490/7151/13-ц
13 січня 2014 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Батченка О.В. при секретарі Цурканенко Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, визнання особи такою, яка втратила право користування житлом, -
В червні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до відповідачів, просила про усунення перешкод у користуванні будинком АДРЕСА_1, а також визнання відповідачів такими, які втратили право користування спірним житловим приміщенням. В обґрунтування вимог послалась на обставини набуття права власності на будинок на підставі договору дарування, а також на неправомірне перешкоджання з боку відповідачів в користуванні житловим приміщенням. Як на правові підстави позову позивач послалась на ст. 316, 319, 321, 391 ЦК України.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, представник позивача надав до суду заяву, в якій просив про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав.
Відповідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд ухвалив про розгляд справи в порядку ст. 224, 225 ЦПК України на підставі наявних в ній даних та доказів.
Дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу на підставі договору дарування житлового будинку від 20 квітня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 1277 (а.с. 3)
Крім того, право приватної власності позивача на спірний житловий будинок підтверджується витягом про державну реєстрацію прав ММБТІ № 34546087 від 19.06.2012 року (а.с. 4)
Виходячи з обставин справи, суд робить висновок про те, що відповідачі мають статус тимчасових мешканців відносно спірного житлового будинку, оскільки були зареєстровані та проживали там з дозволу попереднього власника, позивач, як нинішній власник будинку, такого дозволу їм не надавала. Крім того, той факт, що відповідачі зареєстровані за спірною адресою створює перешкоди для позивача у реалізації її права власності на спірне майно.
Отже, ОСОБА_1, як власник спірного будинку на підставі ст. 391 ЦК України має право на усунення перешкод у користуванні та розпорядженні належним їй майном, у тому числі у спосіб, нею обраний.
Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
В силу ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі по 57 грн. 35 коп. з кожного.
Керуючись ст. 391 ЦК України, ст. 10, 60, 88, 224-225 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 будинком АДРЕСА_1.
Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, які втратили право користування житловим приміщенням: будинком АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі по 57 (п'ятдесят сім) грн. 35 коп. з кожного.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Центрального районного суду м. Миколаєва протягом десяти днів з дня отримання його копії. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Батченко