Справа №359/5787/14-п
Провадження № 3/359/1604/2014
Протокол № 0266/125120103/14
27 червня 2014 р. м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Криворучко І.В.
За участі представника Київської митниці міндоходів Ясінської О.Я.
Прокурора Сосновенко О.В.,
Представника особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу, яка надійшла від Київської митниці міндоходів, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, Чернівецька обл., який проживає: Україна, АДРЕСА_1, паспорт громадянина України НОМЕР_1, виданий 09.08.2010 р., за ст. 471 МК України , -
02.06.2014 о 10 год. 00 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_3, який відлітав з України до Німеччини, м. Франкфурт, літаком авіакомпанії «Люфтганза», рейсом 0401, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», пасажиру було поставлено запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі приблизно 38025 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», де ним була видана готівка в розмірі 38025 Доларів США. Вся готівка знаходилась в дорожній сумці пасажира (ручна поклажа). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування готівки не звертався. Зі слів громадянина України ОСОБА_3 вся вищезазначена готівка належить йому і його дружині ОСОБА_4 (паспорт громадянки України НОМЕР_2, виданий 18.02.2011 р.), з якою він відлітав. Пасажир обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті). З виявленої суми громадянину України ОСОБА_3 та його дружині ОСОБА_4 було пропущено 27220 доларів США. За протоколом про порушення митних правил затримано 10805 доларів США. Сума готівки, що переміщувалась громадянином України ОСОБА_3, підлягає обов'язковому письмовому декларуванню у повному обсязі з поданням митному органу відповідних дозвільних документів. Своїми діями громадянин України ОСОБА_3, під час проходження митного контролю в залі «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. Зазначені дії, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.
У зв'язку з цим працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил № 0289/125120103/14 один примірник якого вручено під підпис громадянину України ОСОБА_3 в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил. В рахунок забезпечення штрафу працівниками митниці кошти не вилучались.
На підставі статті 511 Митного кодексу України за цим протоколом тимчасово вилучено: 10805 доларів США.
Підстав для перенесення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, закриття провадження в справі - судом не встановлено.
Громадянин України ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_3 та його дружина в день вильоту дуже хвилювалися, так як вилітали на постійне місце проживання до США. В зв'язку з тим, що ОСОБА_3 в перший раз перевозив грошові кошти в такому розмірі, то він не знав про всі нюанси декларування грошових коштів. Вказав, що вилучені кошти мають законне походження, що підтверджується банківськими документами та копією договору купівлі-продажу нерухомого майна. ОСОБА_2 просив застосувати практику по аналогічним справам та розглядати справу в дусі Конституції України та міжнародних договорів.
Прокурор просив суд застосувати до порушника стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.
Представник Київської митниці міндоходів Ясінська О.Я. в судовому засіданні підтримала протокол, просила суд вилучену валюту конфіскувати, накласти стягнення на правопорушника у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника правопорушника, думку прокурора, приходжу до висновку, що в діях громадянина України ОСОБА_3 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.
Так, дійсно громадянин України ОСОБА_3 допустив порушення вимог ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
З цього приводу у суду достатні підстави для визнання громадянина України ОСОБА_3 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.
Вина правопорушника підтверджується даними протоколу про порушення митних правил, та даними доповідної записки, особистими поясненнями його представника та встановлена судом.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «З захисту прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
У своєму рішенні від 06.11.2008 року, по справі Ісмаїлов проти Російської Федерації Європейський Суд з прав людини зазначив, що конфіскація валютних цінностей у розмірі 21348 доларів США належних ОСОБА_5, які він не зазначив у митній декларації, є порушенням ст. 1 Першого протоколу до конвенції з наступних підстав. Згідно зі статтею 1 Протоколу N 1 до Конвенції з захисту прав людини, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів.
Питання про те чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.
Що стосується загального інтересу, якому могло слугувати таке втручання. Європейський Суд зазначив, що держави мають законний інтерес і в той же час обов'язок вживати заходи в цілях виявлення та контролю руху готівкових коштів через кордони, оскільки значні суми готівки можуть використовуватись для легалізації незаконних доходів, торгівлі наркотиками, фінансування тероризму, вчинення тяжких фінансових злочинів.
Загальна вимога про декларування, яка розповсюджується на будь-яку особу, що перетинає кордон держави, попереджує прихований ввіз і вивіз грошових коштів з країни і конфіскаційна міра, яку тягне недекларування грошових коштів митному органу, є частиною загальної регулятивної системи, передбаченої для боротьби з подібними правопорушеннями.
Суд також вказав, що органи влади повинні дотримувати розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право заявника на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, суд зауважив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення, зокрема, недотриманню вимоги щодо внесення відомостей до митної декларації, а не тяжкості будь-якого правопорушення, яке можна припустити (наприклад, відмивання грошей або ухилення від сплати податків, але яке насправді не було доведене).
Правопорушення, яке вчинив громадянин України ОСОБА_3 полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 10805 доларів США, що підлягає обов'язковому декларуванню.
Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.
Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинив громадянин ОСОБА_3 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.
Згідно з ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.
За матеріалами справи ОСОБА_3, не судимий, до кримінальної чи адміністративної відповідальності раніше не притягувався. Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.
В судовому засіданні прокурор також не висловлював припущень щодо незаконності походження валютних цінностей.
За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, ОСОБА_3 підлягає адміністративному стягнення у виді штрафу. При цьому прокурор у судовому засіданні, не довів і навіть не стверджував, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу та запобігання порушень вимог про декларування. Їхні пояснення щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене ст. 471 МК України, як обов'язкове. Таким чином, єдине протиправне діяння, яке вчинив ОСОБА_3, полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.
Шкода, яку ОСОБА_3 потенційно міг завдати державі, була незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він ввіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.
З огляду на наведене, враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, приходжу до висновку, що застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_3 «індивідуальний надмірний тягар».
На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер скоєного, виходячи із смислу ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, думку прокурора та представника митниці, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає.
Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина ОСОБА_3 в подальшому.
Аналогічної позиції дотримався апеляційний суд Київської області при розгляді справ №359/904/14-п (33-ц/780/208/14) №359/260/14-п (33-ц/780/168/14), відображеної в рішенні суду апеляційної інстанції від 24.03.2014 року та 11.04.2014 року та інших справах.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з правопорушника на якого накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.
Керуючись п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 10, ст. 471 МК України (в редакції 2012 р.), ст. 8, 23, 22, 33 КУпАП, суддя -
Громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.
Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави (отримувач: Бориспіль УДКСУ/Київська митниця Міндоходів, ЄДПОУ: 38007070, МФО банку: 821018, КДБ: 21081100, р/р: 31117106705004, 050*).
Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил № 0289/125120103/14 року від 02.06.2014 року валюту в розмірі 10805 (десять тисяч вісімсот п'ять) доларів США - повернути громадянину України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області, отримувач коштів Бориспільське УДКСУ (м. Бориспіль): 22030001) судовий збір в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________
Суддя І.В. Криворучко