25.06.2014 р. Справа № 914/1932/14
За позовом: Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м.Львів
до відповідача: Будинкоуправління №4 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, м.Львів
про: застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення 592421,90 грн.
Суддя Король М.Р.
За участю представників:
від позивача: Бекерська О.І. - представник (довіреність б/н від 30.09.2013 р.), Трофимчук О.В. - представник (довіреність № 51 від 17.12.2012 року);
від відповідача: Жогальська І.Ф. - представник (довіреність № 5 від 08.01.2014 року).
В судовому засіданні 25.06.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" (м. Львів) звернувся до господарського суду із позовною заявою до Будинкоуправління №4 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова (м. Львів) про застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення 592421,90 грн.
Позовні вимоги обгрунтовуються необхідністю застосування наслідків недійсності договору від 04.01.2011 р. б/н на технічне обслуговування ЦТП по вул. Стрийська, 53, Стрийська, 59, Стрийська, 63, бойлерної по вул. Гашека, 17 і теплових мереж у м. Львові шляхом стягнення 592 421,90 грн. збитків.
Ухвалою суду від 04.06.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 19.06.2014 року.
В судовому засіданні 19.06.2014 року судом оголошено перерву до 25.06.2014 року.
Позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях по суті позовних вимог (від 25.06.2014 року).
Відповідач позов заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (№ 26718/14 від 19.06.2014 року), зокрема, зсилаючись на договір позички від 30.12.2010 р., укладений між БУ №2 КЕВ м. Львова та ЛМКП „Львівтеплоенерго", відповідно до якого теплоенергетичні об'єкти ЦТП по вул. Стрийська, 53, 59 та 63 та теплові мережі, та бойлерна по вул. Гашека, 17 передані на умовах безоплатного користування ЛМКП Львівтеплоенерго". Відповідач заперечує факт проведення технічного обслуговування об'єктів позивачем на виконання умов договору від 04.01.2011 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
04.01.2011 року між Будинкоуправлінням № 4 КЕЧ м. Львова (замовником згідно договору) та Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" (виконавцем згідно договору) було укладено договір на технічне обслуговування ЦТП по вул. Стрийська, 53, Стрийська, 59, Стрийська, 63 бойлерної по вул. Гашека, 17 і теплових мереж.
Згідно з п.1.1 договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по технічному обслуговуванню обладнання центральних теплових пунктів (ЦТА) по вул. Стрийська, 53, Стрийська, 59, Стрийська, 63, бойлерної по вул. Гашека, 17 і теплових мереж, далі об'єкти. Обслуговування включає в себе повний комплекс робіт, регламентованих інструкцією з експлуатації обладнання, правилами технічної експлуатації (ПТЕ) та правилами техніки безпеки (ПТБ).
Загальна вартість робіт по даному договору становить 76816,30 грн., відповідно до п. 1.1 договору та кошторису від 04.01.2011 року.
У 2013 році Будикоуправління № 4 КЕЧ м. Львова звернулося до господарського суду із позовом до ЛМКП "Львівтеплоенерго" про визнання недійсним договору від 04.01.2011 року.
27.05.2013 року рішенням у справі № 914/986/13-г господарський суд відмовив БУ № 4 КЕВ м. Львова в задоволенні позову.
Постановою від 10.09.2013 року Львівський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Львівської області від 27.05.2013р. у справі № 914/986/13-г скасував. Прийняв нове рішення, яким позовну заяву задоволив повністю та визнав недійсним договір від 04.01.2011р. на технічне обслуговування центральних теплових пунктів по вул. Стрийська, 53, вул. Стрийська, 59, вул. Стрийська, 63, вул. Гашека, 17 і теплових мереж, підписаний між будинкоуправлінням № 4 квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова та Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго".
Позивач стверджує, що на виконання умов договору від 04.01.2011 року виконував для відповідача роботи за період з січня 2011 року по листопад 2011 року, вартість яких склала 592421,90 грн. Свої позовні вимоги позивач підтверджує копіями Актів (надання послуг) № 141 від 31.01.2011 року на суму 76816,30 грн.; № 262 від 28.02.2011 року на суму 76816,30 грн.; № 468 від 31.03.2011 року на суму 76816,30 грн.; № 525 від 30.04.2011 року на суму 9294,98 грн.; № 791 від 31.05.2011 року на суму 5787,23 грн.; № 826 від 30.06.2011 року на суму 5787,23 грн.; № 948 від 31.07.2011 року на суму 5787,23 грн.; № 1199 від 31.08.2011 року на суму 5787,23 грн.; № 1452 від 30.09.2011 року на суму 5787,23 грн.; № 1527 від 31.10.2011 року на суму 9294,98 грн.; № 1770 від 30.11.2011 року на суму 12802,72 грн., не підписаних відповідачем.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 208 ГК України, у разі визнання недійсним зобов'язання кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.
Частиною 2 ст. 216 ЦК України передбачено, що, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Постановою від 10.09.2013 року у справі №914/986/13-г Львівський апеляційний господарський суд визнав недійсним договір від 04.01.2011р. на технічне обслуговування центральних теплових пунктів по вул. Стрийська, 53, вул. Стрийська, 59, вул. Стрийська,63, вул. Гашека, 17 і теплових мереж, підписаний між будинкоуправлінням №4 квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова та Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго".
У наведеній постанові судом встановлено наступне:
Майно, яке є предметом спірного договору від 04.01.2011р. (ЦТП по вул. Стрийська, 53, 59, бойлерна по вул. Гашека, 17 і теплові мережі), перейшло до позивача на підставі акту приймання - передачі житлових будинків, комунальних та інженерних споруд БУ №2 КЕВ м.Львова на баланс і обслуговування БУ №4 КЕВ м. Львова. Вказаний акт підписаний начальниками та головними бухгалтерами БУ№2 КЕВ м.Львова та БУ№4 КЕВ м.Львова та затверджений начальником західного територіального квартирно-експлуатаційного управління 21.04.2011р.
Також у спірному договорі серед об'єктів, обладнання яких передається на технічне обслуговування, вказаний ЦТП по вул. Стрийська, 63. Однак, як вбачається з довідки КЕВ м. Львова №4232 від 09.09.2013р., ЦТП по вул. Стрийська, 63 не перебуває у віданні Міністерства оборони України та на балансі підприємств КЕВ м. Львова.
Таким чином, станом на дату підписання спірного договору - 04.01.2011р. позивач не мав прав володіння, користування та розпорядження майном, а, отже, не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення такого договору.
Окрім цього, в матеріалах справи наявний договір позички від 30.12.2010р. між БУ№2 КЕВ м.Львова (позичкодавцем) та відповідачем (користувачем), відповідно до якого позичкодавець зобов'язується передати користувачеві наступні теплоенергетичні об'єкти для користування: ЦТП по вул. Стрийська, 53, Стрийська, 59, Стрийська, 63 і теплові мережі та бойлерну по вул. Гашека, 17 і теплові мережі. Вказаний договір був підписаний уповноваженими представниками сторін та не оспорювався жодною із сторін.
Правочин визнано судом недійсним з підстав відсутності у відповідача необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення такого договору.
Крім того, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 р. у справі №5015/5024/12, яка набрала законної сили, суд відмовив у позові ЛМКП "Львівтеплоенерго" до Будинкоуправління №4 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова про стягнення 592 421,90 грн. боргу на підставі договору від 04.01.2011 року на технічне обслуговування ЦТП по вул.Стрийська, 53, Стрийська, 59, Стрийська, 63, бойлерної по вул.Гашека, 17 і теплових мереж у м.Львов.
У вказаній постанові судом встановлено, що станом на дату підписання спірного договору - 04.01.2011р. відповідач не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення такого договору. Отже, враховуючи обставини, які підтверджуються документально до 21.04.2011 року, позивач фактично не міг здійснювати обслуговування спірних об'єктів. Більше того, в матеріалах справи відсутній, а сторонами суду не надано акт, який підтверджує передачу відповідачем та прийняття позивачем відповідних об'єктів та обладнання після 21.04.2011 року. Відтак, позивачем не доведено факту отримання об'єктів та обладнання відповідно до умов договору (підстава позову), обслуговування яких не вбачається можливим за їх відсутності. Згідно з розрахунком боргу, здійсненого позивачем та долученого до матеріалів справи, останнім здійснювалось нарахування заборгованості в сумі 592 421,90 грн. за період з січня 2011 року по листопад 2011 року.
На підтвердження факту здійснення обслуговування на підставі договору на вказану суму, позивачем долучено до матеріалів справи акти про здійснення технічного обслуговування обладнання центральних теплових пунктів послуг, а саме: акт№141 від 31.01.2011 р. на загальну суму 76 816,30 грн.; акт№262 від 28.02.2011 р. на загальну суму 76 816,30 грн.; акт№468 від 31.03.2011 р. на загальну суму 76 816,30 грн.; акт№525 від 30.04.2011 р. на загальну суму 55 769,85 грн.; акт№791 від 31.05.2011 р. на загальну суму 34 723,40 грн.; акт №826 від 30.06.2011 р. на загальну суму 34 723,40 грн.; акт №948 від 31.07.2011 р. на загальну суму
34 723,40 грн.; акт №1199 від 31.08.2011 р. на загальну суму 34 723,40 грн.; акт №1452 від 30.09.2011 р. на загальну суму 34 723,40 грн.; акт №1527 від 31.10.2011 р. на загальну суму 55 769,85 грн.; акт №1770 від 30.11.2011 р. на загальну суму
76 816,30 грн. Зазначені акти, підписані лише представником позивача та скріплені печаткою останнього. Відповідач факт надання послуг на підставі договору та відповідно до вказаних актів заперечує. В матеріалах справи відсутні, а позивачем суду не подано належні докази надсилання відповідачеві вищевказаних актів про здійснення обслуговування, вартість якого є предметом стягнення у даній справі. Крім того, колегією суддів в вказаній справі, досліджено також копії табелів обліку робочого часу працівників ЛМКП "Львівтеплоенерго" за період з травня 2011 року по листопад 2011 року (період нарахування заборгованості позивачем, визначено січень-листопад 2011 року), та встановлено, що такі не можуть вважатись належними доказами, які підтверджують факт здійснення будь-яких робіт у даній справі, оскільки є внутрішніми документами позивача, складені за відсутності представників відповідача, а відтак, не можуть розцінюватись як докази, що підтверджують обставини, які мають значення для правильного вирішення даного спору.
В силу положень ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. (Частина 2 ст. 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів").
Частиною 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Судом встановлено, що акт передачі обладнання на підставі договору від 04.01.2011 р. сторонами не підписувався. Акти надання послуг, на які зсилається позивач, відповідачем не підписані.
Розмір завданих збитків позивач обгрунтовує вартістю наданих відповідачу послуг, однак докази на підтвердження факту надання відповідачу послуг на суму 592 421,90 грн. в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги необгрунтованими, не доведеними належними доказами, безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судовий збір залишити за позивачем відповідно до ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 27.06.2014 р.
Суддя Король М.Р.