Справа № 603/373/14-ц
Провадження №2/603/114/2014
"17" червня 2014 р. м.Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді: Іванчука В. М.
при секретарі : Швець Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Монастириська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вістрянської сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності,-
ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до Вістрянської сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться по АДРЕСА_1.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3. Після його смерті залишилось спадкове майно, до якого входить вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями. Як спадкоємець першої черги за законом, вона прийняла спадщину шляхом подачі заяви до нотаріальної контори. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину їй відмовлено у зв'язку з тим, що спадкуванню підлягає колгоспний двір.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, хоч належним чином повідомлялись про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача Вістрянської сільської ради в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, проте подав відзив на позов, з якого вбачається, що сільська рада позовні вимоги визнає повністю та просить суд розглядати справу у відсутності її представника.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступного:
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 23.02.2012 року Вістрянською сільською радою Монастириського району Тернопільської області, актовий запис №09.
Згідно свідоцтва на право особистої власності на будинковолодіння від 10 липня 1989 року житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами в АДРЕСА_1, належить колгоспному двору, який складається з 3 членів, головою якого являється ОСОБА_3. Наведене підтверджується і довідкою Вістрянської сільської ради №214 від 15.05.2014 року.
Згідно довідки КП «Монастириське районне бюро технічної інвентаризації» №202 від 06.05.2014 року вартість житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться по АДРЕСА_1 становить 114586 грн. За даною адресою розміщено: одноповерховий житловий будинок загальною площею 72,2 кв.м., житловою площею 53,6 кв.м. під літерою «А», стодола під літерою «Б», сарай під літерою «В», курник під літерою «Г», комора під літерою «Д», огорожа №1, огорожа №2, ворота №3, криниця №4.
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, оскільки є дружиною ОСОБА_3 (свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_2, видане 09.11.1986 року Вістрянською сільською радою Монастириського району Тернопільської області).
Після смерті спадкодавця позивачка прийняла спадщину на підставі заяви, зареєстрованої в Монастириській державній нотаріальній конторі 15.05.2012 року.
Спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, немає. Діти померлого ОСОБА_5 та ОСОБА_6, спадкоємці за законом першої черги, відмовились від належної їм частки із майна колгоспного двору в користь позивачки ОСОБА_1, про що подали суду заяви, засвідчені секретарем Вістрянської сільської ради Монастириського району.
Як вбачається із повідомлення Монастириської державної нотаріальної контори №432/02-16 від 16.05.2014 року, у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з тим, що спадкуванню підлягає колгоспний двір.
Згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Відповідно до ст.ст.120-121, ст.123 ЦК УРСР ( в ред.1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору здійснюється тільки за згодою всіх членів двору. При поділі майна колгоспного двору розмір часток членів колгоспного двору визнається рівними.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановленні судом.
Оцінюючи всі перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи те, що позивач постійно проживала та була зареєстрована у спірному житловому будинку, інших спадкоємців немає, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст. 328, 392, 1222, 1261, 1268 ЦК України, суд,-
Позов задоволити. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться по АДРЕСА_1. За даною адресою розміщено: одноповерховий житловий будинок загальною площею 72,2 кв.м., житловою площею 53,6 кв.м. під літерою «А», стодола під літерою «Б», сарай під літерою «В», курник під літерою «Г», комора під літерою «Д», огорожа №1, огорожа №2, ворота №3, криниця №4.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В. М. Іванчук