Єдиний унікальний номер 249/587/14-ц Номер провадження 22-ц/775/3591/2014
Іменем України
26 травня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Санікової О.С.,
суддів: Барсукової О.І., Канурної О.Д.,
при секретарі: Хохулі М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2014 року, -
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2014 року відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі-ПАТ «Державний ощадний банк України») до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним.
В апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України» просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права. Зазначають, що оскільки кредитний договір рішенням суду визнано фіктивним, такий договір може бути визнаний недійсним.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ «Державний ощадний банк України» Бойко С.В., який діє на підставі довіреності,доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена телефонограмою, зареєстрованою в журналі телефонограм № 2 15 травня 2014 року за № 6404 відповідно до вимог ч.6 ст.74 ЦПК України.
Згідно з ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. За таких обставин апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності відповідачів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для визнання правочину недійсним, передбачені ст. 215 ЦК України.
Проте погодитись з таким висновком суду не можна з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що Постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 08.02.2013 року закрито кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст.ст. 22 ч.1, 366 ч.2 КК України та ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінчення строків давності. ( а.с.9).
З постанови вбачається, що ОСОБА_4, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Мир», будучи посадовою особою, в період з 22 липня 2005 року по 23 вересня 2005 року, не маючи умислу на заволодіння чужими грошовими коштами, надала до Шахтарського відділення № 6687 ВАТ «Ощадбанк» свідомо неправдиву інформацію - довідки відносно гр. ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_1, які нібито працюють у неї в товаристві та отримують заробітну плату, та на підставі вказаних документів оформила на вищевказаних осіб споживчі кредити на загальну суму 49 500 грн., яку отримала без відома останніх.
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 13 грудня 2013 року частково задоволено позов ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_15, ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку матеріальну шкоду в розмірі 4722,00 грн., вирішено питання щодо судових витрат.
Вказаним судовим рішенням кредитний договір № 7780730 від 29.08.2005 року про надання ВАТ «Державний ощадний банк України» кредиту в сумі 5 000 грн. ОСОБА_1 визнаний неукладеним ( фіктивним).
Пунктом 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215, 1048-1052, 1054-1055), статті 18-19 Закону України «Про захист прав споживачів».
При вирішенні справ про визнання кредитного договору недійсним суди повинні враховувати роз'яснення, наведені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».
Відповідно до ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не врахував, що оскільки ОСОБА_1 не підписував кредитний договір та не мав волевиявлення на його укладання, цей договір є недійсним відповідно до вимог чинного законодавства.
Так, відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до ч.1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Таким чином, встановивши, що оспорюваний договір підписаний не стороною за договором - ОСОБА_1, а іншою особою, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання його недійсним.
Інші доводи апеляційної скарги не обґрунтовані та не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2014 року скасувати в частині визнання кредитного договору недійсним.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним, задовольнити.
Визнати недійсним кредитний договір № 7780730 від 29 серпня 2005 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: