26 червня 2014 р. Справа № 902/510/14
Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудмонтаж", м.Вінниця
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "КустоАгро", м.Жмеринка
про розірвання договору підряду № 26 від 09.09.2011 р. та відшкодування збитків в сумі 103 670 грн 89 коп.
За участю секретаря судового засідання Миколюк М.Г.
За участю представників:
позивача: Полутін О.М., довіреність б/н від 19.02.2013 р.
відповідача: Винник Т.М., довіреність б/н від 13.05.2014 р.
До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудмонтаж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "КустоАгро" про розірвання договору підряду № 26 від 09.09.2011 р. та відшкодування збитків в сумі 103 670 грн 89 коп.
Ухвалою суду від 22.04.2014 р. порушено провадження у справі № 902/510/14 та призначено до розгляду на 14.05.2014 р.
Ухвалою від 14.05.2014 р. розгляд справи відкладено до 29.05.2014 р. на підставі клопотання відповідача про можливість врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди.
Ухвалою від 29.05.2014 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 26.06.2014 р.
26.06.2014 р. до суду надійшла заява відповідача про витребування доказів від позивача - акт приймання виконаних будівельних робіт (встановлення трансформаторної підстанції) формою КБ-2в та довідку про вартість будівельних робіт формою КБ-3.
В судовому засіданні 26.06.2014 року судом оголошувалась перерва в межах дня з метою надання сторонами додаткових доказів.
За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів. проти задоволення якого в усних поясненнях заперечує позивач, суд відхиляє останнє як таке, що не відповідає приписам ст.38 ГПК України позаяк останнє не містить зазначення обставин, що перешкоджають його наданню, а також обставин, які може підтвердити цей доказ.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
09.09.2011 р. між ТОВ "Елеваторна компанія "Кряж" правонаступником якого являється ТОВ "Елеваторна компанія "Кусто-Агро" (Замовник) та ТОВ "Енергобудмонтаж" (Підрядник) укладено договір підряду № 26 відповідно до п.1.1 якого Замовник доручає та сплачує, а Підрядник приймає на себе зобов'язання на власний ризик виконати власними силами чи силами залучених організацій у відповідності до умов цього Договору будівельно-монтажні роботи по приєднанню до електричних мереж елеваторного комплексу по прийманню та зберіганню зерна в с.Россоша Липовецького району Вінниццької області, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (а.с.16-26, т.1).
Строки виконання робіт встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення (п.2.1 Договору).
У разі затримки оплати авансу за придбання обладнання та/чи виконання робіт календарний графік зміщується на час затримки (п.2.2 Договору).
Пунктом 2.4 Договору визначено, що строки виконання робіт можуть бути змінені окрім зміщення календарного графіку виконання робіт згідно п.2.2 Договору шляхом внесення відповідних змін у договір підряду, з поміж іншого, в разі невиконання або неналежного виконання Замовником своїх зобов'язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації).
Роботи виконуються із матеріалів придбаних Підрядником за кошти Замовника (п.2.6 Договору).
Згідно п.3.1 Договору договірна ціна на 09.09.2011 р. є динамічною та становить 2 166 791,00 грн, з яких вартість обладнання складає 1 691 742,00 грн.
Пунктом 4.2 Договору передбачено обов'язок Замовника по наданню підряднику будівельного майданчика (фронту робіт) тощо.
Згідно п.7.1 Договору Замовник надає аванс на закупівлю матеріалів на підставі заявки від Підрядника, підтверджений рахунком від постачальника матеріалів. Підрядник оплачує вартість матеріалів та надає Замовнику підтверджуючі документи про цільове використання авансу на матеріали.
Із матеріалів справи слідує, що сторонами підписано Додатки до Договору, а саме: графік поставки обладнання від 16.09.2011 р. № 32 та Графік (термін) виконання робіт від 16.09.2011 р. № 31.
Також сторонами укладались додаткові угоди до договору підряду № № 1-4 відповідно до яких вносились зміни в договір щодо місця проведення будівельно-монтажних робіт, договірної вартості робіт тощо.
Як вбачається із матеріалів справи на виконання умов Договору протягом жовтня 2011 року - грудня 2011 року Підрядником виконано робіт на загальну суму 1 356 695,19 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт підписаними двома сторонами (а.с.32-53, т.1).
Судом звернуто увагу на те, що акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року на суму 71 914,72 грн не підписаний Замовником, але з огляду на наявність в матеріалах справи доказів надсилання вказаного акту Замовнику листом від 10.04.2013 р., а також відсутності доказів відмови останнього від підписання роботи зазначені у вказаному акті вважаються прийнятими Замовником з урахуванням п.6.12 Договору (а.с.29-35, т.1).
За виконані роботи Замовник сплатив Підряднику 1 360 211,87 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.62-64, т.1).
На виконання умов Договору Підрядником замовлено в ТОВ "Промавтоматика" трансформаторну підстанцію вартість якої становить 904 906,98 грн, яка виставила рахунок-фактуру від 01.09.2011 р.
Листом від 15.11.2011 р. ТОВ "Промавтоматика" повідомило про закінчення робіт по виготовленню підстанції та просило доплатити залишок суми по рахунку від 01.09.2011 р. (а.с.67, т.1).
18.01.2012 р. та 01.02.2012 р. Замовник перерахував Підряднику аванс на закупівлю трансформаторної підстанції на суму 804 577,77 грн (а.с.65, т.1).
Таким чином відповідачем було перераховано на рахунок позивача в якості оплати виконаних робіт та авансування матеріалів та обладнання 2 164 788,87 грн, в той час як відповідачем виконано роботи, а також поставлено обладнання (трансформаторну підстанцію) та матеріали (блоки ФБС5 - 10 шт.) на загальну суму 2 268 459,95 грн.
Факт поставки трансформаторної підстанції, а також блоків ФБС5 в кількості 10 шт підтверджується в усних поясненнях відповідача в судовому засіданні.
За твердженням позивача в зв'язку із необхідністю завершення підрядних робіт ним було сплачено залишок вартості трансформаторної підстанції за платіжним дорученням від 1216 від 22.06.2012 р. (а.с.107, т.1).
Гарантійними листами від 01.06.2012 р. № 297 та від 19.06.2012 р. № 339 відповідач гарантував проведення оплати за виконані роботи при умові надання актів виконаних робіт до15.08.2012 р. (а.с.76-77, т.1).
Листом від 25.07.2012 р. № 449 відповідач повідомив про готовність до прийняття обладнання з 25.07.2012 р.по 30.07.20121 р. (а.с.78, т.1).
Листом від 25.07.2012 р. № 47 позивач повідомив відповідача про поставку обладнання 27.07.2012 р. та необхідність звільнення будівельного майданчика до вказаної дати (а.с.69-70, т.1).
Згідно товарно-транспортної накладної від 27.07.2012 р. позивач відправив відповідачу трансформаторну підстанцію (а.с.66, т.1).
Листами від 30.07.2012 р. № 48 та від 13.08.2012 р. № 51 позивач повідомив відповідача про поставку ним 27.07.2012 р. обладнання, невиконання відповідачем зобов'язання по наданню будівельного майданчика та необхідність вжиття відповідачем заходів направлених для усунення допущених порушень умов Договору (а.с.71-75, т.1).
Листами від 04.09.2012 р. № 52 та від 28.01.2014 р. № 03, від 12.02.2014 р. № 04 позивач повідомив відповідача про необхідність сплати залишку заборгованості по Договору від 09.09.2011 р. № 26 (а.с.79-89, т.1).
За твердженням позивача відповідач належного реагування на вказані вимоги не здійснив, взяті на себе по договору зобов'язання не виконав.
Окрім того, під час розгляду цієї справи судом встановлено, що 30.06.2012 р. між ТОВ "Елеваторна компанія "Кряж" (Замовник) та ТОВ "Компанія "Стокс Трейдінг" (Підрядник) укладено договір підряду № 332 відповідно до п.1.1 якого Замовник доручає та сплачує, а Підрядник приймає на себе зобов'язання на власний ризик виконати власними силами чи силами залучених організацій у відповідності до умов цього Договору роботи по встановленню підстанції 2КТП1000-10/0,4 для електропостачання комплексу прийомки, очистки, сушки та зберігання зерна в с.Липовець на території Россошанської сільської ради Липовецького району Вінницької області, а Замовник прийняти та оплатити виконані роботи.
Згідно п.2.1 Договору Підрядник зобов'язується виконати електромонтажні роботи до 13.07.2012 р.
16.07.2012 р. відповідачем отримано сертифікат відповідності зерносховища розташованого по вул.Привозальна, 53, с-ще Липовець, Липовецький район, Вінницька область, 22500.
Беручи до уваги встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З підписанням 09.09.2011 р. сторонами договору № 26 між ним виникли правовідносини регулювання яких здійснюється § 3 (Будівельний підряд) Глави 61 ЦК України (Підряд) (ст.ст.875-886 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Частиною 4 ст.879 ЦК України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 1 ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно ч.ч.1-4 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про те, що намір змінити або розірвати договір може бути реалізований за погодженням з іншою стороною. У випадках коли сторони не досягли домовленості щодо зміни або розірвання договору, а одностороння зміна/розірвання договору не допускається, заінтересована сторона має право звернутися до суду із відповідним позовом.
Слід вказати, що навіть недотримання стороною зазначеного порядку при наявності встановлених законом або договором матеріально-правових підстав для розірвання договору не може бути підставою для відмови у захисті судом порушеного цивільного права, оскільки інше суперечило б приписам статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, які виникають у державі, та статті 16 Цивільного кодексу України, згідно з якою кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, про припинення правовідношення. Вказана позиція знайшла своє відображення в п.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".
Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
"Істотність порушення договору" є загальною підставою, яка може бути встановлена лише шляхом оцінки "істотності" у порушенні договору.
Визначення "істотності порушення договору" у вказаній статті надано через іншу оціночну категорію "значна міра" - позбавлення того на що особа розраховувала при укладенні договору. Значна міра позбавлення того на що особа розраховувала при укладенні договору має визначатися посилаючись на об'єктивні обставини.
Як вказувалось вище і що підтверджується матеріалами справи, відповідачем не виконані умови договору від 09.09.2011 р. № 26 в частині надання підряднику будівельного майданчика, здійснення авансування на закупівлю обладнання, що призвело до сплати залишку вартості обладнання та матеріалів безпосередньо позивачем.
Окрім того, як вказувалось вище - відповідачем без припинення правовідносин за Договором від 09.09.2011 р. № 26 укладено договір на завершення робіт з іншою підрядною організацією, що також свідчить про недобросовісність його поведінки.
Беручи до уваги предмет укладеного між сторонами договору, суд приходить до висновку, що невиконання відповідачем взятих зобов'язань у повному обсязі позбавило позивача отримати результат на який він очікував при укладенні договору.
Вказані обставини в сукупності приводять суд до висновку про підставність та правомірність позовних вимог позивача в частині розірвання договору від 09.09.2011 р. № 26, оскільки невиконання відповідачем зобов'язань свідчать про наявність факту істотного порушення договору зі сторони відповідача, який призвів до того, що позивачем не отримано того результату, на який він розраховував при укладенні договору (тобто значною мірою позбавився очікуваного), що є підставою для розірвання договору.
Слід вказати, що сторона, яка ставить питання про розірвання договору з наведеної вище підстави, має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною. Така шкода може бути виражена як у вигляді реальних збитків або упущеної вигоди.
Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
В даному випадку суд вважає наявним для позивача збитків, які полягають в оплаті ним за власний рахунок залишку вартості обладнання (трансформаторної підстанції) та матеріалів (блоки ФБС5 - 10 шт.) на загальну суму 103 671,08 грн.
Наведене свідчить про несумлінне виконання відповідачем обов'язків покладених на нього за договором і порушення його умов.
Згідно ч.5 ст.653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Вказані обставини в сукупності приводять суд до висновку про підставність та правомірність позовних вимог позивача в частині розірвання договору, оскільки свідчать про наявність факту порушення договору зі сторони відповідача, який призвів до того, що позивачем не отримано того результату, на який він розраховував при укладенні договору, що на думку суду є поважною причиною для розірвання договору.
Окрім того виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимоги позивача про стягнення збитків правомірними та обґрунтованими з огляду на що задовольняє їх в повному обсязі.
Разом з тим із змісту позовної заяви слідує, що позивач просить стягнути з відповідача 103 670,89 грн збитків.
Оскільки визначення ціни позову належить до виключної прерогативи позивача, а станом на момент проведення судового засідання останнім не подано заяви про збільшення розміру позовних вимог суд задовольняє вимогу про стягнення збитків в заявленомупозивачем розмірі.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо відсутності підстав для розірвання договору та стягнення грошових коштів, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, акти приймання-передачі виконаних робіт).
Беручи до уваги викладене вище суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
26.06.2014 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір підряду від 09.09.2011 р. № 26 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "Кряж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергобудмонтаж".
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "Кусто-Агро", вул.Барляєва, 28А, м.Жмеринка, Вінницька область, 23100 (ідентифікаційний код - 37084484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудмонтаж", вул.Заболотного, 9, кв.152, м.Вінниця, 21037 (ідентифікаційний код - 34094992) - 103 670 грн 89 коп. - збитків, 3 291 грн 42 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.
4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 01 липня 2014 р.
Суддя Банасько О.О.
віддрук. 1 прим.:
1 - до справи.