ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/6922/14 23.06.14
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування "
До Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ
АВТО"
Про стягнення 8 107,92 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники сторін:
Від позивача Тагінцев А.В. - представник (дов. № 3340/18 від 23.12.2013 р.)
Від відповідача Волчек Н.М. - представник (дов. № 111-1-4/38-Ю від 20.12.2013 р.)
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ АВТО" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №141931Га/12лАС від 16.10.2012 р. в розмірі 8107,92 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування наземного транспорту №141931Га/12лАС від 16.10.2012 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля «Заз Daewoo», державний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_3, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб - автомобіль «Opel Kadett» державний номер НОМЕР_2, за участю якого сталась дорожньо-транспортна пригода, водій якого ОСОБА_4 визнаний винним у її скоєні, застрахований у Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ АВТО" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6021852, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 8107,92 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.04.2014 р. порушено провадження у справі №910/6922/14, та призначено справу до розгляду на 12.05.2014 р.
У судове засідання 12.05.2014 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 02.06.2014 р., про що виніс відповідну ухвалу.
23.05.2014 р. відділом діловодства суду отримано від Моторного (транспортного) страхового бюро України відповідь на запит суду на виконання вимог ухвали суду від 12.05.2014 р., з якої вбачається, що згідно з інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, за полісом № АВ/6021852 застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_5 в страховій компанії ПАТ «УСК «Гарант-Авто» в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Opel Kadett» державний номер НОМЕР_2, ліміт по майну 50000 грн.
У судовому засіданні 02.06.2014 р. представники сторін подали суду клопотання про продовження терміну розгляду справи на більш тривалий строк, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України.
Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.
Також представник відповідача у судовому засіданні 02.06.2014 р. усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою виконання вимог ухвали суду. Дане клопотання судом задоволено.
За таких обставин у судовому засіданні 02.06.2014 р. оголошено перерву до 23.06.2014 р.
20.06.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній не заперечує проти стягнення суми коштів у розмірі 5 812, 15 грн.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 23.06.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
16.10.2012 р. між ПрАТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 141931Га/12лАС (Договір), предметом страхування за цим Договором виступають майнові інтереси ОСОБА_3, пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом «Заз Daewoo», державний номер НОМЕР_1 від страхових ризиків.
Згідно з постановою Біловодського районного суду Луганської області від 26.03.2013 р., 14.02.2013 р. о 08 год. 30 хв. на перехресті вулиць Совєтської та 50 років утворення СРСР у м. Луганськ сталась дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів «Заз Daewoo», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 та автомобіля «Opel Kadett» державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Біловодського районного суду Луганської області від 26.03.2013 р.
До ПрАТ «СК «АХА Страхування» звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.
Згідно з Ремонтною калькуляцією 1.002.13.01913 від 08.04.2013 р., загальна вартість ремонту автомобіля «Заз Daewoo», державний номер НОМЕР_1 складає 8 307, 95 грн.
Згідно з розрахунком суми страхового відшкодування власникові автомобіля «Заз Daewoo», державний номер НОМЕР_1, сума страхового відшкодування становить 8 107, 92 грн.
Відповідно до умов Договору позивач виплатив страхувальнику, згідно зі Страховим актом № 1.002.13.01913/VESKO16739 від 15.05.2013 р. страхове відшкодування в розмірі 8 107, 92 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 31 342 від 17.05.2013 р.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У ч. 2 зазначеної статті вказано, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Таким чином, між винною та потерпілою особами виникло зобов'язання з відшкодування заподіяної майнової шкоди.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача як особи, що виплатила страхувальнику розмір страхового відшкодування за Договором, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «Opel Kadett» державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Заз Daewoo», державний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_4
Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Opel Kadett» державний номер НОМЕР_2 будь-якою особою була застрахована у ПАТ «УСК «Гарант-Авто» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/6021852).
Вина водія ОСОБА_4, який керував автомобілем «Opel Kadett» державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Біловодського районного суду Луганської області від 26.03.2013 р.
Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Заз Daewoo», державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АВ/6021852), а до ПрАТ СК «АХА Страхування» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_4 як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до статті 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АВ/6021852) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50000, 00 грн., франшиза - 0, 00 грн.
Водночас відповідач у поданому суду 20.06.2014 р. відзиві на позов заперечує проти стягнення суми коштів понад 5 812, 15 грн. у зв'язку з неврахуванням позивачем при виплаті страхового відшкодування коефіцієнту фізичного зносу застрахованого автомобіля.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Е приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 (автомобіль легковий, експлуатувався в режимі таксі, що передбачає надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку).
Суд звертає увагу, що в наявному у матеріалах справи протоколі огляду транспортного засобу від 15.02.2013 р. зазначено, що автомобіль «Заз Daewoo», державний номер НОМЕР_1 використовувався в якості таксі.
За таких обставин, враховуючи приписи ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд дійшов висновку, що у даному випадку при визначенні розміру страхового відшкодування стосовно автомобіля «Заз Daewoo», державний номер НОМЕР_1, у зв'язку з використанням його для надання послуг таксі, повинен застосовуватись коефіцієнт фізичного зносу. За розрахунком страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відповідача, проти якого не заперечує сам позивач, сума відшкодування становить 5 812, 15 грн.
За таких обставин, враховуючи визначені полісом № АВ/6021852 розміри лімітів відповідальності та франшизи, вартість збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, а також розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 5 812, 15 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у вказаній сумі.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та межі позовних вимог, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 5 812, 15 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська 8, ідентифікаційний код 20474912) шкоду в розмірі 5 812 (п'ять тисяч вісімсот дванадцять) грн. 15 коп., судовий збір в розмірі 1 309 (одна тисяча триста дев'ять) грн. 68 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
Складено 27.06.2014 р.
Суддя Ю.В. Картавцева