Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 червня 2014 р. Справа №805/4765/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Зінченка О.В.,
при секретарі судового засідання Усові Д.В.,
з участю представників:
позивача - Коваль Т.О.,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції з виконання вимоги, виданої управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ф-764 у від 03 липня 2014 року про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у розмірі 2 517,11 грн. неправомірною, зобов'язання Відділ державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції вжити заходи з примусового виконання вимоги управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № 764 у від 03 липня 2013 року, -
У квітні 2014 року управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області (далі - позивач, УПФУ в Волноваському районі Донецької області) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції з виконання вимоги, виданої управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ф-764 у від 03 липня 2014 року про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у розмірі 2 517,11 грн. неправомірною, зобов'язання Відділ державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції вжити заходи з примусового виконання вимоги управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № 764 у від 03 липня 2013 року, шляхом направлення запитів до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, БТІ, ДПІ, витребування відповідей з МРЕВ, здійснення виїзду за місцем здійснення підприємницької діяльності, місцем мешкання, направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, розгляду клопотання управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області від 17 грудня 2013 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на примусовому виконанні у Відділі державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження з виконання вимоги управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі від 03 липня 2013 року № Ф-764 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1) заборгованості на користь управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі у розмірі 2 517,11 грн.
Позивач вказав, що статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходи з примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавці дії. Положенням частини 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Отже, державним виконавцем постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 01 серпня 2013 року, з чого вбачається, що строк здійснення виконавчого провадження порушений. Окрім викладеного, відповідачем в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», а також частини 1 статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України не здійснено виїзд за місцем мешкання та місцем здійснення підприємницької діяльності боржника, не направлено до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, в порушення статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» з метою виявлення майна боржника не направлено запити до ДПІ, БТІ, державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельних ресурсів, МРЕВ, та не розглянуто клопотання позивача від 18 грудня 2013 року про здійснення виконавчих дій у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі викладених обставин, а також керуючись статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України просив суд визнати бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції з виконання вимоги, виданої УПФУ у Волноваському районі Донецької області № Ф 764 у від 03 липня 2014 року про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у розмірі 2 517,11 грн. - неправомірною, а також зобов'язати ВДВС Волноваського РУЮ вжити заходи з примусового виконання вимоги УПФУ у Волноваському районі Донецької області № Ф-764 у від 03 липня 2013 року (арк. справи 2-5).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року відкрите провадження у даній адміністративній справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні (арк. справи 1).
У судовому засіданні представник позивача надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
11 червня 2014 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшли заперечення на даний адміністративний позов (арк. справи 58-65), в яких представник вказала, що на виконанні у ВДВС Волноваського РУЮ перебуває виконавче провадження (№ ЄДРВП 39453293) від 01 серпня 2013 року з примусового виконання вимоги УПФУ у Волноваському районі Донецької області № Ф-764 від 03 липня 2013 року про стягнення заборгованості з ФО-П ОСОБА_2 у розмірі 2 517,00 грн. На підставі статей 17, 19, 20, 25 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання означеної вимоги УПФУ у Волноваському районі. Під час виконання вищезазначеного виконавчого провадження державним виконавцем вчинялись усі дії з приводу його виконання, а саме: з метою встановлення наявності рахунків та майна боржника (ОСОБА_2) до Державної податкової служби України та обліково-реєстраційних установ направлено запити. На все майно боржника відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт. З інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно у Реєстрі відомості на нерухоме майно відсутні, інші відомості з обліково-реєстраційних установ не надійшли, також, державним виконавцем направлено до РВ Волноваського ГУ МВС України в Донецькій області постанову про примусовий привід боржника до ВДВС Волноваського РУЮ, окрім викладеного, державним виконавцем до Волноваського районного суду спрямоване подання про тимчасове обмеження у праві виїзду без вилучення паспортного документа за межі України. Отже, з викладеного вбачається, що відповідач діяв у спосіб та в межах наданих йому Законом України «Про виконавче провадження» повноважень, з урахуванням чого просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі та розглянути дану справу за відсутності представників ВДВС Волноваського РУЮ.
З огляду на положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З урахуванням викладеного суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідач - Відділ державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну виконавчу службу» та Законом України «Про виконавче провадження» повноваження, тобто у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, на підставі заяви управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області від 30 липня 2013 року № 9245/06 (арк. справи 11) про прийняття до провадження вимоги УПФУ у Волноваському районі Донецької області № Ф-764 у від 03 липня 2013 року про сплату боргу ФО-П ОСОБА_2 у розмірі 2 517,11 грн. - заступником начальника ВДВС Волноваського РУЮ Чанглі М.М. 01 серпня 2013 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП № 39453293), згідно з якою стягувачем є УПФУ у Волноваському районі, боржником - ОСОБА_2 (арк. справи 10).
Наведеною постановою про відкриття виконавчого провадження зобов'язано боржника - ОСОБА_2 виконати вказані вимоги у постанові у семиденний термін з дня її отримання, накладено арешт на все майно, що належить боржнику (лише в межах суми боргу), а також заборонено здійснювати його відчуження.
З матеріалів адміністративної справи також вбачається, що 17 грудня 2013 року УПФУ у Волноваському районі Донецької області звернулось із клопотанням до відповідача за № 15664/06 про здійснення виконавчих дій, з метою забезпечення стягнення заборгованості з боржника за вищенаведеною вимогою УПФУ у Волноваському районі Донецької області, а саме: здійснити вихід за місцем здійснення підприємницької діяльності боржника та вилучити готівкові кошти відповідно до вимог пункту 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» (арк. справи 8), яке направлено на адресу відповідача для виконання (арк. справи 9).
Згідно протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження від 31 березня 2014 року під час ознайомлення представником позивача з матеріалами виконавчого провадження, останнім виявлені порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» стосовно виконання означеної вище вимоги УПФУ у Волноваському районі Донецької області (арк. справи 6-7), що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом. З приводу викладеного суд зазначає наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу статті 11 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Як встановлено частиною 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
За приписами статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи-підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Отже, як зазначалось судом вище, 01 серпня 2013 року заступником начальника Відділу Державної виконавчої служби Волноваського РУЮ Чанглі М.М. при виконанні вимоги УПФУ у Волноваському районі Донецької області № Ф-764 у від 03 липня 2013 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП № 39453293), згідно з якою стягувачем є управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі, боржником - ОСОБА_2 (арк. справи 10).
Суд зазначає, що вимога УПФУ у Волноваському районі від 03 липня 2013 року № Ф-764 у про стягнення з ФО-П ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 2 517,11 грн. є рішенням майнового характеру, тому повинно виконуватись відповідачем протягом шести місяців з дня винесення відповідної постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто з 01 серпня 2013 року.
Спірною обставиною між сторонами є встановлення судом наявності бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Волноваського РУЮ при здійсненні виконавчого провадження з примусового виконання наведеної вище вимоги УПФУ у Волноваському районі Донецької області і, як наслідок, зобов'язання відповідача вжити певні заходи з примусового виконання означеної вимоги управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ф-764 у від 03 липня 2013 року.
З приводу вимог позивача про визнання бездіяльності ВДВС Волноваського РУЮ при здійсненні виконавчого провадження з примусового виконання вимоги УПФУ у Волноваському районі Донецької області № Ф-764 у від 03 липня 2013 року, суд зазначає наступне.
Під час розгляду даної адміністративної справи, судом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року витребувано у Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції засвідчені копії виконавчого провадження про стягнення з боржника - ОСОБА_2 за вимогою управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ф-764 у від 03 липня 2013 року про сплату боргу ФО-П ОСОБА_2 у розмірі 2 517,11 грн.
11 червня 2014 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду від відповідача надійшли заперечення та окремі документи виконавчого провадження. В запереченнях зазначено, що державним виконавцем в межах виконавчого провадження проведені наступні заходи: направлено запити до Державної податкової служби України та до обліково-реєстраційних установ, про що надано інформаційну довідку з реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців (арк. справи 65), з якої вбачається, що на все майно боржника накладено арешт, інші відомості з обліково-реєстраційних установ не надійшли, також, як зазначено державним виконавцем, останнім направлено до РВ Волноваського ГУ МВС України в Донецькій області постанову про примусовий привід боржника до ВДВС Волноваського РУЮ. Постановою від 10 червня 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження накладено арешт на все майно боржника (арк. справи 64). Окрім викладеного, державним виконавцем до Волноваського районного суду Донецької області спрямоване подання від 10 червня 2014 року про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України (арк. справи 62-63).
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження своєї позиції стосовно відсутності неправомірної бездіяльності, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не вжито всіх можливих заходів з метою виконання виконавчого документа - вимоги управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області. Водночас, терміни протягом яких державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії, визначені статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження», сплили, зокрема минуло шість місяців з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а рішення (вимога ПФУ) залишається не виконаною.
Таким чином, вимоги позивача про визнання неправомірною бездіяльності ВДВС Волноваського РУЮ з виконання вимоги УПФУ у Волноваському районі Донецької області № Ф-764 у від 03 липня 2014 року про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у розмірі 2 517,11 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача забезпечити термінове проведення виконавчих дії, а саме: вжити заходи з примусового виконання зазначених вимог управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області шляхом направлення запитів до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, БТІ, ДПІ, витребування відповідей з МРЕВ, земельних ресурсів, винесення постанови про привід Боржника через органи внутрішніх справ, здійснення виїзду за місцем здійснення підприємницької діяльності, місцем мешкання, направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, розгляду клопотання управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області від 17 грудня 2013 року № 15664/06, суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», дії, які позивач просить зобов'язати вчинити відповідача, є правами державного виконавця, якими він користується у виконавчому провадженні для виконання передбаченого частиною 1 статті 11 наведеного закону обов'язку, а саме: вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Суд зауважує, що завданням адміністративного судочинства є захист прав фізичних та юридичних осіб від порушень з боку органу державної влади або його посадової особи в сфері публічно-правових відносин.
Водночас, вирішуючи адміністративну справу, суд не повноважний замість державного виконавця визначати які саме виконавчі дії слід вчинити у конкретному виконавчому провадженні з метою забезпечення своєчасного і повного виконання виконавчого документа. Тим більше, що обираючи ті чи інші виконавчі дії або користуючись правами, передбаченими частиною 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець має враховувати фактичні обставини, які існують у тому чи іншому виконавчому провадженні, зокрема наявність у боржника грошових коштів або майна, на яке може бути звернено стягнення, наявність рахунків, відкритих у банківських та інших фінансових установах, факт отримання боржником заробітної плати, пенсії, наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон, неявка до ВДВС на виклик державного виконавця тощо.
Як наслідок, вимоги УПФУ про зобов'язання відповідача вжити заходи з примусового виконання вимоги управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № 764 у від 03 липня 2013 року, шляхом направлення запитів до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, БТІ, ДПІ, витребування відповідей з МРЕВ, здійснення виїзду за місцем здійснення підприємницької діяльності, місцем мешкання, направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, розгляду клопотання управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області від 17 грудня 2013 року, - не підлягають задоволенню з тієї причини, що у разі їх задоволення матиме місце втручанням у дискреційні повноваження державного виконавця.
За висновком суду, належним способом захисту порушених прав УПФУ має бути покладання на ВДВС обов'язку вчинити у згаданому вище виконавчому провадженні виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», в порядку та у спосіб, що визначені цим законом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції з виконання вимоги, виданої управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ф-764 у від 03 липня 2014 року про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у розмірі 2 517,11 грн. неправомірною, зобов'язання Відділ державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції вжити заходи з примусового виконання вимоги управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № 764 у від 03 липня 2013 року підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції з виконання вимоги, виданої управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ф-764 у від 03 липня 2014 року про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у розмірі 2 517,11 грн. неправомірною, зобов'язання Відділ державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції вжити заходи з примусового виконання вимоги управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № 764 у від 03 липня 2013 року, - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції з виконання вимоги, виданої управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ф-764 у від 03 липня 2014 року, про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у розмірі 2 517,11 грн.
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області забезпечити своєчасне та повне виконання вимоги управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ф-764 у від 03 липня 2014 року, про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у розмірі 2 517,11 грн., шляхом вчинення виконавчих дій в порядку та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
В решті позовних вимог відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 червня 2014 року.
Постанова у повному обсязі складена 16 червня 2014 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зінченко О.В.