24 червня 2014 року Справа № 915/787/14
Миколаїв
За позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Миколаївський машинобудівний завод», 54020, м.Миколаїв, вул.Індустріальна, 1/6, поштова адреса ліквідатора Протасової О.М.: АДРЕСА_2
про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 16090,14 грн. та моральної шкоди у сумі 5000,00 грн.
Суддя - Міщенко В.І.
При секретарі: Колесниковій В.В.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: ліквідатор Протасова О.М.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши позивача та ліквідатора відповідача, суд встановив:
05.06.2014 р. ОСОБА_1 (далі-позивач) подав позов в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Миколаївський машинобудівний завод» (далі-відповідач) відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 16090,14 грн. та моральної шкоди у сумі 5000,00 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач подав відзив в якому позов визнав частково у сумі 16090,14 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а в задоволенні 5000,00 грн. моральної шкоди просить відмовити у зв'язку з недоведеністю.
Враховуючи, що:
В провадженні господарського суду Миколаївської області є справа № 5/191/10 про банкрутство відповідача, порушена ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.10.2010 р. за заявою Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод".
Постановою господарського суду Миколаївської області від 23.04.2014 р. відповідача визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Протасову О.М.
Позивач з 05.01.2005 року по 30.01.2014 року знаходився з відповідачем у трудових правовідносинах, 30.01.2014 року був звільнений з роботи за скороченням штату на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
В порушення норм ст. 116 КЗпП України відповідач розрахунок з позивачем у сумі 25447,71 грн. не зробив. В зв'язку з тим, що з вини відповідача йому при звільненні не були виплачені належні гроші в строки, передбачені трудовим законодавством, він просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки заробітної плати з 01.02.2014 р. по 04.06.2014 р. у сумі 16090,14 грн. Крім того, невиплатою заробітної плати позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях за його матеріальний стан та умови існування його сім'ї. Такими діями відповідача була принижена честь позивача та професійна гідність як працівника. Моральну шкоду він оцінив у сумі 5000 грн.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.04.2014 р. у справі № 5/191/10 визнані грошові позивача до відповідача у сумі 25447,71 грн. заборгованості по заробітній платі.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. визначено, що відповідно до ст. 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Позивачем не зазначено, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, якими доказами підтверджується та на чому ґрунтується розрахунок шкоди.
Крім того саме ст. 117 КЗпП України, на яку посилається позивач в своїй заяві, передбачено виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи. Саме ця виплата забезпечує звільненому працівнику відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу, викликаного затримкою розрахунку при звільненні з роботи та компенсує його втрати.
Враховуючи обставини справи, банкрутство відповідача, норми закону, засади розумності та справедливості, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 16090,14 грн., в решті позову суд відмовляє через її недоведеність.
На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход держбюджету судовий збір у сумі 1827,00 грн., від сплати якого був звільнений позивач при подачі позову.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Миколаївський машинобудівний завод" (54011, м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1/6, ідентифікаційний код 33250759) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 16090,14 грн. (шістнадцять тисяч дев'яносто грн. 14 коп.).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Миколаївський машинобудівний завод" (54011, м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1/6, ідентифікаційний код 33250759) судовий збір у сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) в доход держбюджету України: ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, р/рахунок № 31218206783002, 37992781, УК у м.Миколаїв/ м.Миколаїв/ 22030001, код 03499980.
В задоволенні решти позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя _____________ В.І. Міщенко
Повний текст рішення суду підписано 01.07.2014 р.