Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" червня 2014 р.Справа № 922/1592/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Васильєві А.В.
розглянувши справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення 493 402,18 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_3, довіреність 2685 від 16.05.2014 року;
відповідача - не з'явився
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - про стягнення 493 402,18 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за Договором від 10.10.2011р. про проведення взаєморозрахунків між сторонами за договором оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008 року, з урахуванням чого, посилаючись на ч.2 ст.604 ЦК України просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 466048,84 грн. та 3 % річних в розмірі 27353,34 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 квітня 2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/1592/14 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 27 травня 2014 року о 12:20.
Ухвалами господарського суду Харківської області від 27 травня 2014 року розгляд справи відкладено на 17 червня 2014 року о 12:00; від 17 червня 2014 року розгляд справи відкладено на 23 червня 2014 року о 10:30, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.
20 червня 2014 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № 20679), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Позивач в призначене судове засідання з'явився та надав суду пояснення, в яких позовні вимоги підтримав повністю, зазначаючи про те, що за своєю правовою природою договір про взаєморозрахунки від 10.10.2011 року є новацією тому з дня укладення між сторонами зазначеного договору про взаєморозрахунки, та на підставі ч.2 ст.604 ЦК України, зобов'язання відповідача, що витікали з договору оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008 року припинилися у зв'язку із заміною цих зобов'язань на нове. Таким чином, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 466048,84 грн., 3 % річних в розмірі 27353,34 грн. та понесені судові витрати.
Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів. На підставі викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
01 січня 2008 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено Договір оренди нерухомого майна № 2, відповідно до умов якого орендодавець (позивач) зобов'язався передати, а орендар (відповідач) прийняти в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху № 39-53 загальною площею 243,8 кв.м., що знаходяться в будівлі літ. "А-9" за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.1 Договору).
Об'єкт оренди передається орендодавцем (позивачем) орендарю (відповідачу) на підставі Акту приймання - передачі на протязі трьох календарних днів з моменту підписання цього Договору (п. 2.1 Договору оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008 року).
По закінченню строку оренди або у випадку дострокового розірвання цього Договору орендар зобов'язаний на протязі 14 календарних днів з моменту закінчення строку дії договору або з дати його дострокового розірвання повернути орендодавцю (позивачу) об'єкт оренди за Актом приймання - передачі в належному стані (п. 2.3 Договору оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008 року).
Пунктом 4.1 вищенаведеного Договору оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008 року сторони погодили, що розмір орендної плати складає 20000,00 грн. в місяць.
Орендна плата сплачується орендарем до 5-го числа кожного поточного місяця авансом в готівковій або в безготівковій (шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок) формі.
Вартість орендної плати та порядок її внесення можуть бути змінені за письмовим узгодженням сторін (п.п. 4.2-4.3 Договору оренди № 2 від 01.01.2008р.).
По закінченню кожного звітного місяцю між сторонами підписується акт виконаних робіт, в якому серед іншого зазначається вартість спожитих відповідачем (орендарем) комунальних послуг. Орендатор (відповідач) компенсує орендодавцю (позивачу) вартість спожитих відповідачем комунальних послуг, за які перед комунальними службами позивачем здійснюється розрахунок (п. 4.6 Договору оренди № 2 від 01.01.2008р.).
Пунктом 6. 1 Договору оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008 року сторони погодили, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2008 року.
Пролонгація Договору здійснюється у відповідності з вимогами діючого законодавства України (п. 6.2 Договору).
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що 10.10.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про проведення взаєморозрахунків між сторонами за договором оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008 року, який, на думку позивача, в порядку ч. 2 ст. 604 ЦК України за своєю правовою природою є договором новації, з урахуванням чого, посилаючись на припинення зобов'язань за Договором оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 466048,84 грн.
Таким чином, предметом позову у даній справі є вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, основного боргу в розмірі 466048,84 грн., за укладеним між сторонами 10.10.2011 року Договором про проведення взаєморозрахунків між сторонами за договором оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008 року, з яким позивач пов'язує новацію.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.
10 жовтня 2011 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено Договір про проведення взаєморозрахунків між сторонами за договором оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008 року, відповідно до пункту 1 якого сторони погодили, що станом на 01.09.2011 року у орендаря (відповідача) перед орендодавцем (позивачем) виникла заборгованість за Договором оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008 року в розмірі 300000,00 грн., ПДВ не передбачено, яку орендар (відповідач) зобов'язується погасити на умовах цього Договору про взаєморозрахунки.
Своє грошове зобов'язання за Договором про взаєморозрахунки орендар (відповідач) зобов'язується погасити до 01.05.2012 року (п. 4 вищенаведеного Договору).
Пунктом 2 Договору про проведення взаєморозрахунків між сторонами за договором оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008 року визначено, що сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання орендаря (відповідача) по погашенню заборгованості в сумі 300000,00 грн. в іноземній валюті - доларах США, які станом на 10.10.2011 року за курсом НБУ, який складає 797,2700 грн. за 100 доларів США, складає 37628,40 доларів США.
У випадку зміни офіційного курсу НБУ долара США, орендатор (відповідач) зобов'язаний виконати своє грошове зобов'язання в гривнях по курсу НБУ на день виконання зобов'язань.
Своє грошове зобов'язання за цим Договором про взаєморозрахунки орендар (відповідач) зобов'язаний погасити до 01 травня 2012 року (пункти 3-4 Договору про взаєморозрахунки від 10.10.2011 року).
Пунктом 5 вищенаведеного Договору про взаєморозрахунки від 10.10.2011 року, сторони погодили, що по питанню погашення заборгованості орендаря (відповідача) за період до 01.09.2011 року цей Договір про взаєморозрахунки має пріоритет перед положеннями Договору оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008р.
Позивач наголошує на тому, що за своєю правовою природою вищенаведений Договір про взаєморозрахунки від 10.10.2011 року є новацією, тому з дня укладення між сторонами зазначеного договору про взаєморозрахунки, та на підставі ч.2 ст.604 ЦК України , зобов'язання відповідача, що витікали з Договору оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008 року припинилися , у зв'язку із заміною цих зобов'язань на нове.
Статтею 604 Цивільного кодексу України унормовано, що домовленість сторін також може служити підставою припинення зобов'язання. Однією з видів підстав такого типу є новація.
Новація - це угода сторін, про те, що первісне зобов'язання припиняється, а між його учасниками виникає нове зобов'язальне правовідношення. Як правило, воно відрізняється від попереднього своїм змістом. Для того, щоб новація відбулася, сторони повинні обумовити в своїй угоді припинення зобов'язання, що діяло, і заміну його новим зобов'язанням. Оскільки нове зобов'язання скасовує старе, то новація припиняє всі додаткові зобов'язання, що забезпечують виконання колишнього зобов'язання, якщо сторони не обумовили, що ті продовжують свою дію.
Однак якщо має місце не новація, а проста заміна якоїсь умови договору, то додаткові зобов'язання свою дію зберігають. Основна особливість новації, що при ній відбувається заміна зобов'язання: місце зобов'язання, що припинило своє існування, займає нове. Неодмінна вимога новації - збереження суб'єктного складу зобов'язання. Для здійснення новації необхідно, щоб і первісне, і нове зобов'язання були дійсними.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах господарської справи № 922/1592/14 року відсутні Акти приймання - передачі орендованих приміщень за Договором оренди нерухомого майна №2 від 01.01.2008 року, Актів виконаних робіт за Договором оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008 року, як і відсутні докази продовження строку дії Договору оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008 року.
Таким чином неподання позивачем зазначених документів унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, а саме: за який саме період (за які місяці, рік) у орендодавця (відповідача) утворилась заборгованість станом на 01.09.2011 року за Договором оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008 року, з чого саме складається заборгованість, оскільки у орендаря (відповідача), окрім обов'язку сплачувати орендну плату, за Договором оренди існував обов'язок компенсувати вартість спожитих комунальних послуг (п. 4.6 Договору оренди).
Крім того, суд наголошує, що в Договорі про проведення взаєморозрахунків між сторонами за договором оренди нежитлового майна № 2 від 01.01.2008 року сторони не обумовили припинення зобов'язання, що діяло, і про заміну його новим зобов'язанням.
Таким чином, позивач в порядку статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу належними засобами доказування не довів наявності тих підстав, з якими закон пов'язує новацію, що покладено позивачем в обґрунтування позовних вимог.
На підставі викладеного суд вважає необґрунтованими доводи позивача про наявність в спірних відносинах новації як підстави для припинення орендних відносин, оскільки в Договорі про проведення взаєморозрахунків між сторонами за договором оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008 року, з яким позивач пов'язує новацію, відсутні умови про припинення зобов'язань за Договором оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008 року та заміну їх новими.
Розглянувши доводи позивача (вх. №20679) про те, що з огляду на припинення первісного зобов'язання дослідження судом змісту неіснуючого зобов'язання, тобто договору оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008 року, на думку позивача, є виходом суду за межі тих обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та які підлягають доведенню в судовому порядку, суд зазначає про наступне.
Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Слід зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).
Суд зазначає, що на стороні, що посилається на новацію, лежить обов'язок у випадку суперечки довести угоду з цього приводу з іншою стороною зобов'язання.
Аналогічну правову позицію висловлено Вищим господарським судом України у своїй постанові від 15.04.2010 року у справі № 10/407/09.
Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже, прийняття у справі № 922/1592/14 рішення без повного встановлення всіх фактичних обставини та дослідження всіх обставин та доказів у їх сукупності може бути витлумачено як надання переваги позивачеві, що є неприпустимим.
Таким чином, враховуючи те, що в спірному Договорі від 10.10.11р. про проведення взаєморозрахунків між сторонами за договором оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008р. відсутні умови про припинення зобов'язань за Договором оренди та заміну їх новими, а також те, що позивачем, який посилається на новацію не витримано обов'язку доведення угоди з цього приводу, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 466048,84 грн. за Договором від 10.10.2011 року про проведення взаєморозрахунків між сторонами за договором оренди нерухомого майна № 2 від 01.01.2008р. із застосуванням норми частини 2 статті 604 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє і в задоволенні позову в частині стягнення 27353,34 грн. 3 % річних.
Таким чином, в задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суд відмовляє повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даному разі, покладається на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 01.07.2014 р.
Суддя Є.М. Жиляєв