25.06.2014
Справа № 642/4968/14-к
Провадження № 1-кп/642/464/14
25 червня 2014 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12014220680000402 від 14.03.2014 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АР Крим, м. Саки, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 19.09.2006 року Євпаторійським міським судом АР Крим за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 02.11.2009 року Сакським міськрайонним судом АР Крим за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 27.04.2010 року Дзержинським міським судом Донецької області за ст. 395, ч. 4 ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
14 березня 2014 року близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_4 , знаходячись на першому поверсі сервісного центру вокзалу ст. Харків-Пасажирський Державного підприємства “Південна залізниця”, маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, із корисливих мотивів, розбив вітринне скло кіоску “Газети, журнали, товари для дому”, після чого викрав п'ять срібних ланцюжків, які належать ОСОБА_5 , чим спричинив їй матеріальну шкоду на суму 2207,00 грн., але того ж дня він був затриманий працівниками міліції, яким при проведенні огляду лівої кишені спортивних брюк ОСОБА_4 видав викрадені ланцюжки у кількості п'ять штук.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся у скоєному кримінальному правопорушенні, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, пояснив, що дійсно 14.03.2014 року близько 12 год. 00 хв. Після сварки в родині перебував на першому поверсі вокзалу ст. Харків-Пас, де розбив вітринне скло кіоску “Газети, журнали, товари для дому” та викрав п'ять срібних ланцюжків, але відразу був затриманий працівниками міліції, які викрадене в нього вилучили.
Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, надала до суду письмову заяву, в якій просила розглядати кримінальне провадження без її участі, цивільний позов не заявляла.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачених та вивченням матеріалів, що характеризують їх особистість, визнавши недоцільним дослідження інших доказів кримінального провадження.
За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.
Як особа ОСОБА_4 осудний, раніше неодноразово судимий, в тому числі і за аналогічні злочини, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, скоїв тяжке кримінальне правопорушення, має постійне місце проживання та реєстрацію, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, захворювань не має, офіційно не одружений, дітей не має, зі слів перебуває в цивільному шлюбі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який згідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, характер правопорушення, позицію потерпілої, а також дані про особу обвинуваченого, а саме: сімейний стан, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання та реєстрації, відсутність роботи, повне визнання вини, відсутність обставини, що обтяжують покарання, а тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме такий вид покарання, на думку суду, є справедливим і співмірним скоєному правопорушенню, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення, що неможливо без ізоляції ОСОБА_4 від суспільства.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 2827,80 грн.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у виді тримання під вартою залишити без змін до набуття вироком законної сили.
Керуючись ст. ст. 124, 128, 129, 369, 371, 373, 374, 376 КПК України, ст. ст. 63, 66 КК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотири) років позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виконавчий установі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку.
Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_4 строк його перебування під вартою з 30 травня 2014 року по день проголошення вироку.
Речові докази після набрання вироком законної сили: конверт зі слідом руки - зберігати в матеріалах кримінального провадження, фрагмент скла - знищити, п'ять срібних ланцюжків, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_5 , залишити в її користуванні.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 54 від 18.03.2014 року в розмірі 294 (двісті дев'яносто чотири) грн. 84 коп., на проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 60 від 31.03.2014 року в розмірі 393 (триста дев'яносто три) грн. 12 коп., на проведення судово-трасологічної експертизи № 55 від 18.03.2014 року в розмірі 294 (двісті дев'яносто чотири) грн. 84 коп., на проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 3358 від 26.03.2014 року в розмірі 1845 (одна тисяча вісімсот сорок п'ять) грн. 00 коп., а всього у розмірі 2827 ( дві тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 80 коп.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі залишити без змін до набрання законної сили вироком.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя - ОСОБА_1