Провадження № 22-ц/774/916/14 Справа № 422/9544/12 Головуючий у 1 й інстанції - Остапенко Н. Г. Доповідач - Тамакулова В.О.
Категорія 27
19 травня 2014 року м. Дніпропетровськ
19 травня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді: Тамакулової В.О.
суддів: Болтунової Л.М., Макарова М.О.
при секретарі: Поляковій Н.О. ,
яка розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про визнання дійсним договору банківського строкового вкладу, визнання неправомірними дії Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» та стягнення сумм,-
У жовтні 2012 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про захист прав споживача та стягнення сумм. Позов обгрунтовував тим, що 29 червня 2011 року укладено договір банківського строкового вкладу № 26351012101508 за яким позивач передала відповідачу 50056 грн. терміном 370 днів зі сплатою 14, 25 % річних, з виплатою нарахованих відсотків щомісячно.
Відсотки відповідач перераховував на картковий рахунок позивача № НОМЕР_1 відкритий в Західному відділенні відповідача.
За умовами укладеного договору - п.3.1.3, відповідач зобов'язався повернути вклад у розмірі, порядку та на умовах передбачених договором.
03 липня 2012 року позивач звернулася за отриманням грошових коштів оскільки термін їх розміщення закінчився, однак відповідач під різними приводами депозит та проценти не повернув.
Позивач просила визнати дійсним договір банківського строкового вкладу №26351012101508 від 29 червня 2011 року, неправомірними дії відповідача щодо використання грошових коштів по рахунку відкритому на ім'я позивача, , стягнути вклад в сумі - 50056 грн., проценти за вкладом -586,27 грн, 3% річних 1226,03 грн, 3% річних за сумою процентів за вкладом-14.35 грн.
Відповідач позов не визнав , посилався на те, що депозитний договір позивач не підписувала, тому він є нікчемним.
Рішенням суду І інстанції позов задоволено, додатковим рішенням від 12 лютого 2014 року, яке не оскаржується, стягнуто судові витрати.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення норм матеріального та про цесуального права, просить скасувати рішення й постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
У запереченні на апеляційну скаргу, позивач просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду І інстанції - без змін.
Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду, в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.
Судом встановлено , що 29 червня 2011 року сторони уклали договір банківського строкового вкладу № 26351012101508 за яким позивач передала відповідачу 50056 грн. терміном розміщення 370 днів зі сплатою 14, 25 % річних, з виплатою нарахованих відсотків щомісячно.
Відсотки перераховувались на картковий рахунок позивача № НОМЕР_1 відкритий в Західному відділенні відповідача.
За умовами укладеного договору відповідач зобов'язався повернути вклад відповідно до п.3.1.3 у розмірі, порядку та на умовах передбачених договором.
03 липня 2012 року позивач звернулася за отриманням грошових коштів оскільки термін їх розміщення закінчився, однак відповідач умови договору не виконав.
За ст. 16 ЦК України спосіб вибору захисту свого права належить позивачу.
Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень та надати докази відповідно до ст. ст. 57-60 ЦПК України.
Ст. 1058 ЦК України передбачає ,що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до ст. 1059 ЦК України1 договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.
За ст. 1067, 1068 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.( ст.1071 ЦК України)
Ст. 1073 ЦК України регулює правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта.
У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
За ст.ст. 1074-1075 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків передбачених законом. Договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.
Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Судом встановлено і не спростовано відповідачем укладання сторонами письмового договору банківського вкладу з видачею позивачу ощадної книжки, здійснення відповідачем операцій по картковому рахунку позивача в період з 12 січня 2010 року по 31 травня 2012 року без розпоряджень з боку вкладника, які визнано судом протиправними ( а.с 74-81), відмова відповідача в поверненні грошових коштів згідно умов договору, тому, з урахуванням викладеного , суд задовольнив вимоги.
Апеляційна скарга не спростовує підстави задоволення позову.
При розгляді спору, суд І інстанції в повному обсязі з'ясував права та обов'язки сто рін, перевірив доводи, обставини справи, надав їм належну оцінку і постановив рішення , яке відповідає вимогам Закону.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»- відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства « «Банк Кредит Дніпро» про визнання дійсним договору банківського строкового вкладу, визнання неправомірними дії Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» та стягнення сумм - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий: