Єдиний унікальний номер 259/12522/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3846/2014
Іменем України
02 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Санікової О.С.
суддів: Барсукової О.І., Канурної О.Д.
при секретарі: Хохулі М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 11 лютого 2014 року, -
В квітні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (далі - СТДВ «Гарантія») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 01 жовтня 2012 року, близько 11 годин 30 хвилин, відповідач ОСОБА_2, рухаючись у м. Донецьку по вул. Куйбишева біля буд. № 58, керуючи автомобілем марки «Газ 3302» державний номер НОМЕР_1, при зміні напрямку руху не впорався з керуванням автомобілем та скоїв наїзд на автомобіль марки «Тойота» державний номер НОМЕР_2, що належить позивачці на праві власності. Постановою Куйбишевського районного суду міста Донецька від 18 жовтня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн. На день вчинення вказаної пригоди, ОСОБА_2 мав чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з відповідачем - СТДВ «Гарантія» (поліс AB №6702651 від 03 березня 2012 року). 02 жовтня 2012 року позивач письмово звернулась до СТДВ «Гарантія» з повідомленням про настання страхового випадку. Однак, до звернення до суду ніякої відповіді не отримала. Діями відповідача ОСОБА_2 позивачу була спричинена матеріальна шкода у вигляді пошкодження автомобіля, яка згідно наданого акту автотоварознавчого дослідження № 297/04 від 17 квітня 2013 року оцінена у 49 454,87 грн. Вартість відновлюваного ремонту визначена у сумі 51 682,44 грн.
Просила суд стягнути на її користь із страхової компанії суму страхового відшкодування у розмірі 49000,00 грн. та суму штрафних санкцій у розмірі 3910,55 грн., яка складається з пені в розмірі 3242,54 грн.; 3% річних у розмірі 648,41 грн. та 19,60 грн. інфляційну складова.
Крім того, росила суд стягнути на її користь з відповідача ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 2682,44 грн., що є різницею між вартістю відновлюваного ремонту автомобіля та сумою страхового відшкодування.
Також позивач просила стягнути солідарно з відповідачів на відшкодування матеріальної шкоди 1064,04 грн., що складається з витрат, сплачених позивачем за проведення розвалу-сходу коліс та балансування дисків у сумі 336,0 грн., з витрат за виготовлення висновку фахівця-автотоварознавця у сумі 600,00 гри., а також вартість телеграм, направлених на адресу відповідачів у сумі 128,04 грн.
Крім того, на відшкодування моральної шкоди, спричиненої ДТП, солідарно стягнути з відповідачів 3000,00 грн., а також відшкодувати понесені судові витрати, що складаються із витрат по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу у загальній сумі 3 626,57 грн.
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 11 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, у відшкодування матеріальної шкоди 5322,94грн. на відшкодування моральної шкоди - 500,00 грн. Вирішено питання щодо судового збору. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Вважає, що суд безпідставно не в повному обсязі стягнув на її користь матеріальну шкоду. Зазначає, що судом недостатньо враховано, що через пошкодження транспортного засобу позивач була вимушена змінити звичний образ життя, зазнала значних душевних страждань через протиправні дії особи, винної в ДТП, сума стягнута судом на відшкодування моральної шкоди, не відповідає обсягу страждань позивачки.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.
Представник СТДВ «Гарантія» Пономарьов А.О. в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлена у встановленому законом порядку. Надіслав суду заперечення проти апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку відповідно до вимог ч.5 ст.74 ЦІПК України, про що в матеріалах справи мається поштове повідомлення.
Згідно з ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. За таких обставин апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності відповідачів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода, сталася з вини останнього, є страховим випадком, страхова компанія сплатила позивачу матеріальні збитки, визначені висновком ТОВ «Автопартер-центр», а тому стягнув на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 5322,94грн. (різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, франшизу).
Відповідно до ст. 1187 шкода, завдань джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом встановлено, що 01 жовтня 2012 року близько 11 годин 30 хвилин, відповідач ОСОБА_2, рухаючись у м. Донецьку по вул. Куйбишева біля буд. № 58, керуючи автомобілем марки «Газ 3302» державний номер НОМЕР_1, при зміні напрямку руху не впорався з керуванням автомобілем та скоїв наїзд на автомобіль марки «Тойота» державний номер НОМЕР_3, що належить позивачці на праві власності.
Постановою Куйбишевського районного суду міста Донецька від 18 жовтня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн.
02 жовтня 2012 року позивач письмово звернулась до СТДВ «Гарантія» з повідомленням про настання страхового випадку.
03 жовтня 2012 року СТДВ «Гарантія» складений протокол огляду автотранспортного засобу ( т.1 а.с.99).
Відповідно до звіту № 35/031012 від 31 березня 2013 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Тойота» внаслідок ДТП складає 33 788,67 грн. (т.1 а.с.91-98).
Згідно акту автотоварознавчого дослідження № 297/04 від 17 квітня 2013 року, матеріальна шкода, спричинена автомобілю позивача, оцінена у 49454,87 грн., а вартість відновлюваного ремонту визначена у сумі 51682,44 грн.
Клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи по справі позивачем та її представником адвокатом ОСОБА_4 не заявлялось.
Згідно платіжного доручення №15406 від 30 квітня 2013 року на користь позивача ОСОБА_1 СТДВ «Гарантія» було перераховано грошову суму 28 801,73 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Тобто, на момент подачі позову - 30 квітня 2013 року - ОСОБА_1 вже отримала вищевказані грошові кошти, однак, уточнила свої позовні вимоги 11 лютого 2014 року.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що страхова компанія своєчасно сплатила позивачці страхове відшкодування згідно до п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування. Підстави для стягнення зі страхової компанії штрафних санкцій відсутні.
Висновок суду в цій частині відповідає обставинам по справі.
Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
На підставі ст.1194 ЦК України суд першої інстанції стягнув з відповідача ОСОБА_2 на користь потерпілої в ДТП різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 4986,94 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції щодо відшкодування матеріальної шкоди не оскаржене.
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Доводи апеляційної скарги щодо заниженої суми, стягнутої судом на відшкодування моральної шкоди не заслуговує на увагу, оскільки вони не обґрунтовані та не є підставою для скасування рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд першої інстанції дотримався вимог цієї норми.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно та правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, з'ясував доводи і заперечення сторін, встановленим обставинам та доказам дав належну оцінку та дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, яке призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 11 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: