ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/307/13 16.06.14
За позовом першого заступника прокурора Деснянського району міста Києва
до 1) Київської міської ради
2) публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія
«Київміськбуд»
треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,
1) кооператив по експлуатації автостоянок «Дніпро»
2) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
3) Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві
про визнання недійним та скасування рішень Київської міської ради, визнання недійсною угоди про поновлення та внесення змін та доповнень до договору, визнання відсутності права користування
Суддя Удалова О.Г.
за участю представників учасників процесу:
від позивача Онуфрієнко А.О. (за посвідченням)
від відповідача 1 не з'явились
від відповідача 2 Єфімова Т.В. (за довіреністю)
від третьої особи 1 Писаренко А.М. (за довіреністю)
від третьої особи 2 не з'явились
від третьої особи 3 Попчук Т.О. (за довіреністю)
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява першого заступника прокурора Деснянського району міста Києва (далі - позивач) до Київської міської ради (далі - відповідач 1) та публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (далі - відповідач 2) про визнання недійними та скасування рішень Київської міської ради, визнання недійсною угоди про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що надання відповідачем 1 в оренду відповідачу 2 земельної ділянки, розташованої по вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва, площею 1,2579 га, кадастровий номер 8000000000:62:033:0024, для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою було здійснено з порушенням норм чинного законодавства України.
У зв'язку з вищевикладеним, вважаючи, що інтереси держави порушені, прокурор звернувся до суду та просив:
- визнати недійсними п. 37 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 р. № 486-2/646 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення користування землею» та рішення Київської міської ради від 15.03.2007 р. № 330/991 «Про поновлення договору оренди земельної ділянки акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування та з підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва»;
- визнати недійсним та скасувати рішення Київської міської ради від 14.07.2011 р. № 767/6154 «Про поновлення договору оренди земельної ділянки акціонерному товариству холдингової компанії «Київміськбуд» для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва»;
- визнати недійсною угоду про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, укладену 11.10.2011 р. між Київською міською радою та акціонерним товариством холдингової компанії «Київміськбуд», що зареєстрована Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 13.10.2011 р. за № 62-6-00580 у книзі записів державної реєстрації договорів;
- визнати відсутність у публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» права користування земельною ділянкою, що розташована на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва, площею 1,2579 га, кадастровий номер 8000000000:62:033:0024, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 21 117 681,50 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2013 р. до участі у справі як третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, було залучено кооператив по експлуатації автостоянок «Дніпро» (далі - третя особа 1), Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - третя особа 2) та Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - третя особа 3).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2013 р. (колегія суддів: Бойко Р.В. (головуючий), Босий В.П., Баранов Д.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2013 р. (колегія суддів: Мартюк А.І. (головуючий), Новіков М.М., Зубець Л.П.), у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2014 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2013 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2013 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд.
Направляючи справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, Вищий господарський суд України звернув увагу на необхідність встановлення, перш за все, наявності чи відсутності факту проходження державної землевпорядної експертизи затвердженого рішенням Київської міської ради від 29.05.2003 р. № 486-2/646 проекту відведення земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії «Київміськбуд» (публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд») для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва, а також здійснення належної правової оцінки правомірності передання Київською міською радою акціонерному товариству холдинговій компанії «Київміськбуд» спірної земельної ділянки в оренду на підставі вказаного рішення при наявності факту користування спірною земельною ділянкою кооперативом по експлуатації автостоянок «Дніпро» у зв'язку з розташуванням на ній належного останньому нерухомого майна.
За результатами повторного автоматичного розподілу справу № 910/307/13 передано на розгляд судді Удаловій О.Г.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2014 р. справу № 910/307/13 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 29.04.2014 р.
29.04.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника третьої особи 1 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом, а також письмові пояснення.
Від представника позивача через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення, які були долучені до матеріалів справи.
Представник відповідача 2 через загальний відділ діловодства суду надав клопотання про витребування доказів від позивача та третьої особи 1, розгляд яких судом було відкладено до наступного судового засідання.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача 2 проти задоволення позову заперечував.
Представник третьої особи 1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, проти задоволення клопотання про витребування доказів заперечував.
Представники відповідача 1 та третіх осіб 2 і 3 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 20.05.2014 р.
20.05.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача 2 надійшли заперечення по справі.
Від представника третьої особи 1 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом.
У судовому засіданні представники позивача та третьої особи 1 позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Представник відповідача 2 проти задоволення позову заперечував.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 03.06.2014 р.
Також було направлено судові запити № 06-37.1/1698/14 від 20.05.2014 р. до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та № 06-37.1/1673/14 від 20.05.2014 р. до Головного управління Держземагенства у м. Киві про витребування відомостей щодо проведення державної землевпорядної експертизи проекту відведення земельної ділянки акціонерному товариству холдингової компанії «Київміськбуд» (публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд», код 23527052) для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва.
03.06.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника третьої особи 1 надійшли письмові пояснення на заперечення відповідача 2.
Від представника позивача через загальний відділ діловодства суду надійшли додаткові письмові пояснення.
У судовому засіданні представники позивача та третіх осіб 1 і 3 позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача 2 проти задоволення позову заперечував. Крім того, заявив клопотання про продовження строку вирішення спору, яке було задоволено судом на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Представники відповідача 1 та третьої особи 2 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2014 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 16.06.2014 р.
16.06.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом.
У судовому засіданні представники позивача та третіх осіб 1 і 3 позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Представник відповідача 2 проти задоволення позову заперечував.
Представники відповідача 1 та третьої особи 2 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.
Також у судовому засіданні були розглянуті клопотання про витребування доказів від позивача та третьої особи 1, заявлені 29.04.2014 р. представником відповідача 2.
У вказаних клопотаннях відповідач 2 просив суд зобов'язати позивача та третю особу 1 надати підтверджуючі документи та пояснення з наступних питань:
- чи третю особу 1 було створено шляхом неодноразових реорганізацій та перетворень районного товариства «Автолюбитель УРСР»;
- які має третя особа 1 підтверджуючі документи, що дають право користуватись земельною ділянкою по вул. Кіото, 5-9;
- які підтверджуючі правовстановлюючі документи має третя особа 1 на збудований об'єкт нерухомого майна на оспорюваній земельній ділянці.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.
Разом з тим, матеріали справи вже містять усі пояснення та докази, які просить витребувати відповідач 2. У зв'язку з цим, суд відхилив клопотання про витребування доказів від позивача та третьої особи 1, заявлені 29.04.2014 р. представником відповідача 2.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників спору, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
Пунктом 37 рішення Київської міської ради IV сесії ХХІV скликання від 29.05.2003 р. № 486-2/646 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» затверджено проект відведення земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії «Київміськбуд» для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва. Вирішено передати акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд", за умови виконання п. 37.1 цього рішення, в короткострокову оренду на 2 роки земельну ділянку площею 1,26 га для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.
14.11.2003 р. між Київською міською радою (далі - відповідач 1 або орендодавець) та акціонерним товариством холдингова компанія «Київміськбуд» (після зміни організаційно-правової форми та назви - публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд") (далі - відповідач 2 або орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1 Договору, орендодавець на підставі рішення Київради від 29.05.2003 р. за № 486-2/646 передає, а орендар приймає в короткострокову оренду на 2 роки земельну ділянку, місце розташування якої: вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва, розміром 1,2579 га для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою у межах, які перенесені у натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною цього договору.
Рішенням Київської міської ради IV сесії V скликання від 15.03.2007 р. № 330/991 «Про поновлення договору оренди земельної ділянки акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва» вирішено поновити на 3 роки з 15.11.2006 р. договір оренди земельної ділянки на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва від 14.11.2003 р. № 62-6-00090, укладений між Київською міською радою та акціонерним товариством холдингова компанія «Київміськбуд» на підставі пункту 37 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 р. № 486-2/646 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею».
Рішенням Київської міської ради VІІ сесії VІ скликання від 14.07.2011 р. № 767/6154 «Про поновлення договору оренди земельної ділянки акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва» вирішено поновити на 5 років з 16.11.2009 р. договір оренди земельної ділянки від 14.11.2003 р. № 62-6-00090, із змінами, внесеними відповідно до договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 05.06.2007 р. № 62-6-00409, укладений між Київською міською радою та акціонерним товариством холдингова компанія «Київміськбуд» для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва на підставі пункту 37 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 р. № 486-2/646 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» та рішення Київської міської ради від 15.03.2007 р. № 330/991 «Про поновлення договору оренди земельної ділянки акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва».
11.10.2011 р. між Київською міською радою та акціонерним товариством холдингова компанія «Київміськбуд» (після зміни організаційно-правової форми та назви - публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд») укладено угоду про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки (далі - Угода).
Пунктом 1 Угоди передбачено поновити на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2011 р. № 767/6154 та Закону України «Про оренду землі» до 16.11.2014 р. Договір.
Звертаючись до суду перший заступник прокурора Деснянського району міста Києва, зокрема, вказував на те, що, в порушення ст. 123 Земельного кодексу України, проект відведення земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії «Київміськбуд» для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва (далі - проект відведення) не пройшов державну землевпорядну експертизу. Крім того, зазначав, що на земельній ділянці розташовані гаражі та автостоянка «Дніпро», що не належать відповідачу 2.
Згідно з ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент погодження спірного проекту відведення), передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент погодження спірного проекту відведення) встановлено, що проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Згідно з п. 1.2 Положення про здійснення державної землевпорядної експертизи (яке діяло на момент погодження спірного проекту відведення, в редакції від 30.10.1997 р.) (далі - Положення) об'єктами державної землевпорядної експертизи є передпроектні та проектні розробки, програми, техніко-економічне обгрунтування (ТЕО), схеми, проекти (надалі - проектна документація), пов'язані з регулюванням земельних відносин, проведенням землеустрою, використанням і охороною земель, веденням державного земельного кадастру та моніторингу земель.
Пунктом 4.3 Положення було встановлено, що районними відділами земельних ресурсів погоджуються всі проектні розробки і технічна документація, що стосується використання і охорони земельних ресурсів району.
Відповідно до п. 1.4 Положення, державна землевпорядна експертиза проводиться визначеними підрозділами або уповноваженими на те фахівцями Держкомзему України, Держкомзему Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь земельних ресурсів із залученням, у разі необхідності, вчених та спеціалістів інших державних органів, наукових та проектних установ.
Держкомземом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями земельних ресурсів розглядаються, зокрема, усі види республіканських (Автономної Республіки Крим), обласних, міських програм, ТЕО, схем і проектів та іншої землевпорядної документації, в яких вирішуються питання, пов'язані з регулюванням земельних відносин, здійсненням землеустрою, організацією раціонального використання і охорони земель (робочі проекти на будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд для захисту сільськогосподарських угідь, крім ставків-мулонакопичувачів, та проекти на рекультивацію порушених земель кошторисною вартістю будівництва до 100 (ста) тис. гривень), веденням державного земельного кадастру та моніторингу земель (п. 4.2 Положення).
Таким чином, нормами чинного на момент погодження спірного проекту відведення законодавства було передбачено обов'язкове проведення державної землевпорядної експертизи для усіх проектів відведення земельних ділянок, проведення якої доручалось визначеним державним органам.
З листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 05704-5122 від 29.05.2014 р. вбачається, що інформація щодо результатів проведення держаної експертизи проекту відведення земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії «Київміськбуд» для будівництва житлових будинків на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва на сьогодні в Департаменті відсутня.
Представник відповідача 2 висновку державної землевпорядної експертизи, проведеної у встановленому законодавством порядку визначеним законодавством держаним органом, суду не надав, підтвердивши натомість його відсутність.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд дійшов висновку про те, що в всупереч вимогам ст. 123 Земельного кодексу України, проект відведення земельної ділянки був затверджений відповідачем 1 без проведення обов'язкової державної землевпорядної експертизи, що є істотним порушенням вимог законодавства.
Крім того, 29.05.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника кооперативу по експлуатації автостоянок «Дніпро» (далі - третя особа 1) надійшли письмові пояснення, в яких третя особа 1, зокрема, вказує на те, що є землекористувачем земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Кіото, 9 у Деснянському районі м. Києва. Проте погодження з нею, як з землекористувачем частини спірної земельної ділянки, проекту відведення здійснено не було.
Зокрема, рішенням виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів № 619 від 26.10.1981 р. «Про організацію тимчасових стоянок для індивідуальних транспортних засобів в районі» було дозволено районному товариству «Автолюбитель УРСР» організувати і обладнати тимчасові відкриті платні автостоянки, зокрема й на земельній ділянці по вул. Кіото біля ЖЕК-1005, пл. 0,5 га.
30.12.1987 р. відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення у місті Києві Ватутінського і Харківського районів» із складу Дніпровського району було виділено Ватутінський район. До складу нового району зокрема повністю увійшов Лісовий масив, в тому числі вул. Кіото.
Розпорядженням Ватутінської районної державної адміністрації міста Києва № 346 від 31.03.1997 р. «Про реєстрацію кооперативу по експлуатації автостоянки «Дніпро» було вирішено:
- зареєструвати кооператив по експлуатації автостоянки «Дніпро», створений на базі автостоянки «Дніпро», у зв'язку з рішенням про вихід її із складу кооперативу «Славутич», та затвердити його статут;
- голові правління кооперативу по експлуатації автостоянки «Дніпро» Чекану П.І. в строк до 01.04.1997 р. забезпечити виконання робіт по демонтажу встановлених металевих гаражів; замовити та виготовити проектну документацію на спорудження по периметру автостоянки «Дніпро», в існуючих її межах, тимчасових легких навісів; право землекористування земельною ділянкою оформити згідно існуючого порядку.
Актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 31.03.2000 р. закінчену будівництвом автостоянку «Дніпро» по вул. Кіото, 9 було прийнято в експлуатацію.
Згідно з п. 2 вищевказаного акту, будівництво здійснено на підставі розпорядження Дніпровської районної ради народних депутатів № 619 від 26.10.1981 р.
Розпорядженням Ватутінської районної державної адміністрації міста Києва № 300 від 31.03.2000 р. «Про введення в експлуатацію об'єктів цивільного призначення у Ватутінському районі» було вирішено:
- затвердити акти державних приймальних комісій про прийняття в експлуатацію у березні 2000 року об'єктів цивільного призначення згідно додатку № 1;
- замовникам передати, а експлуатаційним організаціям - прийняти на баланс об'єкти у встановленому порядку згідно додатку № 1.
З додатку № 1 до вищевказаного розпорядження вбачається, що забудовником, а також особою, на яку покладається експлуатація і прийняття на баланс тимчасової автостоянки «Дніпро» являться кооператив «Дніпро» (вул. Кіото, 9 у Ватутінському районі).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, що діяла на момент складання акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту), до компетенції місцевих державних адміністрацій у сфері містобудування на відповідних територіях належить, зокрема, проведення робіт, пов'язаних з прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.
Частиною 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.
Так, у постанові Верховного Суду України від 13.06.2012 р. по справі № 6-54цс12 визначено, що відповідно до ст.ст. 2, 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень даних про право власності особи на об'єкт нерухомого майна, збудований до набрання зазначеним Законом чинності, не породжує в особи цього права, а засвідчує офіційне визнання і підтвердження державою факту наявності в особи цього права. Право власності на збудований до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» об'єкт нерухомого майна виникає в порядку, який існував на час його будівництва.
Судом встановлено, що автостоянка «Дніпро», розташована на земельній ділянці по вул. Кіото, 9 у Ватутінському районі м. Києва, була введена в експлуатацію у встановленому законодавством порядку та перебуває на балансі третьої особи 1.
Згідно з ч. 1 ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р., який діяв на момент прийняття автостоянки «Дніпро» в експлуатацію та передання її на баланс третьої особи 1 (в редакції від 06.04.1999 р.), при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.
Крім того, у 2001 році третя особа 1 розпочала процедуру оформлення права землекористування у встановленому законодавством порядку, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до витягу з бази даних Державного земельного кадастру станом на 17.01.2003 р., тобто на час оформлення та затвердження проекту відведення земельної ділянки відповідачу 2, землекористувачем земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Кіото, 9, був кооператив по експлуатації автостоянок «Дніпро».
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції від 25.10.2001 р., що діяла на момент коли третя особа 1 розпочала процедуру оформлення права землекористування), при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
У постанові Верховного Суду України від 06.06.2012 р. по справі № 6-40цс12 вказано, що чинний ЗК України є одним із таких законів, норми якого встановлюють підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116). Однак громадяни і юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою. Отже підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний ЗК України серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки.
Згідно з п. 7 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
Також матеріалами справи підтверджується, що третя особа 1 добросовісно сплачувала податок за користування земельною ділянкою починаючи з 1997 року.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про плату за землю» (у редакції станом на 01.01.1997 р., яка діяла коли третя особа 1 була зареєстрована та розпочала свою діяльність), об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про плату за землю» (у редакції станом на 01.01.1997 р.), власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Пунктом 270.1.1 частини 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Платниками податку є землекористувачі (п. 269.1.2 ч. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України).
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що третя особа 1 користувалась і користується земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 9, на достатніх правових підставах та є добросовісним землекористувачем частини спірної земельної ділянки.
У зв'язку з цим, на підставі ст. 123 Земельного кодексу України, проект відведення земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії «Київміськбуд» для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва необхідно було погодити з третьою особою 1 як із землекористувачем.
Представники відповідачів документів, які підтверджують погодження проекту відведення земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії «Київміськбуд» для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва з кооперативом по експлуатації автостоянок «Дніпро», як землекористувачем частині спірної ділянки, суду не надали.
Суд дійшов висновку про те, що затвердження вищевказаного проекту відведення відбулось з порушенням вимог чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що рішення Київської міської ради від 29.05.2003 р. № 486-2/646 в частині п. 37 прийнято з істотним порушенням чинного законодавства України, а вимога першого заступника прокурора Деснянського району міста Києва про визнання недійсним п. 37 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 р. № 486-2/646 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення користування землею» є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.
Оскільки рішення Київської міської ради від 15.03.2007 р. № 330/991 та від 14.07.2011 р. № 767/6154 прийняті на підставі п. 37 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 р. № 486-2/646, який визнано недійсним та скасовано у встановленому чинним законодавством України порядку, ці рішення Київської міської ради також підлягають визнанню недійсними та скасуванню як такі, що суперечать чинному законодавству України.
Крім того, перший заступник прокурора Деснянського району міста Києва просив суд визнати недійсною угоду про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, укладену 11.10.2011 р.
Судом встановлено, що рішення Київської міської ради від 15.03.2007 р. № 330/991, від 14.07.2011 р. № 767/6154, від 29.05.2003 р. № 486-2/646 є недійсними у зв'язку з їх невідповідністю приписам чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу
Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
З урахуванням того, що спірна Угода укладена на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2011 р. № 767/6154, яке визнано недійсним та скасовано у встановленому чинним законодавством України порядку, суд дійшов висновку, що угода про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 11.10.2011 р. не відповідає нормам законодавства України, що згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання її недійсною.
Також перший заступник прокурора Деснянського району міста Києва просив суд визнати відсутність у публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» права користування земельною ділянкою, що розташована на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва, площею 1,2579 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:033:0024.
Пунктом 14 Договору передбачено, що дія цього договору припиняється, зокрема у випадку закінчення терміну, на який укладено цей договір.
Згідно з п. 1 Договору земельну ділянку було надано в короткострокову оренду терміном на 2 роки.
Так, термін дії договору скінчився 15.11.2005 р.
Відповідно до п. 8 Договору, після припинення дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.
З огляду на те, що право відповідача 2 на користування земельною ділянкою, розташованою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва, площею 1,2579 га, кадастровий номер 8000000000:62:033:0024, виникло на підставі Договору оренди земельної ділянки від 14.11.2003 р., термін дії якого скінчився, враховуючи що угода від 11.10.2011 р. та рішення Київської міської ради від 15.03.2007 р. № 330/991 і від 14.07.2011 р. № 767/6154, якими поновлювалась дія вказаного Договору, визнані судом недійсними, вимога першого заступника прокурора Деснянського району міста Києва щодо визнати відсутність у відповідача 2 права користування вказаною земельною ділянкою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі з відповідачів підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5 735,00 грн. (1 147,00 * 5) та покладається судом на відповідачів у рівних частинах.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 32-34, 36, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним п. 37 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 р. № 486-2/646 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення користування землею».
3. Визнати недійсним рішення Київської міської ради від 15.03.2007 р. № 330/991 «Про поновлення договору оренди земельної ділянки акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування та з підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва».
4. Визнати недійсним та скасувати рішення Київської міської ради від 14.07.2011 р. № 767/6154 «Про поновлення договору оренди земельної ділянки акціонерному товариству холдингової компанії «Київміськбуд» для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва».
5. Визнати недійсною угоду про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, укладену 11.10.2011 р. між Київською міською радою та акціонерним товариством холдингової компанії «Київміськбуд», що зареєстрована Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 13.10.2011 р. за № 62-6-00580 у книзі записів державної реєстрації договорів.
6. Визнати відсутність у публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» права користування земельною ділянкою, що розташована на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва, площею 1,2579 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:033:0024, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 21 117 681,50 грн.
7. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36, код 22883141) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, в дохід Державного бюджету України 2 867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп. судового збору.
8. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (01010, м. Києв, вул. Суворова, будинок 4/6, код 23527052) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, в дохід Державного бюджету України 2 867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп. судового збору.
Повне рішення складено 27.06.2014 р.
Суддя О.Г. Удалова