчинила злочин.
Крім того, колегія вважає необхідним зазначити, що ст. 1206 ЦК України прямо передбачено, що відшкодування витрат може бути покладено на особу, що вчинила злочин, а не на особу, що визнана винною у скоєнні злочину.
Тому посилання апелянта на неналежність доказів, поданих позивачем, та на наявність ухвали про закриття кримінального провадження, як на підставу вважати його таким, що не вчиняв злочин - не заслуговують на увагу.
Відсутність обвинувального вироку не впливають на висновки суду.
Колегія вважає доведеною ту обставину, що фактично, внаслідок неправомірних дій відповідача Згурівська ЦРЛ понесла витрати на лікування потерпілого.
Колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому згідно з ст. 308 ч. 1 ЦПК України колегія відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст. 308 ч. 1, 315 ЦПК України колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Згурівського районного суду Київської області від 05 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий:
Судді: