Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/698/14-к
Провадження № 1-кп/499/69/14
26.06.2014 года смт. Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бузинове, Іванівського району, Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утримані двох неповнолітніх дітей, фізичної особи-підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:
- у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.204 КК України,-
ОСОБА_4 , являючись суб'єктом підприємницької діяльності, перебуваючи на податковому обліку в Іванівському відділенні Березівської МДШ та не маючи відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями в період з 01 березня 2014 року по 23 квітня 2014 року, використовуючи нежитлову будівлю, розташовану у подвір'ї за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання доходу організував незаконне зберігання з метою збуту та збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв.
Так, ОСОБА_4 приблизно 01 березня 2014 року в денний час, перебуваючи за місцем проживання, з метою подальшого збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, у невстановленої слідством особи на ім'я ОСОБА_5 за готівковий розрахунок незаконно придбав горілку «Краля», «Пшенична» та «Lubotinn», що є підакцизним товаром, після чого в цей же день відвантажив її до власної нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 де незаконно зберігав її з метою подальшого збуту.
В подальшому, в період з 01 березня 2014 року по 23 квітня 2014 року ОСОБА_4 , по мірі необхідності поставляв вищезазначену горілку в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташований за адресою: АДРЕСА_2 та магазин « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де незаконно зберігав її з метою збуту і збував громадянам за готівковий розрахунок.
23 квітня 2014 року в результаті проведених обшуків за адресами незаконного зберігання з метою збуту та збуту незаконно виготовленої алкогольної продукції, а саме: АДРЕСА_1 (виявлено та вилучено: горілка "Краля" - 511 пляшок, горілка "Люботин" -120 пляшок, горілка "Пшенична" - 380 пляшок); Одеська область, смт Іванівка, вул. Леніна, 59, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (виявлено та вилучено: 860 пляшок горілки "Златогор", 34 пляшки горілки в асортименті); АДРЕСА_3 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (виявлено та вилучено 17 пляшок горілки в асортименті).
Згідно висновку експерта № 82 від 07.05.2014 року горілка, вилучена за адресою: АДРЕСА_1 містить етиловий спирт, тобто є спиртовмісною та за органолептичними та фізико-хімічними показниками не відповідає вимогам ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови». Крім цього зразки рідин виготовлені не промисловим способом, з порушеннями встановлених рецептур та з недотриманням технологічних вимог і вимог державного стандарту на даний вид алкогольної продукції.
Згідно висновків експерта № 83 від 12.05.2014 року та № 84 від 12.05.2014 року встановлено, що рідина вилучена під час проведення обшуків за адресою: АДРЕСА_2 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та за адресою: АДРЕСА_3 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_3 » містить етиловий спирт, тобто є спиртовмісною та за органолептичними та фізико-хімічними показниками не відповідає вимогам ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови»; ДСТУ 4257:2003 «Напої лікеро-горілчані. Технічні умови»; ДСТУ 6035:2008 «Вермути. Технічні умови».
28 травня 2014 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Одеської області юристом 1 класу ОСОБА_6 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого по ч.1 ст. 204 КК України.
Обвинувачений зобов'язався під час судового розгляду у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення та сприяти встановленню істини у кримінальному провадженні, у з'ясуванні обставин вчиненого кримінального правопорушення, а саме надати покази про час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а також отримана згода обвинуваченого на його призначення.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи в порядку ст.314 ч.3 п.1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Одеської області ОСОБА_3 в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
У судовому засіданні обвинувачений просив угоду про визнання винуватості укладену між ним та прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим, а саме за ч.1 ст. 204 КК України є злочином невеликої тяжкості, від якого потерпілих немає.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором прокуратури угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 28 травня 2014 року про визнання винуватості між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Одеської області юристом 1 класу ОСОБА_6 і обвинуваченим ОСОБА_4 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
В ході судового засідання обвинувачений також звернувся до суду з клопотанням, про звільнення його на підставі ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 204 КК України, від відбуття призначеного покарання, оскільки він вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, має двох дітей, які не досягли 18 років.
Прокурор вважав можливим клопотання обвинуваченого задовольнити, зважаючи на його обґрунтованість.
Вирішуючи питання про застосування до обвинуваченого акта амністії суд виходив з такого.
Відповідно до п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
За ч.2 ст. 86 КК України законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Згідно з п.«в» ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" (далі - Закону) підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
З ч.2 ст.12 КК України вбачається, що злочин, передбачений ч.1 ст.204 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості.
З свідоцтв про народження вбачається, що обвинувачений має доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_8 20 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 141-142- матеріалів кримінального провадження).
З огляду на викладене, враховуючи те, що обвинувачений вчинив умисний злочин, який не є тяжким або особливо тяжкими, не позбавлений батьківських прав щодо дітей, яким не виповнилося 18 років, ОСОБА_4 на підставі Закону підлягає звільненню від відбування призначеного судом покарання.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Процесуальні витрати на проведення судової експертизи спиртовмісних сумішей №82 від 07.05.2014 року у сумі 1844,7 гривень, судової експертизи спиртовмісних сумішей №83 від 12.05.2014 року у сумі 1844,7 гривень, судової експертизи спиртовмісних сумішей №84 від 12.05.2014 року у сумі 1844,7 гривень підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Долю речових доказів, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.86 КК України, ст.ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України, п.«в» ст.1, п. «б» ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році», ч.2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» суд, -
Затвердити угоду від 28 травня 2014 року укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Одеської області юристом 1 класу ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання винуватості.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.204 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 28 травня 2013 року покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з конфіскацією незаконно виготовленої продукції.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі ч. 2 ст.86 КК України, п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Процесуальні витрати на проведення судової експертизи спиртовмісних сумішей №82 від 07.05.2014 року у сумі 1844,7 гривень, судової експертизи спиртовмісних сумішей №83 від 12.05.2014 року у сумі 1844,7 гривень, судової експертизи спиртовмісних сумішей №84 від 12.05.2014 року у сумі 1844,7 гривень стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Речові докази, долучені до кримінального провадження №32014160000000117, а саме: горілка «Краля» -511 пляшок, горілка «Люботин» - 120 пляшок, горілка «Пшенична» - 380 пляшок, горілка «Златогор» - 860 пляшок та 51 пляшка горілки в асортименті, які знаходяться на відповідальному зберіганні на ТОВ «КВ Трейд» знищити як такі які не мають ніякої цінності
Матеріали кримінального провадження № 32014160000000117 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням з обвинувальним актом № 499/698/14-к.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: ОСОБА_1