Справа № 314/2454/14-ц
Провадження № 2/314/1020/2014
іменем України
12.06.2014 м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Кіяшко В.О.,
при секретарі Павлівській І.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про прийняття зустрічного позову,
В провадженні Вільнянського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів.
В судовому засіданні до початку розгляду справи по суті представником відповідача поданий зустрічний позов про стягнення грошових коштів з позивачки відповідно розписки.
Представник позивача заперечував проти прийняття зустрічного позову посилаючись на те, що вказані справи не пов'язані одна з одною і повинні розглядатися самостійно.
Позивач підтримала свого представника.
Вислухавши клопотання, думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.
Відповідно ч. 2 ст. 123 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернулась з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання їх спільних дітей.
В зустрічному позову відповідач просить суд стягнути з позивачки грошову суму яку вона отримала відповідно розписки.
Розцінюючи зустрічний позов, суд приходить до висновку, що вони не пов'язані один з одним, стосуються різних правовідносин.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах “Осман проти Сполученого королівства” від 28.10.1998 року та “Круз проти Польщі” від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
За таких обставин, у прийнятті зустрічного позову слід відмовити.
При цьому суд роз'ясняє, що відмова у прийнятті до спільного розгляду зустрічної позовної заяви з первісною не є перешкодою для звернення до суду у загальному порядку.
Керуючись ч. 1 ст. 123 ЦПК України, суд -
В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про прийняття зустрічного позову - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя : В. О. Кіяшко
12.06.2014