26 червня 2014 року Справа № 910/22537/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Дерепи В.І.
суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" від позивача: Лавринець І.П. від відповідача: Дряхлов Є.О.
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 року
у справі№ 910/22537/13
за позовомКомунального підприємства "Водоканал"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Восток"
простягнення 161 084, 71 грн.
Комунальне підприємство "Водоканал" (далі позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" (далі відповідач) з позовом про стягнення 161 084, 71 грн. - витрати води в зв'язку з безобліковим водокористуванням.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2014 року позовні вимоги задоволені частково. З відповідача підлягало стягненню 8 155 грн. - заборгованості. В іншій частині позовних вимог було відмовлено, в зв'язку з тим, що суд першої інстанції прийшов до висновку, що обґрунтованим є нарахування позивачем витрат води при безобліковому водокористуванні пожежним гідрантом з 22.07.2013 року по 23.07.2013 року, оскільки пожежний гідрант було встановлено ПП "Калашний ряд плюс" саме 22.07.2013 року. 23.07.2013 року ТОВ "Комплекс Інженерінг" було проведено огляд колодязів водопостачання і каналізації відповідача, у ході якого витоку води виявлено не було.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 року апеляційна скарга позивача була задоволена повністю, рішення Господарського суду міста Києва у даній справі було скасовано, в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено. Резолютивна частина рішення викладена в наступній редакції: "З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 161 084 грн." Тобто позовні вимоги постановою апеляційної інстанції були повністю задоволені.
В постанові апеляційної інстанції зазначено про те, що висновки зроблені у рішенні першої інстанції є невірними, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідач звернувся до позивача з клопотанням про опломбування пожежного гідранту 19.07.2013 року, тоді як акт виконаних робіт ПП "Калашний ряд плюс" з встановлення пожежного гідранту датовано 22.07.2013 року і відповідно надані відповідачем докази суперечать хронології подій та не спростовують його самовільного приєднання до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і відповідно самовільного користування ним.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 року по даній справі, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2014 року залишити без змін. Тобто, відповідач оскаржує постанову апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог в сумі 152 929 грн. (161 084 грн. - 8 155 грн.).
В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає про те, що судом апеляційної інстанції не вірно дана оцінка матеріалам зібраним у справі.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
01.12.2010 року між позивачем та відповідачем (абонент) укладено Договір № 2250/2, за умовами п.1.1. якого позивач забезпечує абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод. Термін дії Договору згідно розділу 2 - з 01.12.2010р. по 01.12.2015 року.
Відповідно до п.6.4. Договору абонент сплачує об'єм витрат питної води в мережах абонента внаслідок їх пошкодження, нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини абонента згідно п.3.3. Правил за пропускною здатністю вводу водопроводу.
Положеннями п.п.3.3., 3.4. Правил встановлено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.
26.07.2013 року позивачем проведено обстеження водогосподарської діяльності відповідача по майданчику пров. Партизанський/ вул. Перемоги, 74 - а, м. Запоріжжя, (АЗК, що належить відповідачу) під час якого встановлено факт витоку води до приладу обліку через пошкодження запірного відсікаючого вентилю, про що складено акт технічного обстеження № 428/1-ТИ від 26.07.2013 року (а.с. 32-34).
На підставі зазначеного акту, за неможливості (на думку позивача) встановити час початку безоблікового водокористування, відповідачем відповідно до п. 6.4 Договору та п.3.3 Правил відповідачу виписано акт - рахунок від 26.06.2013 року (а.с.35) за період з 27.06.2013 року по 26.07.2013 року на суму 62 750 грн.
До матеріалів справи (а.с. 50-68) залучено договір якій укладено 29.12.2012 року між відповідачем (замовник) та ТОВ "Комплекс Інжинірінг" (виконавець) предметом якого є виконання робіт з сервісного обслуговування обладнання АЗК, у тому числі обслуговування системи зовнішнього водопроводу і каналізації не менш одного разу в місяць.
До матеріалів справи (а.с.69) залучена копія заявки на виконання ремонтів ТОВ"Компанії Інженірінг", за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги 74 а від 23.07.2013 року. У заявці зазначено перелік виконаних робіт, а саме огляд колодязів водопостачання та каналізація та зазначено, що протікання води не виявлено. Система знаходиться в робочому стані.
Матеріали зібрані у справі свідчать про те, що судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про те, що станом на 23.07.2013 року витоку води на об'єкті відповідача не було.
23.07.2013 року позивачем проведено обстеження водогосподарської діяльності відповідача по майданчику: м. Запоріжжя, вул. Першотравнева, 2 б.
За результатами обстеження, позивачем складено акти технічного обстеження водопроводу № 415 - ТИ та № 415/1 ТИ (а.с. 25 - 27) та зафіксовано самовільне встановлення відповідачем пожежного гідранту, в зв'язку з чим відповідачу нарахована вартість витрат води при безобліковому водокористуванні пожежним гідрантом за 28 днів з 26.06.2013 року по 23.07.2013 року на суму 98 333, 95 грн. Позивачем виписано відповідний акт рахунок № 2250/2 на суму 98 333, 95 грн. (а.с. 28).
До матеріалів справи залучено копію листа від 19.07.2013 року, який направлено відповідачем позивачу (а.с.70).
В зазначеному листі, відповідач просить позивача направити інспектора за адресою: АЗК № 04002/0 м. Запоріжжя, вул. Першотравнева, 2 б для опломбування пожежного гідранта.
До матеріалів справи (а.с. 71) залучено акт прийомки робіт від 22.07.2013 року, які виконувалися ПП "Калашний ряд плюс" по встановленню пожежного гідранта на зовнішньої водопровідної мережі на території "АЗК Восток", яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Першотравнева, 2 б.
Зазначений акт свідчить про те, що 22.07.2013 року було завершені роботи по встановленню пожежного гідранта.
Повідомлення відповідача позивачу від 19.07.2013 року про направлення інспектора з метою опломбування пожежного гідранта не може свідчити про закінчення відповідних робіт при наявності зазначеного вище акту приймання виконаних робіт по установці пожежного гідранта до 22.07.2013 року
Матеріали справи не містять доказів того, що роботи по встановленню пожежного гідранту закінчились раніше 22.07.2013 року.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано зробив висновок про те, що відповідач безобліково використовував пожежний гідрант в період з 22.07.2013 року по 23.07.2013 року.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції повинно бути залишено без змін. а постанова суду апеляційної інстанції скасована.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" задовольнити .
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 року у справі № 910/22537/13 скасувати.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2014 року прийняте у справі № 910/22537/13 залишити без змін.
4. Стягнути з Комунального підприємства "Водоканал" (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61 код ЄДРПОУ 03327121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська,11 код. ЄДРПОУ 24812228) 1 610,85 (одна тисяча шістсот десять) грн. судового збору сплаченого за подання касаційної скарги.
Головуючий В.І.Дерепа
Судді С.В.Бондар
Б.М.Грек