1423/20242/2012
17 січня 2014 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Батченка О.В. при секретарі Цурканенко Г.С. з участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача - виконавчого комітету Миколаївської міської ради - Обухової Ю.В., представника відповідача - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області - Матвєєвої Н.Є., представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, виконавчого комітету Миколаївської міської ради, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення у частині, визнання незаконними дій та визнання недійсним свідоцтва про право власності, -
В жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївської міської ради та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (далі - Інспекція), просив визнати незаконними пункти 58 та 112 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 819 від 20 серпня 2012 року та зареєстровану Інспекцією декларацію № 18212109833 від 03 липня 2012 року про готовність до експлуатації житлового будинку з господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1. В обґрунтування вимог позивач послався на ті що третьою особою ОСОБА_3 під час будівництва прибудови до належного їй житлового будинку на межі суміжного землекористування сторін допущені порушення архітектурно-будівельних норм, а саме: ДБН 79-92. В свою чергу, Інспекцією під час реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації не дотримано положень п. 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 91 від 24 червня 2011 року (далі - Порядок), а саме: не перевірена представлена ОСОБА_3 інформація про відповідність прибудови державним архітектурно-будівельним нормам, її готовність до подальшої експлуатації. В подальшому на підставі незаконно зареєстрованої декларації було прийняті пункти 58 та 112 рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування щодо майнових прав ОСОБА_3 на садибу в цілому. Як на правові підстави позову позивач послався на ст. 25 Закону України «Про основи містобудування», ст. 16, 386, 391, 393 ЦК України.
20 березня 2013 року ОСОБА_1 подав уточнену позовну заяву, в якій додатково заявив вимоги до ОСОБА_3, вказавши її в якості відповідача, та просив визнати недійсним свідоцтво про право її власності на житловий будинок АДРЕСА_1, видане 23 жовтня 2012 року на виконання пунктів 58 та 112 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 819 від 20 серпня 2012 року. Правові підстави позову доповнені статтями 375, 376 ЦК України.
14 травня 2013 року ОСОБА_1 подав суду заяву, в якій поряд з визнанням рішення частково недійсним, просив про скасування оскаржуваних ним пунктів 58 та 112, а також замість раніше заявлених не у спосіб, установлений законом вимог про визнання незаконною декларації, - просив про визнання незаконними дій Інспекції з її реєстрації.
Ухвалою суду від 22 квітня 2013 року проведено заміну неналежного відповідача - Миколаївську міську раду на її виконавчий комітет.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, підтвердили викладені в позовній заяві обставини. Позивач суду пояснив, що внаслідок порушення ОСОБА_3 встановленої нормативами відстані від його АДРЕСА_2, під час будівництва у 2007-2008 роках прибудови опади, що стікають з даху цієї прибудови стали підтоплювати стіни його будинку та сараю, через що ті сиріють та руйнуються, у житлових приміщеннях будинку зменшений рівень інсоляції чим істотно порушуються права та законні інтереси його родини, - більш усього дружини, яка страждає гіпертонічною хворобою. Крім цього, обмежений доступ для обслуговування зовнішньої стіни зазначених будівель. Наряду з цим, Інспекція ніяких порушень не виявила, візуального обстеження об'єкту не проводила та незаконно здійснила реєстрацію декларації. Представник позивача вказав також на порушення Інспекцією п. 2.4 Порядку, який передбачає обов'язкове візуальне обстеження об'єкту, що вводиться в експлуатацію.
Представник відповідача - Інспекції - проти позову заперечувала з тих підстав, що під час реєстрації 03 липня 2012 року декларації № 18212109833 про готовність житлового будинку до експлуатації її довірителем був дотримані положення Порядку, зокрема, проведене візуальне обстеження житлового будинку АДРЕСА_1. В свою чергу, підстав для візуального обстеження сусіднього житлового будинку позивача - АДРЕСА_2 по тій же вулиці - законом не передбачено. За такого представник вважала оскаржувані дії свого довірителя законними.
Представник відповідача - ОСОБА_3 - проти позову також заперечував з підстав здійснення своїм довірителем всіх передбачених законом дій для введення житлового будинку в експлуатацію, отримання всіх необхідних дозволів, висновків спеціалістів та погоджень. Наполягав на відсутності будь-яких порушень встановлених норм під час здійснення ОСОБА_3 перебудови раніше існуючої прибудови до житлового будинку, а також недоведеності доводів позивача про порушення його прав внаслідок такого будівництва. Висновок проведеної у справі будівельно-технічної експертизи вважав неналежним доказом у справі через порушення встановленого цивільним процесуальним законом порядку його отримання.
Представник відповідача - виконавчого комітету Миколаївської міської ради -покладалась при розгляді справи на розсуд суду.
Вислухавши позивача, представників сторін, дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ААК № 236630 від 19 грудня 1997 року, посвідченого державним нотаріусом першої Миколаївської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 за реєстровим № 3-4137, зареєстрованого КП ММБТІ 25 грудня 1997 року за реєстровим номером 5564, право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 Позивач також є власником земельної ділянки, площею 0,0641 га, за тією ж адресою з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 635674, виданого 30 липня 2010 року (а.с. 38, 39).
01 листопада 2006 року за договором купівлі-продажу № 3110 ОСОБА_3 придбала в ОСОБА_6 житловий будинок АДРЕСА_1. Право власності покупця на придбану нерухомість зареєстроване 15 листопада 2006 року реєстраційний номер 11078474, номер запису 10303 в книзі 52. ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка, площею 0,0414 га (414 м2), надана для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та розташована по АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 902137 від 01 жовтня 2007 року. (а.с. 158, 160, 176).
Як слідує з технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 161-163), виготовленого КП ММБТІ станом на 16 березня 2005 року, загальна площа жилого будинку літ. А-1 становила 70,4 м2, у склад приміщень будівлі, зокрема по кв. 1, входили: сіни № 1 (літ. а на плані земельної ділянки), площею 2,8 м2, кухня № 2, площею 10,5 м2 та житлова кімната № 4, площею 9,6 м2. Загальна площа по кв. 1 становила 22,9 м2.
Внаслідок здійсненних ОСОБА_3 протягом 2008 - 2009 років будівельних робіт загальна площа будівлі літ. А збільшена до 101,7 м2, у тому числі за рахунок перебудов у кв. 1 зі збільшенням її площі.
Відповідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, виготовлений КП ММБТІ станом на 21 липня 2009 року, загальна площа по кв. 1 складає 45,2 м2. Таке є наслідком знесення сіней № 1 (літ. а на плані земельної ділянки технічного паспорту від 16 березня 2005 року) та будівництва прибудови літ А-2 у складі таких приміщень: санвузол № 1-5, площею 3,6 м2, передпокій № 1-6, площею 11,6 м2, кухня № 1-7, площею 7,2 м2 та коридор № 1-8, площею 2,3 м2.
Згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 125-085 від 12 серпня 2013 року (а.с. 247-255) будівництво нежитлової прибудови літ А-2 до житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, виконане з порушенням будівельних норм ДБН 360-92 п. 3,25 Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень. Так як здійснене упритул до існуючої розподільної кам'яній огорожі за відсутністю розробленого проекту на будівництво нежитлової прибудови чим порушені вимоги ДБН А.2.2.-33-2004р. п. 2.5.1. «Склад, порядок розробки, погодження і затвердження проектної документації для будівництва». Здійснене будівництво нежитлової прибудови перешкоджає прямому доступу світла на частину дворової території АДРЕСА_2, чим також порушені санітарні норми ДБН В.2.2-15-2005 п. 3.2, 3.3.
Порушення архітектурно-будівельних норм ОСОБА_3 під час будівництва прибудови літ. А-2 підтверджене також чисельними відповідями контролюючих органів держави та місцевого самоврядування та проведеними перевірками скарг ОСОБА_1 (а.с. 7, 9-13).
Очевидність порушень прав позивача, про захист яких він прохає суд також очевидно вбачається з фотокопій фотознімків з місця виникнення спірних правовідносин, зроблених експертом під час дослідження (а.с. 251-253).
В той же час, відповідно п. 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів (крім закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних)
житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них) здійснюється безоплатно територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції України за результатами технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж та за наявності документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, шляхом реєстрації поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка
складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.
Згідно п. 2.2 Порядку технічне обстеження об'єкта включає в себе такі етапи: попереднє (візуальне) обстеження об'єкта, в тому числі огляд і фотографування об'єкта та його конструктивних елементів, визначення категорії складності об'єкта, вирішення питання щодо необхідності застосування спеціального устаткування, приладів та апаратури під час технічного обстеження; детальне (інструментальне) обстеження об'єкта, в тому числі визначення параметрів і характеристик матеріалів, виробів та конструкцій, а також при необхідності порушення перед виконавцем питання щодо залучення до технічного обстеження атестованих лабораторій для проведення необхідних досліджень чи інших відповідальних фахівців для прийняття обґрунтованого рішення.
В силу п. 2.4 Порядку не дозволяється проведення технічного обстеження виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями чи іншими документами без візуального огляду об'єкту.
На підставі викладеного, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку про те, що Інспекцією не представлено у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів здійснення візуального обстеження житлового будинку АДРЕСА_1, як на тому наполягає представник відповідача. Встановлена судом очевидність порушень архітектурно-будівельних норм ОСОБА_3 під час будівництва прибудови літ. А-2 є прямим тому підтвердженням.
За такого дії Інспекції з реєстрації декларації № 18212109833 без дотримання всіх етапів технічного обстеження, а саме: візуального обстеження житлового будинку АДРЕСА_1, що призвело до порушення законних прав позивача, - є неправомірними.
Порушене цивільне право ОСОБА_1 підлягає судовому захисту шляхом визнання неправомірними дій інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області з реєстрації 03 липня 2012 року декларації № 18212109833 про готовність об'єкту - житлового будинку АДРЕСА_1 - до експлуатації.
Разом з цим, пунктами 58 та 112 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 819 від 20 серпня 2012 року (а.с. 14) оформлене право власності на житловий будинок за літ. А, загальною площею 101,7 м2, житловою площею 50,5 м2 з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 з покладенням обов'язку зареєструвати право власності не об'єкт нерухомості в КП ММБТІ. На підставі цього рішення 23 жовтня 2012 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради ОСОБА_3 видане свідоцтво серії САЕ № 385879 про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 135).
Так як оскаржувані пункти рішення органу місцевого самоврядування, що стосуються прав власності ОСОБА_3, а також свідоцтво про право власності прийняті та видані за наслідками неправомірно зареєстрованої Інспекцією декларації № 18212109833, вони також порушують права позивача та є незаконними.
При цьому пункти рішення підлягають визнанню незаконними та скасуванню, а свідоцтво про право власності - визнанню недійсним.
Ті обставини, що після здійснення самочинного будівництва прибудови літ. А-2 ОСОБА_3 вжила всіх передбачених законом заходів для введення житлового будинку в експлуатацію, отримала всі необхідні дозволи, висновки та погодження, не змінюють висновків суду по суті спірних правовідносин, а посилання її представника на те, що висновок експерта не є належним доказом у справі суд вважає надуманими.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
В силу ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути по 107 грн. 30 коп. судового збору з кожного.
Керуючись п. 2.2, 2.4, 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 91 від 24 червня 2011 року, ст. 391, ч. 1 ст. 393 ЦК України, ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати дії інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області з реєстрації 03 липня 2012 року декларації № 18212109833 про готовність об'єкту до експлуатації неправомірними.
Визнати незаконними та скасувати п. 58 та п. 112 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 819 від 20 серпня 2012 року.
Визнати недійсним свідоцтво серії САЕ № 385879 про право власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1, видане 23 жовтня 2012 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради.
Стягнути з інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, виконавчого комітету Миколаївської міської ради, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 107 (сто сім) грн. 30 коп. судових витрат з кожного.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Батченко