21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
01 липня 2014 р. Справа № 902/904/14
Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши без виклику сторін справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП", м.Миронівка, Київська область
до: 1. Приватного підприємства "Адлєр", м.Житомир
2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога", с.Уладівка, Літинський район, Вінницька область
3. Відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції Вінницької області, смт.Літин, Літинський район, Вінницька область
про визнання права власності на майно, зобов'язання звільнення його з-під арешту та зняття заборони на його відчуження.
Приватне акціонерне товариство "Зернопродукт МХП" звернулось з позовом до Приватного підприємства "Адлєр" та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділ державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції Вінницької області про визнання права власності на 5 автомобілів вартістю 133 212 грн, зобов'язання звільнення вказаного майна (автомобілів) з-під арешту та зняття заборони на його відчуження.
Разом з поданою позовною заявою позивачем в порядку ст.ст.66, 67 ГПК України подано заяву № 460 від 13.06.2014 р. про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - наказу господарського суду Вінницької області від 17.09.2013 р. у справі № 902/1106/13, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Ухвалою від 01.07.2014 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/904/14.
При порушенні провадження у справі суд залучив до участі у справі в якості іншого відповідача Відділ державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції Вінницької області вказавши на неправомірність визначення позивачем процесуального статусу Відділу третьою особою.
Враховуючи що за вказаним позовом ухвалою від 01.07.2014 р. порушено провадження у справі, судом розглянуто заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову за результатами чого суд дійшов наступних висновків.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову в своїй заяві позивач посилається на те, що між ним та СТОВ "Перемога" було укладено договір купівлі - продажу № Н17/07-03 від 17.07.2010 р., за умовами якого відповідачем 2 було продано позивачу транспортні засоби - автомобіль ВАЗ, модель 212140, 2008 р. випуску, зеленого кольору, кузов № ХТА21214091913609, ДНЗ АВ 5806ВВ; автомобіль ГАЗ, модель 31029, 1995 р. випуску, сірого кольору, кузов № S0312845, шасі № ХТНЗ10290S0312845, ДНЗ АВ5929АН; УАЗ 31514, 1995 р.в., зеленого кольору, кузов № 11748, шасі № 31514S0530068, ДНЗ АВ6767АЕ; ЗИЛ ММЗ 4505, 1992 р.в. зеленого кольору, шасі № 3242687, ДНЗ АВ4015АА; КАМАЗ, модель 55111, 1990 р.в, жовтого кольору, шасі № 551110031433, ДНЗ АВ5931АН на загальну суму 133 212 грн.
16.10.2013 р. державним виконавцем відділу ДВС Літинського РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з відповідача 2 на користь відповідача 1 боргу в сумі 174 410 грн. Постановою ДВС від 04.12.2013 р. накладено арешт на все майно боржника в кількості 13 одиниць транспортних засобів та заборонено здійснювати відчуження будь - якого майна яке належить відповідачу 2.
Також, позивач в заяві вказує про те, що постановою ДВС від 13.01.2014 р. оголошено розшук майна боржника, в тому рахунку в транспортних засобів вказаних вище, які були придбані позивачем за договором купівлі - продажу № Н17/07-03 від 17.07.2010 р. у відповідача 2.
На підтвердження факту відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду від 17.09.2013 р. по справі 3 902/1106/13, позивачем подано витяги з реєстру виконавчих проваджень щодо відкриття виконавчого провадження № 40214287.
Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд враховує наступне.
Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Як зазначається в п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В п.3 вказаної постанови зазначається, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Дослідивши та надавши оцінку доданим до заяви документам, а також матеріалам позовної заяви в їх сукупності з огляду на вказані вище нормативні приписи, суд дійшов висновку про відхилення поданої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову виходячи з наступних міркувань.
Позивачем не надано суду доказів того, що майно, а саме: транспортні засоби - автомобіль ВАЗ, модель 212140, 2008 р. випуску, зеленого кольору, кузов № ХТА21214091913609, ДНЗ АВ 5806ВВ; автомобіль ГАЗ, модель 31029, 1995 р. випуску, сірого кольору, кузов № S0312845, шасі № ХТНЗ10290S0312845, ДНЗ АВ5929АН; УАЗ 31514, 1995 р.в., зеленого кольору, кузов № 11748, шасі № 31514S0530068, ДНЗ АВ6767АЕ; ЗИЛ ММЗ 4505, 1992 р.в. зеленого кольору, шасі № 3242687, ДНЗ АВ4015АА; КАМАЗ, модель 55111, 1990 р.в, жовтого кольору, шасі № 551110031433, ДНЗ АВ5931АН на загальну суму 133 212 грн. включені до акту опису та арешту майна боржника (відповідача 2); не надано доказів того, що дане майно виставлено державним виконавцем на продаж з метою погашення заборгованості відповідача 2 перед відповідачем 1, яка виникла з виконання наказу господарського суду від 17.09.2013 р. по справі № 902/1106/13.
Крім того, як вбачається з постанови державного виконавця від 13.01.2014 р. ВП №40214287 про розшук майна боржника транспортні засоби на які позивач просить визнати за ним право власності по позову оголошені в розшук, тобто фактично відсутні у відповідача 2.
Слід також зазначити, що зупинення стягнення на підставі наказу господарського суду від 17.09.2013 р. по справі № 902/1106/13 є порушенням прав та законних інтересів стягувача ПП "Адлєр" (відповідач 1), так як стягнення звернення на майно боржника не обмежується лише транспортними засобами, а може бути здійснено з усього майна боржника (відповідача 2) як то будівлі, споруди тощо, а тому зупинення стягнення за наказом суду від 17.09.2013 р. по справі № 902/1106/13 позбавляє ПП "Адлєр" права на задоволення своїх вимог визнаних рішенням суду.
Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 115 ГПК України, суд -
1. Заяву № 460 від 13.06.2014 р. Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП", м. Миронівка, Київська область про вжиття заходів до забезпечення позову відхилити.
2. Ухвалу надіслати сторонам по справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Банасько О.О.
віддрук. 7 прим.:
1 - до справи.
2, 3 - позивачу - вул. Елеваторна, 1, м.Миронівка, Київська область, 08800; вул.Слобода, 141, м.Ладижин, Вінницька область, 24320.
4 - відповідачу 1 - вул. Авіаторів, 9, м. Житомир, Житомирська область, 10007.
5, 6 - відповідачу 2 - вул.Леніна, 9, с. Уладівка, Літинський район, Вінницька область, 22320; вул.Ново-Орловська, 2-Б, кв.87, м.Дніпропетровськ, 49009.
7 - відповідачу 3 - вул.Фабріцуса, 17, смт.Літин, Літинський район, Вінницька область, 22300.