Справа № 734/556/14 Провадження № 22-ц/795/1436/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Анохін А. М. Доповідач - Вінгаль В. М.
01 липня 2014 року м.Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіВІНГАЛЬ В.М.
суддів:КУЗЮРИ Л.В., МАМОНОВОЇ О.Є.
при секретарі:Шкарупі Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Козелецького районного суду від 27 березня 2014 року у справі за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків за шкоду заподіяну організації внаслідок порушення працівником трудових обов'язків,
Рішенням Козелецького районного суду від 27 березня 2014 року у задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ВЧ НОМЕР_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Початок перебігу строку позовної давності вважати 17.01.2014 року.
Апелянт зазначає, що рішення ухвалене з порушенням чинного законодавства України. На думку апелянта, суд першої інстанції повністю знехтував доводами позовної заяви та прийняв рішення, яке суперечить нормам законодавства, а тому на думку апелянта підлягає скасуванню.
Вважає, що відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Проте суд першої інстанції цих вимог не дотримався.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позову про відшкодування матеріальних збитків за шкоду заподіяну організації внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, суд виходив з того, що позивач без поважної причини пропустив строк звернення до суду, про поновлення якого не ставить клопотання.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 06.06.2011 року по 04.08.2011 року обов'язки начальника фінансово - економічної служби виконувала колишній працівник Збройних Сил України Михайленко В.Е. і заподіяла позивачу збитки на загальну суму 26604,61 грн., шляхом застосування Пенсійним фондом України до військової частини штрафних санкцій та пені.
Рішення пенсійного фонду за №213 від 06.08.2011 року позивач отримав у 2011 році (а.с.9).
З позовом до суду військова частина звернулася у 2014 році.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції допустив помилку при оцінці причин пропуску строку звернення до суду, колегія суддів не знаходить порушення судом норм права при дослідженні та оцінці доказів, якими встановлені фактичні обставини справи, та необхідності робити переоцінку висновку суду з приводу поновлення строку звернення до суду.
Як визначено ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав.
Частиною третьою ст.233 КЗпП України встановлено строк, коли власник має право звернутися до суду з позовом про стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, не пізніше одного року з дня виявлення заподіяної шкоди.
Доводи апелянта про те, що наказом командира військової частини від 17.01.2014 року „Про результати службового розслідування по факту застосування штрафних санкцій та нарахованої пені за несвоєчасну сплату внесків військовою частиною до пенсійного фонду у розмірі 17808, 86 грн.” встановлено особу, якою завдано шкоду військовій частині, та уточнений розмір шкоди, який складає 26606 грн. 61 коп., а також виявлено 17.01.2014 року, що цю шкоду заподіяла відповідачка ОСОБА_2 , не заслуговують на увагу, оскільки про наявність вищезазначеного рішення пенсійного фонду позивач знав ще у 2011 році, а з позовом звернувся 17.02.2014 року.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки такий висновок суду ґрунтується на законі та відповідає обставинам справи.
У апеляційного суду відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 відхилити.
Рішення Козелецького районного суду від 27 березня 2014 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:Судді: