ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/9608/14 23.06.14
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго"
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"
про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 7 696,96 грн.
Суддя Капцова Т.П.
Представники :
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 7 696,96 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 25.09.2009р. по вулиці О.Теліги в м.Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, що належить ОСОБА_2 та транспортного засобу "Hyundai", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Т». Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди застрахований позивачем транспортний засіб "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав пошкодження. Позивачем, як страховиком, виплачено страхувальнику ОСОБА_2 страхове відшкодування, внаслідок чого, до позивача, в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) до відповідача, як до особи, якою застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу "Hyundai", державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.14р. порушено провадження у справі №910/9608/14 та призначено розгляд справи на 23.06.14р.
У судове засідання 23.06.14р. представники сторін не з'явилися, про причини неявки повноважних представників сторін суд не повідомлено про час та місце розгляду справи сторони були належним чином повідомлені.
В матеріалах справи міститься рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які свідчить про те, що позивачем та відповідачем 26.05.14р. було отримано ухвалу про порушення провадження по справі від 21.05.14р. З огляду на те, що ухвалу суду про порушення провадження у справі від 21.05.14р. було надіслано судом за адресами сторін, зазначеними в позовній заяві, які збігаються з адресами позивача та відповідача, зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сторони вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).
За таких підстав, оскільки неявка представників стрін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу №910/6908/14 за відсутності представників сторін на підставі наявних в справі матеріалів (ст.75 ГПК України).
У судовому засіданні 23.06.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення справи по суті суд,-
04.12.2008р. між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено Договір страхування наземного транспортну №206-26057-08 від 04.12.2008р. (далі -Договір), відповідно до якого було застраховано транспортний засіб "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
25.09.2009р. по вулиці О.Теліги в м.Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, що належить ОСОБА_2 та транспортного засобу "Hyundai", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Т».
Матеріали справи свідчать про те, що 25.09.2009р. о 22:10 год. ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом "Hyundai", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, у зв'язку з чим, автомобіль марки "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження.
Постановою Шевченківського районного суду м.Києва № 3-12193/09 від 23.11.2009р. водія автомобіля "Hyundai", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідно до Звіту про оцінку майна №3759 від 20.10.09р., вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 9488,53 грн.
Страховим актом №11373/206/210 від 19.09.13р. пошкодження транспортного засобу марки "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 25.09.2009р., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 7696,96 грн.
Відповідно до п.20.1 Договору страховик здійснює виплату страхового відшкодування на підставі заяви на виплату страхового відшкодування Страховика (Вигодонабувача) і Страхового акта, який складається Страховиком.
Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_2 про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, Страхового акту №11373/206/210 від 19.09.13р. та заяви АТ «Індекс Банк», вигодонабувача за Договором страхування наземного транспортну №206-26057-08 від 04.12.2008р., позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 7696,96 грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко - Україна», що підтверджується платіжним дорученням №3881 від 20.09.13р.
Відповідно до ч.1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.
Згідно зі ч.ч. 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб - є джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги Постанову Шевченківського районного суду м.Києва № 3-12193/09 від 23.11.2009р., відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода завдана власнику транспортного засобу "Mitsubishi", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, повинна бути відшкодована ОСОБА_3
Як вбачається з листа Моторно (транспортного) страхового бюро України №7/2-28/14896 від 03.06.2014р. станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність, власника транспортного засобу "Hyundai", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/8448122.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність особи з вини якої сталося ДТП за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Hyundai", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, було застраховано відповідачем, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування), страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника.
Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
Як вказав Верховний Суд України в своїй Постанові від 28.08.2012р. у справі №23/279 позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування, позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго", реалізувало своє право шляхом подачі позову про відшкодування шкоди безпосередньо до суду.
Як було встановлено вище, цивільно-правова відповідальність особи з вини якої сталося ДТП, станом на час ДТП була застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/8448122., відповідно до якого, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 25500,00 грн., розмір франшизи - 510 грн.
Відповідно до ч. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
За таких підстав, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи суму грошових коштів у розмірі 7186,96 грн. (7696,96 грн. - 510 грн. = 7186,96 грн.).
Відповідно до ч.1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано належних доказів виплати позивачу страхового відшкодування в порядку регресу.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягає частковому задоволенню у розмірі 7186,96 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (02081, м.Київ, вул.Здолбунівська, буд.7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" (01011, м.Київ, вул.Немировича - Данченка, буд.1, код ЄДРПОУ 33831166) страхове відшкодування в розмірі 7186 (сім тисяч сто вісімдесят шість) грн. 96 коп. та 1705 (одна тисяча сімсот п'ять) грн. 94 коп. -суми судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 01.07.14р.
Суддя Капцова Т.П.