262/670/14-ц
2/262/476/2014
25.06.2014 року Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:
Головуючої судді Ульяніч І.В.
при секретарі Михайловській Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", в особі відділення "Донецька дирекція ПАТ "Банк Камбіо" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 "про звернення стягнення на предмет іпотеки",-
10.02.2014 року позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки до відповідачів, вказавши, що 22.04.2008 року між TOB "Універсальний комерційний банк "Камбіо", правонаступником якого є ПАТ "Банк Камбіо", та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 100ф/03-2008, відповідно до якого останній було надано кредит у розмірі 250 000,00 грн. зі сплатою за користування кредитом 21% процентів річних. Кінцевий строк повернення кредиту 19 квітня 2013 року. З метою забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору, 22 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. У зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору, 23.12.2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 на договорі іпотеки був вчинений виконавчий напис, відповідно до якого в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 294 403,43 грн. було звернуто стягнення на вказану трикімнатну квартиру. 29.12.2008 року ВДВС Пролетарського РУЮ у м. Донецьку на підставі вчиненного виконавчого напису нотаріуса було відкрито виконавче провадження, яке на теперішній час зупинено на підставі постанови про зупинення виконавчого провадження від 27.08.2013 року. Відповідачі вчиняють дії, спрямовані на затягування виконавчого провадження та неможливість задоволення позивачем своїх вимог за кредитним договором, оскаржують в судовому порядку виконавчий напис нотаріуса, вчинений на договорі іпотеки. На теперішній час отримані кредитні кошти не повернуті, зобов'язання передбачені кредитним договором не виконані. Станом на 30.12.2013 року розмір заборгованості становить 290 813,95 грн. Позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 100ф/03-2008 від 22.04.2008 року визнати за ПАТ"Банк Камбіо" право власності на трикімнатну квартиру яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Стягнути з відповідачів солідарно витрати по сплаті судового збору в розмірі 2512,40 грн. В подальшому позивач змінив позовні вимоги, зазначив, що станом на 14.04.2014 року заборгованість за кредитним договором складає: 309575,31 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 245833,33 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 29357,44 грн., пеня станом на 14.04.2014 року складає - 34384,54 грн. Просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом надання права здійснити продаж предмета іпотеки-трикімнатної квартири загальною площею 57,1 кв.м., житловою площею 37,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2. Стягнути з відповідачів солідарно витрати по сплаті судового збору в розмірі 2512,40 грн.
В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, надавши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, крім того, пояснила, що відповідач ОСОБА_1 припинила сплачувати кредитні кошти в серпні 2008 року. Боржнику та іпотекодавцю направили вимогу щодо дострокового погашення кредиту, змінили строк виконання зобов»язання, згідно якого боржник повинен був повністю розрахуватись по кредиту протягом 30 днів з дня отримання вимоги. Заборгованість за кредитом погашена не була, у зв»язку із чим в грудні 2008 року нотаріусом на договорі іпотеки був вчинений виконавчий напис, а в подальшому відкрито виконавче провадження. Протягом майже 6 років виконавчий напис не було виконанно, весь цей час відбувались судові засідання з приводу розгляду різних справ по виконанню даного виконавчого напису, оскарження дій ДВС, виконавче провадження декілька разів призупинялось, були призначені чотири рази прилюдні торги, але жодного разу не закінчились реалізацією іпотечної квартири. Так як за 6 років не було продане іпотечне майно, банк несе збитки та вирішив змінити спосіб захисту своїх прав та звернутись до суду з позовом щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, з наданням банку права продати іпотечну квартиру. Виконавчий напис був відкликаний, щоб не було подвійного стягнення. Також просила поновити строк позовної давності, який був пропущений з поважних причин, так як вони намагались захистити свої порушені права шляхом виконання виконавчого напису протягом майже 6 років.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання не з»явились, про дату, час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.
Представник відповідачів у судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що 27.08.2008 року банк надіслав відповідачам вимогу щодо дострокового повернення кредитних коштів протягом 30 днів, після чого звернулись до нотаріуса, яким був вчинений виконавчий напис 23.12.2008 року. Банк вибрав позасудовий спосіб захисту своїх прав, вподальшому в добровільному порядку відкликав виконавчий напис. Просила застосувати строк позовної давності який минув та поважних причин для його поновлення не має.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким який підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, які регулюються Цивільним Кодексом України.
Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2008 року між TOB "Універсальний комерційний банк "Камбіо", правонаступником якого є ПАТ "Банк Камбіо", та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 100ф/03-2008, відповідно до якого останній було надано кредит у розмірі 250 000,00 грн. зі сплатою за користування кредитом 21% процентів річних. Кінцевий строк повернення кредиту 19 квітня 2013 року. Згідно п. 2.4 договору передбачено, що позичальник сплачує нараховані проценти щомісячно у строк, не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів, та в день повернення кредиту. Пунктом 3.2.5 договору передбачено, що при достроковому витребуванні кредиту банк надсилає позичальнику вимогу щодо повернення кредиту та проведення повного розрахунку з банком. Позичальник зобов»язаний повернути кредит та сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом протягом 30 календарних днів з дати отримання вимоги від банку про дострокове повернення кредиту (а.с.4-6).
З метою забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору, 22 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, для забезпечення зобов»язань за кредитним договором, предметом іпотеки є трикімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9-13).
Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконала, припинила сплачувати кредит з серпня 2008 року, у зв'язку з чим, станом на 30.12.2013 року виникла заборгованість за кредитом в розмірі 290813,95 грн., а станом на 14.04.2014 року виникла заборгованість в розмірі 309575,31 грн., що підтверджується довідками про заборгованість, а також випискою з особового рахунку (а.с.16, 64-74).
Згідно вимоги від 27.08.2008 року, надісланої банком на адресу відповідачів, яка була отримана відповідачами, відповідно до п. 3.2.5 договору від 22.04.2008 року, вбачається, що банк, за порушення позичальником умов кредитного договору, вимагав достроково від ОСОБА_1 повернути кредит та провести повний розрахунок із банком в термін 30 календарних днів. У разі невиконання ОСОБА_1 вимог банку щодо повернення кредиту та проведення повного розрахунку ТОВ УКБ «Камбіо» зверне стягнення на предмет іпотеки квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 (а.с.87,148,155-158)
23.12.2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 на договорі іпотеки був вчинений виконавчий напис, відповідно до якого в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 294 403,43 грн. було звернуто стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 (а.с.14).
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.12.2008 року на підставі зазначеного виконавчого документа було відкрито виконавче провадження (а.с.101)
Постановами ВДВС Пролетарського РУЮ у м. Донецьку від 15.06.2009 року та від 27.08.2013 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 8436 від 23.12.2008 року про звернення стягнення на іпотечне майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 - зупинялось (а.с.15, 107).
Відповідно до Звіту про незалежну оцінку вартості квартири АДРЕСА_1, виконаного 09 вересня 2013 року TOB "Аргумент" ЕРА, ринкова вартість предмету іпотеки складає 251240,00 грн.(17-20).
Згідно постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа від 20.02.2014 року, вбачається, що за заявою стягувача ПАТ «Банк Камбио» був повернутий виконавчий документ - виконавчий напис нотаріуса від 23.12.2008 року про звернення стягнення на предмет іпотеки без подальшого виконання (а.с.86)
Згідно рішення Куйбишевського районного суду м.Донецька від 19.11.2013 року у задоволені позову ОСОБА_1 до ПАТ «Універсальний комерційний банк «Камбіо» про визнання виконавчого напису від 23.12.2008 року таким, що не підлягає виконання відмовлено (а.с.133-138).
Пунктом 5.1. договору іпотеки передбачено, що позивач має права звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо на момент настання терміну виконання основного зобов»язання, воно не буде виконано повністю, у випадку порушення терміну погашення кредитної заборгованості. Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, за своїм розсудом, та задовольнити за рахунок предмету іпотеки у повному обсязі усі умови, передбачені кредитним договором.
Відповідно до п. 5.3. Договору іпотеки, передбачено право позивача задовольнити за рахунок предмету іпотеки також усі збитки по страхуванню, зверненню стягнення та реалізації переданного в іпотеку майна.
Договір іпотеки у п.5.5. передбачає можливість реалізації предмета іпотеки Іпотекодержателем в порядку, визначеному Законом України «Про іпотеку» (а.с.8-13)
Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30 березня 2012 року, передбачено, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).
Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.
Пунктом 17 Постанови передбачено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.
Наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту.
У разі звернення кредитодавця до суду після вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки з вимогою про стягнення кредитної заборгованості суд має з'ясувати питання про виконання виконавчого напису і з урахуванням цього вирішити спір на підставі чинного законодавства та умов кредитного договору.
Пунктом 29 Постанови передбачено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.
Наявність договору про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.
Згідно ст. 3 Закону України «Про іпотеку» - іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Згідно ст. 11 Закону України «Про іпотеку» - майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку» - у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно ст. 38 Закону України «Про іпотеку» - якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі)
передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за
відшкодування завданих збитків. Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на
предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього. Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю. Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.
Згідно ст 39 Закону України "Про іпотеку" - уразі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Статтею 16 ЦК України, передбачено , що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Згідно ст.. 257 ЦК України - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а ст. 258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність в один рік для стягнення неустойки.
Згідно ст. 261 ЦК України - перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно ст. 267 ЦК України - заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Згідно ст. 67, 69, 72, 73 ЦПК України - строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо не визначені законом, - встановлюються судом. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Так як суд розглядає справу у межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, згідно ст. 11 ЦПК України, то суд проаналізовавши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, так як в судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконувала належним чином умови кредитного договору, з серпня 2008 року взагалі ніяких сум в рахунок погашення кредиту не вносилось, у зв»язку із чим банк був змушений змінити дату виконання основного зобов»язання та достроково витребувати у відповідача повернення суми кредиту, вимога банку не була виконанна відповідачами, у зв»язку із чим банк вибрав позасудовий спосіб захисту свого порушеного права та звернувся до нотаріуса, яким 23.12.2008 року був зроблений виконавчий напис. Але протягом майже 6 років виконавчий напис не було виконано фактично, квартира на яку було звернуто стягнення не була реалізована, після неодноразово (4 рази) призначених прилюдних торгів, виконавче провадження неодноразово призупинялось, у зв»язку із розглядом справ судом (а.с.101-139) та 20.02.2014 року виконавчий документ було повернуто банку без виконання. Позивач вибрав інший спосіб захисту своїх порушених прав та просив звернути стягнення на предмет іпотеки з наданням їм права самим продати предмет іпотеки і суд приходить до висновку, що цей спосіб відповідає договору іпотеки та діючому законодавству, наявність позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки - виконавчого напису, не позбавляє іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку, тому порушене право позивача підлягає захисту, а заявлені позовні вимоги задоволенню. Щодо строку позовної давності, пропущеного позивачем з поважних причин, то він підлягає відновленню, так як майже 6 років позивач намагався захистити свої права позасудовим шляхом реалізації іпотечного майна, але у зв»язку із безрезультатністю даних заходів виконавчого провадження протягом тривалого часу, був змушений змінити спосіб свого захисту на судовий. Тому суд вважає за необхідне для задоволення вимог іпотекодержателя у розмірі 309575,31 грн. надати право ПАТ "Банк Камбіо" здійснити продаж предмета іпотеки, а саме: трикімнатної квартири загальною площею 57,1 кв.м., житловою площею 37,0 кв.м.,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2
У відповідності до положеннями ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплаченого судового збору на користь держави в сумі 2512,40 грн., належить стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача (а. с. 26).
На підставі викладеного, керуючись .ст. 10, 11, 60, 82, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, -
Позов Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", в особі відділення "Донецька дирекція ПАТ "Банк Камбіо" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 "про звернення стягнення на предмет іпотеки" - задовольнити.
Звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом надання права ПАТ "Банк Камбіо" (ЄДРПОУ 26549700) здійснити продаж предмета іпотеки, а саме: трикімнатної квартири, загальною площею 57,1 кв.м., житловою площею 37,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, для чого надати ПАТ "Банк Камбіо" всі повноваження продавця котрі необхідні для укладання договору купівлі-продажу квартири від свого імені, на підставі іпотечного договору від 22.04.2008 року, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження від ОСОБА_2, з встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб"єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на час проведення продажу майна. Надати ПАТ "Банк Камбіо" право, гроші отримані від продажу квартири, направити на погашення витрат пов"язаних з укладенням договору купівлі-продажу квартири та заборгованості за кредитним договором 100ф/03-2008 від 22.04.2008 року в розмірі 309575,31 грн., укладеного з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ПАТ "Банк Камбіо" судовий збір в розмірі 2512,40 грн..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: І.В. Ульяніч
25.06.2014 року
25.06.2014 року