Справа № 520/6723/14-ц
Провадження № 2/520/4732/14
17.06.2014 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Літвінової І.А.
за участю секретаря судового засідання Непомнющого М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 пред'явила позов до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позивач аргументує заявлені вимоги тим, що шлюбні відносини між сторонами припинилися, спільне господарство подружжя не веде. Позивач не бачить подальшого сенсу підтримувати сімейні стосунки.
За позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ухвалою судді відкрите провадження у справі та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Сторони в судове засідання не з'явилися, просили розглядати справу без їх участі.
Відповідач позов визнав.
Право відповідача у повному чи частковому визнанні позову закріплено статтею 31 Цивільного процесуального кодексу України.
Справу вирішено судом з урахуванням заяви сторін, наявних в матеріалах справи та досліджених у судовому засіданні доказів, на підставі яких встановлені наступні обставини:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 10 серпня 1998 року, про що Палацом щастя м. Баку в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 1640.
Після укладення шлюбу ОСОБА_2 змінила прізвище на «ОСОБА_2».
Статтею 51 Конституції України задекларовано, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу за допомогою будь-яких видів насильства.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на морально-правовій основі шлюбу.
Відповідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 21, 24, ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, 111, ч. 2 ст.114 Сімейного кодексу України, ст. ст. 8, 11, 15, 31, 130, 209, 212-215, 223-228, 294 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 10 серпня 1998 року Палацом щастя м. Баку, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 1640.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважати розірваним в день набрання зазначеним рішенням законної сили.
Відповідно ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Літвінова І. А.