10.2.4
Іменем України
26 червня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3020/14
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чиркіна С.М.,
при секретарі: Білоконь Д.І.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності на загальну суму 1458,65 грн., -
28 квітня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності на загальну суму 1458,65 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в період з листопада 2013 року по березень 2014 року УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області здійснило нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, яке сталося внаслідок нещасного випадку на виробництві, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві №2 від 23.12.1986.
Посилається на ст.ст.21,28 Закону №1105, які передбачають обов'язок Фонду СНВ відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Звертає увагу, що враховуючи періоди, за які ОСОБА_1 було виплачено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності на загальну суму 1458,65 грн.
Крім цього, позивач звертає увагу, що в обґрунтування відмови у відшкодуванні сум витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності, виплаченої ОСОБА_1 відповідач посилається на те, що потерпіла проживає в іншій державі, яка відсутня в переліку міжнародних договорів з питань соціального забезпечення.
Однак, це твердження не відповідає дійсності, оскільки згідно відповіді управління Державної міграційної служби України в Луганській області від 24.12.2012 №12/2-4870 ОСОБА_1 на постійне проживання до іншої держави не виїжджала.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності на загальну суму 1458,65 грн.
Представник позивача у судове засідання не прибув, у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі у зв'язку з неможливістю явки, заперечення та додаткові пояснення, в яких просив відмовити в задоволенні позову та серед іншого зазначив, що всі необхідні документи повинні бути оформлені належним чином відповідно до вимог законодавства. Акт про нещасний випадок на ім'я ОСОБА_1 повинен відповідати формі акту згідно Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затверджених постановою ПВЦРПС від 13.08.1982 №11-6.
Акт №2 від 23.12.1986 складений з порушенням зазначеного Положення, що підтверджується висновком завідувача сектору профілактики травматизму та продовження інформаційних технологій - спеціаліста з охорони праці від 12.12.2013.
Заповнений з порушенням законодавства акт ф.Н-1 не є підставою для здійснення виплат відділенням Фонду, оскільки вищезазначений акт не є законним.
Звертає увагу, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Таким чином позивачем прийняті документи, оформлені з порушенням норм законодавства, на підставі яких призначено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, у зав'язку з чим відділення Фонду не має правових підстав для відшкодування УПФУ витрат по виплаті та доставці пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва потерпілій ОСОБА_1 за період з 01.11.2013 по 31.03.2014 в сумі 1458,65 грн.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд виходить з наступного.
Позивачем у період з 01.11.2013 по 31.03.2014 здійснено виплату пенсії (в тому числі витрати на її доставку) по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві на загальну суму 1458,65 грн. ОСОБА_1
Нещасний випадок з ОСОБА_1 стався 23.12.1986, про що складений акт №2 від 24.12.1986 (а.с. 16-17).
Згідно довідки МСЕК №002030 від 05.08.1987 (а.с. 54) потерпілій встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва , що також підтверджено наступними довідками МСЕК:
- №002326 від 11.01.1988 року (ІІ група інвалідності) (а.с. 55);
- №003191 від 16.03.1989 року (ІІІ група інвалідності) (а.с. 56);
- №063803 від 15.08.1989 року (ІІ група інвалідності) (а.с. 57);
- №000538 від 25.09.1990 року (ІІІ група інвалідності) (а.с. 58);
- №062779 від 26.11.1991 року (ІІІ група інвалідності) і до безстроково (а.с. 59).
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 27.08.1987 та протоколу від 03.09.1987 №2/269 потерпілій ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва (а.с. 50-51).
Згідно розпорядження УПФУ від 04.04.2012 виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 було припинено, яку відновлено на підставі її заяви від 27.06.2013 та розпорядження УПФУ №123550 від 02.07.2013 (а.с. 60-62).
Позивач направив на адресу відповідача акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період листопад 2013 року - березень 2014 року, які підписано уповноваженими представниками сторін (а.с. 4-13).
Суму коштів відносно ОСОБА_1, зазначену в актах щомісячної звірки, відповідач відмовився прийняти до відшкодування з посиланням на те, що потерпіла проживає в іншій державі, яка відсутня в переліку міжнародних договорів з питань соціального забезпечення.
Проте, в наданому запереченні як на підставу відмови в прийнятті до відшкодування сум витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності, відповідач послався на невідповідність акту №2 від 23.12.1986 про нещасний випадок вимогам законодавства.
Частиною 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Згідно з п.3 та п.4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року №5-4/4, відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів «а», «в», «г» статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим обставин,постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року №1094.
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.
З набранням чинності Закону України №1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до п.5 ст.24 вказаного Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Згідно з п.2 ст.7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування країни. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки. Вказані правила застосовуються для державного соціального страхування громадян України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно листа від 24.12.2012 управління державної міграційної служби України в Луганській області (а.с. 14) повідомлено, що за даними УДМС України у Луганській області гр.ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 із клопотанням щодо виїзду на постійне проживання за межі України до УДМС України у Луганській області не зверталася.
Відповідно до наданих позивачем копій сторінок паспорту ОСОБА_1 (а.с. 18-19) вона прописана за адресою: АДРЕСА_1.
З огляду не зазначене, відповідач безпідставно посилається в актах на причину відмови у відшкодування сум - «потерпіла проживає в іншій державі, яка відсутня в переліку міжнародних договорів з питань соціального забезпечення» та не надає жодного доказу на підтвердження зазначеної обставини.
Під час вирішення питання відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності, суд не дає оцінку правильності складання та заповнення акту про нещасний випадок на виробництві, оскільки це питання повинно вирішуватись в судовому порядку за зверненням уповноваженого органу у справі щодо встановлення чи оспорювання факту нещасного випадку на виробництві, які розглядають в порядку цивільного судочинства.
12.05.2014 сторонами складено акт звірки заборгованості, згідно якого сума витрат по виплаті та доставці пенсії ОСОБА_1 за період листопад 2013 - березень 2014 року складає 1458,65 грн. (а.с. 35).
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що пенсія по інвалідності, яка виплачується позивачем ОСОБА_1, підлягає відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, оскільки наданими позивачем доказами підтверджено, що причиною настання інвалідності вказаної особи є страховий випадок на виробництві, що підтверджено актом про нещасний випадок на виробництві №2 від 23.12.1896 та довідками МСЕК.
Крім цього, суд звертає увагу, що між сторонами вже виникав спір щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 по іншому періоду, а саме з 01.08.2013 по 31.10.2013.
Так, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі №812/10069/13-а, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року, якою відмовлено в задоволені позову - скасовано, прийнято нову постанову, позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області задоволено, «стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 на загальну суму 2479,68 гривень».
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності в сумі 1458,65 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності на загальну суму 1458,65 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на користь управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 за період з листопад 2013 - березень 2014 року на загальну суму 1458,65 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят вісім гривень 65 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 01 липня 2014 року.
Суддя С.М. Чиркін