Справа: № 2а/2318/4/12 (2а-1778/11) Головуючий у 1-й інстанції: Мельничук Ю.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
Іменем України
05 червня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаль М.І.,
при секретарі: Колотушко Г.О.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області, відділу Державної виконавчої служби Маньківського районного управління юстиції, Головного управління Державного казначейства України в Черкаській області, треті особи - Бевз Тамара Федорівна, Шара Валентина Сергіївна про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної та моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом про визнання протиправними дій техпрацівника Іваньківської сільради Маньківського району Черкаської області Бевз Т.Ф. щодо вчинення нею дій по виконанню постанови № 002643 від 25.02.2009 року відносно ОСОБА_2; визнання протиправними дій головного державного виконавця ВДВС Маньківського РУЮ Шари В.С. щодо примусового виконання вказаної вище постанови; стягнення солідарно з Іваньківської сільради Маньківського району Черкаської області та відділу державної виконавчої служби Маньківського районного управління юстиції матеріальну шкоду в розмірі 2150 грн.. та моральну шкоду в розмірі 15000грн.
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2012 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення вимог позивача.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.
З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що 20.05.2009 року до головного державного виконавця Маньківського відділу ДВС Маньківського районного управління юстиції Шари В.С. надійшов ряд виконавчих документів, серед яких була постанова про адміністративне правопорушення №002643 від 25.02.2009 року про стягнення штрафу в розмірі 300 гривень відносно ОСОБА_2, жительки с.Іваньки Маньківського району Черкаської області.
Шара В.С., в зв'язку із дефіцитом конвертів та марок, особисто через секретаря сільської ради с.Іваньки Маньківського району Черкаської області запросила всіх правопорушників до відділу для ознайомлення з постановами та у разі потреби сплатити штраф до бюджету. У списку була ОСОБА_2 - жителька села Іваньки, яка також була запрошена, виклик її не вручався.
Головним державним виконавцем Маньківського відділу ДВС Маньківського районного управління юстиції Шарою В.С. 21.05.2009 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження стосовно виконання постанови про адміністративне правопорушення №002643 від 25.02.2009 року про стягнення штрафу в розмірі 300 гривень відносно ОСОБА_2, жительки с. Іваньки Маньківського району Черкаської області.
Технічний працівник Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області Бевз Т.Ф., згідно вимог своєї посадової інструкції технічного працівника сільської ради також виконувала обов'язки кур'єра, а тому згідно вказівки секретаря вищевказаної сільської ради Джуглі Т.Г., яка надала останній список осіб, яких необхідно було проінформувати про те, що їх викликають до відділу ДВС Маньківського районного управління юстиції Черкаської області, 20.05.2009 року спочатку зателефонувала позивачці на домашній стаціонарний телефон, а потім не додзвонившись, 21.05.2009 року на ринку зустріла іншу мешканку с.Іваньки ОСОБА_6, яку попросила передати позивачу про те, щоб її необхідно звернутися до відділу ДВС Маньківського районного управління юстиції Черкаської області, про сплату штрафу в розмірі 300 гривень. ОСОБА_2 тех. працівник не повідомляла, цього ж дня пропонувала позивачці по телефону встановити причину виклику її до відділу ДВС, не їдучи безпосередньо в смт.Маньківку та в подальшому повідомила за телефоном про те, що в с.Іваньки мешкає інша ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
21.05.2009 року близько 10.00 до відділу ДВС Маньківського районного управління юстиції з'явилася ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканка с.Іваньки. У кабінеті головного державного виконавця Шари B.C. та у присутності начальника відділу ДВС, а також сина позивачки ОСОБА_7 було встановлено, що дана громадянка ніякого відношення до сплати штрафу не має, так як нею був пред'явлений паспорт і при звірці даних паспорта і даних, вказаних у постанові про адміністративне правопорушення були встановлені розбіжності в анкетних даних, а саме дати народження правопорушника, постанова була складена відносно іншої ОСОБА_2, також мешканки с.Іваньки, але ІНФОРМАЦІЯ_1.
22.05.2009 року до відділу ДВС з'явилася інша ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка с.Іваньки, яка сплатила даний штраф в розмірі 300 гривень.
Цього ж дня Шарою В.С. була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження стосовно виконання постанови про адміністративне правопорушення №002643 від 25.02.2009 року про стягнення штрафу, в зв'язку з його сплатою згідно квитанції №81 від 22.05.2009 року.
Згідно довідки головного лікаря Іваньківської лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини №4 від 13.02.2012 року в період з 13.00 21.05.2009 року по 01.06.2009 року позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні в Іванькіській дільничній лікарні з діагнозом: ішемічна хвороба серця, а/с кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ ступеню, гіпертонічний криз, хронічна дисциркуляторна енцефалопатія, ХНК І ступеню, бронхіальна астма, хронічний бронхіт, емфізема легень, пневмосклероз, дихальна недостатність ІІ ступеню.
Апеляційна інстанція вважає за необхідне відзначити, що до цього часу, за період 2008-2011 року позивачка вже зверталась за медичною допомогою до Іваньківської лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини в березні 2009 року, була госпіталізована на стаціонарне лікування з 13.03.2009 року по 23.03.2009 року з діагнозом: бронхіальна астма в стадії загострення, хронічний бронхіт в стадії загострення, емфізема легень, пневмосклероз, дихальна недостатність ІІ ступеню, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба ІІ ступеню. Крім того, 05.06.2009 року позивач була на консультації у кардіолога і терапевта поліклініки №4 Шевченківського району м.Києва, за місцем її реєстрації. Наведені вище обставини повністю спростовують посилання апелянта на те, що саме з вини відповідача вона опинилася в лікарні, оскільки наслідково-причинний зв'язок в даному випадку не прослідковується.
Апеляційна інстанція, як і суд першої інстанції, також критично оцінює покази свідка ОСОБА_7, який є сином позивача, а, отже, зацікавленою особою у вирішенні даного спору. Крім того, вказаний свідок під час надання пояснень навіть не згадав прізвище сусідки, яка повідомила про те, що йому разом з матір'ю необхідно прибути в Іваньківську сільську раду для сплати штрафу за порушення Правил дорожнього руху.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин судова колегія приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що дії технічного працівника Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області Бевз Т.Ф. стосовно повідомлення позивача про прибуття до відділу ДВС Маньківського районного управління юстиції Черкаської області були правомірними і відповідали нормам чинного законодавства, зокрема, посадовій інструкції технічного працівника Іваньківської сільської ради, а також підтверджується показами свідків та поясненнями інших сторін по справі. Також, дії головного державного виконавця Маньківського ВДВС Маньківського районного управління юстиції Шари В.С. щодо відкриття виконавчого провадження стосовно виконання постанови про адміністративне правопорушення № 002643 від 25.02.2009 року про стягнення штрафу в розмірі 300 гривень та виклику до ВДВС ОСОБА_2 для ознайомлення з виконавчим документом, є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а саме, вимогам посадової інструкції головного державного виконавця відділу ДВС Маньківського районного управління юстиції, затвердженої в.о.начальника Маньківського районного управління юстиції та Закону України «Про виконавче провадження». Тобто, відповідачі діяли у спосіб, визначений Основним законом та іншими нормативно-правовими актами.
Колегія суддів також повністю погоджується з судом першої інстанції, що позивачкою не було надано суду належних доказів спричинення їй матеріальної і моральної(немайнової) шкоди саме діями відповідачів, не доведений розмір моральної шкоди, не підтверджений факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань з вини відповідачів та їх представників, третіх осіб - Бевз Т.Ф. та Шари В.С., за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, та з чого позивач виходила, оцінюючи загальний розмір моральної шкоди в 15 000 гривень, то і підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування цієї шкоди немає.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами доведено обґрунтованість і законність своїх дій.
Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного позивачем рішення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.
Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали суду виготовлено 13.06.2014 року.
Головуючий суддя: Бистрик Г.М.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.
.
Головуючий суддя Бистрик Г.М.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.