Справа: № 748/4019/13-а(6а/748/399/13) Головуючий у 1-й інстанції: Криворученко Д.П. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
26 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 грудня 2013 року за поданням Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, -
Заступник начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції звернувся до суду із поданням, в якому просив змінити спосіб і порядок виконання постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області №2а-14099/2011/2523 від 30.11.2011 року та стягнути з управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області грошову суму 596,43 грн. на користь ОСОБА_2.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 грудня 2013 року подання задоволено. Суд виходив з обґрунтованості даного подання та наявності законних підстав для його задоволення.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило його скасувати та постановити нову ухвалу якою відмовити у задоволенні подання в повному обсязі. Так, апелянт акцентував увагу на відсутності правових підстав для задоволення подання про зміну способу виконання рішення.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30.11.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни, за період з 09 березня 2011 року по 18 червня 2011 року включно, з урахуванням проведених виплат, відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
05.09.2013 року Чернігівським районним судом Чернігівської області видано виконавчий лист.
10.09.2013 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (номер в ЄДРВП № 39689381).
Листом управління ПФ України в Чернігівському районі від 08.11.2013 року № 4888/06, ВДВС повідомлено про часткове виконання рішення суду, а саме, що стягувачу проведено перерахунок та нараховано 596,43 грн.
На підставі зазначеного, заступник начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції звернувся до суду із поданням, в якому просив змінити спосіб і порядок виконання постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області №2а-14099/2011/2523 від 30.11.2011 року та стягнути з управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області грошову суму 596,43 грн. на користь ОСОБА_2.
Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зазначеного подання.
Колегія суддів вважає вказаний висновок помилковим з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
На думку колегії суддів, заявником не наведено обставин, які б свідчили про неможливість виконання судового рішення, оскільки виконання постанови суду в даному випадку фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні правові підстави для зміни способу виконання зазначеного судового рішення шляхом винесення рішення про стягнення 596,43 грн. з боржника на користь стягувача.
Крім того, колегія суддів акцентує увагу на тому, що в силу положень ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
З наведеного вбачається, що адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.
Крім того, згідно п.2 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Зі змісту резолютивної частини постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30.11.2011 року вбачається, що задовольняючи позов ОСОБА_2, суд зобов'язав відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни, за період з 09 березня 2011 року по 18 червня 2011 року включно, з урахуванням проведених виплат, відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, в даному випадку судом зобов'язано відповідача винити певні дії.
Колегія суддів наголошує, що "захист порушеного права у судовому рішенні" і "спосіб виконання судового рішення" не є тотожними поняттями.
Змінюючи спосіб виконання судового рішення із зобов'язання відповідача вчинити дії на стягнення відповідних сум коштів, суд першої інстанції фактично змінив зміст постанови суду, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.
Таким чином, враховуючи викладене, судом першої інстанції оскаржувану ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню.
Керуючись ст.ст. 199, 202, 205, 206, 212, 254, 267 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 грудня 2013 року за поданням Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни - задовольнити.
Ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 грудня 2013 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні подання Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України
Головуючий суддя О.А. Губська
Суддя А.Б. Парінов
Суддя О.О. Беспалов
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.