"24" червня 2014 р.Справа № 921/548/14-г/17
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-лізинг плюс", с.Загірочка Жидачівського району Львівської області
до відповідача: Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, м.Тернопіль
про стягнення 44 095,66 грн.
за участю представників сторін:
позивача: Жиров В.М., директор, протокол загальних зборів № 1 від 30.11.2007р.;
Кротов В.Є., уповноважений, довіреність №23/06-14 від 23.06.2014р.;
відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні представникам позивача роз'яснено їх права та обов'язки у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-лізинг плюс", с.Загірочка Жидачівського району Львівської області звернулося 28.05.2014р. (згідно відтиску штемпеля відділення поштового зв'язку на поштовому конверті) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, м.Тернопіль про стягнення 44095,66грн. боргу за договором фінансового лізингу №01/0912 від 07.09.2012р.
Позов обґрунтовується копіями договору фінансового лізингу №01/0912 від 07.09.2012р. з додатками до договору фінансового лізингу; копією акту приймання - передачі предмету лізингу від 17.12.2012р.; копією накладної №5 від 17.12.2012р.; копіями платіжних доручень про сплату платежів, іншими матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 04.06.2014р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 24.06.2014р.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлений позов повністю, просять його задовольнити та стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" 44095,66 грн. простроченого платежу згідно укладеного договору від 07.09.2012р. Також, в судовому засіданні позивач надав довідку, відповідно до якої товариство підтвердило наявність заборгованості в розмірі 44095,66грн. станом на 24.06.2014р.
Відповідач витребувані ухвалою суду від 04.06.2014р. документи не подав. Натомість, через канцелярію господарського суду Тернопільської області заявив клопотання (вх.№11984) про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника в судовому засіданні.
Представники позивача в судовому засіданні заявили заперечення щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з огляду на відсутність поважних причин неявки в дане судове засідання.
Суд, заслухавши думку представників позивача вважає, що останнє не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Відповідач не подав доказів на підтвердження неможливості забезпечити участь уповноваженого представника в судовому засіданні, не навів обставин та поважності причин неможливості прибути його представника в судове засідання та унеможливлювали вирішення судом справи по суті в судовому засіданні 24.06.2014р. При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ухвалою господарського суду від 04.06.2014р. про порушення провадження по справі, явка уповноважених представників сторін в судовому засіданні не визнавалася обов'язковою, а тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи через неможливість забезпечити явку уповноваженого представника відповідача в даному судовому засіданні.
Враховуючи, що поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами згідно ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача, господарський суд встановив наступне.
07.09.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-лізинг плюс", як Лізингодавцем, та Комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, як Лізингоодержувачем, укладено договір фінансового лізингу за №01/0912 (далі - Договір), відповідно до умов якого Лізингодавець зобов'язався придбати відповідно до встановлених Лізингоодержувачем Специфікацій, що викладені у Додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору, затвердженої Лізингоодержуачем у встановленому порядку, проектно - кошторисну документацію, визначену в Реєстрі проектно - кошторисної документації, який є Додатком №2 до Договору і є його невід'ємною частиною (далі Предмет лізингу) та передати у користування Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач зобов'язався прийняти Предмет лізингу та сплачувати за користування ним лізингові платежі протягом строку встановленого у Договорі.
У п.п.3.1, 4.1 сторонами визначено вартість Предмету лізингу в розмірі 3853911,60грн., яка може змінюватися лише за письмовою домовленістю сторін Договору. Загальна сума Договору складає 4957717,96грн., з яких 192695,58грн. авансового платежу та 4765022,38грн. лізингових платежів, які включають в себе відшкодування частини вартості Предмета лізингу та процентів за користування Предметом лізингу.
Пунктом 4.4 погоджено, що всі платежі за Договором сплачуються у безготівковій формі на поточний розрахунковий рахунок Лізингодавця.
Додатком №3 до Договору сторонами визначено розмір, строки та порядок сплати Лізингоодержувачем платежів за умовами Договору та здійснено розрахунок лізингових платежів згідно погодженого графіку їх сплати.
Водночас, у зв'язку із достроковою сплатою частини платежів Лізингоодержувачем, сторонами у грудні 2012р., січні 2013р. та червні 2013 року шляхом укладення та підписання додатків №4-7 до договору було внесено зміни до загальної суми Договору, вартості Предмету лізингу, розміру лізингових платежів, редакції Реєстру проектно - кошторисної документації.
Востаннє, сторонами згідно Додатку №7 від 25.06.2013р. змінено суму Договору на 4022789,58грн., яка складається, з 192695,58грн. авансового платежу, 2040000,00грн. дострокової сплати вартості Предмета лізингу та 1790094,00грн. загальної вартості лізингових платежів та викладено у новій редакції Розрахунок лізингових платежів. Визначено, що вартість Предмета лізингу становить 3574615,20грн.
Відповідно до п.п.5.1, 5.5 Договору, за умови оплати Лізингоодержувачем до 15 жовтня 2012р. авансового платежу, Лізингодавець на підставі видаткової накладної передає Предмет лізингу Лізингоодержувачу, про що сторонами складається Акт приймання - передачі.
Сторонами погоджено, що строк дії лізингу починається з моменту передачі Предмета лізингу Лізингодавцем Лізингоодержувачу, яким є дата підписання Акту приймання - передачі Предмету лізингу.
В силу вимог ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами зобов'язання.
У відповідності до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання, що випливають із договору лізингу, згідно якого та в силу ст. 806 Цивільного кодексу України, одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч. 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Закон України "Про фінансовий лізинг" визначає загальні правові та економічні засади фінансового лізингу.
Частиною 2 статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
З матеріалів справи вбачається, що Лізингоодержувач, на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором, сплатив авансові платежі на загальну суму 192695,58грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4292 від 05.10.2012р. (50000,00грн.), №4335 від 10.10.2012р. (50000,00грн.), №4565 від 25.10.2012р. (50000,00грн.), №4943 від 20.11.2012р. (42695,58грн.).
Факт передачі Лізингодавцем Предмету лізингу, на загальну суму 3574615,20грн., Лізингоодержувачу підтверджується Актом приймання - передачі предмету лізингу від 17.12.2012р. та накладною №5 від 17.12.2012р., відповідно до яких позивач на виконання взятих на себе зобов'язань передав, а Комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради прийняло Предмет лізингу - індивідуальні теплові пункти за переліком адрес та кількістю, вказаних у специфікаціях. Сторонами, згідно пункту 3 Акту приймання - передачі Предмету лізингу встановлено, що з моменту підписання даного Акту зобов'язання Лізингодавця з передачі Предмета лізингу вважаються виконаними.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Згідно пункту 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" та п.п.12.2.1, 12.2.3 Договору лізингоодержувач зобов'язався своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідач сплачував Лізингодавцю платежі у розмірі та у строки, що погодженні сторонами у Додатку №3 до Договору, з врахуванням змін, що були сторонами внесені 25.06.2013р. відповідно до Додатку №7 до Договору. Зокрема, Лізингоодержувач, без врахування авансових платежів, оплатив 2948180,80грн. за період з 21.12.2012р. по 24.04.2014р., згідно платіжних доручень №5497 від 21.12.2012р. (на суму 150000,00грн.). №5511 від 24.12.2012р. (на суму 150000,00грн.), №126 від 17.01.2013р. (на суму 111418,80грн.), №142 від 18.01.2013р. (на суму 490000,00грн.), №167 від 18.01.2013р. (на суму 600000,00грн.), №625 від 20.02.2013р. (на суму 71161,08грн.), №1051 від 20.03.2013р. (на суму 71161,08грн.), №1523 від 19.04.2013р. (на суму 71161,08грн.), №1885 від 21.05.2013р. (на суму 71161,08грн.), 2369 від 20.06.2013р. (на суму 71161,08грн.), №2401 від 25.06.2013р. (на суму 267000,00грн.), 2402 від 25.06.2013р. (на суму 383000,00грн.), №2729 від 22.07.2013р. (на суму 44095,66грн.), №4098 від 29.10.2013р. (на суму 44095,66грн.), №3193 від 20.08.2013р. (на суму 44095,66грн.), №4407 від 20.11.2013р. (на суму 44095,66грн.), №4584 від 28.11.2013р. (на суму 44095,66грн.), №4849 від 13.12.2013р. (на суму 44095,66грн.), №169 від 21.01.2014р. (на суму 44095,66грн.), №720 від 04.03.2014р. (на суму 44095,66грн.), №1184 від 03.04.2014р. (на суму 44095,66грн.), №1448 від 24.04.2014р. (на суму 44095,66грн.).
Судом встановлено і це підтверджується поданими доказами, що відповідачем прострочено черговий лізинговий платіж в сумі 44095,66грн., який він, відповідно до Додатку №3 до Договору, з врахуванням внесених сторонами змін, згідно Додатку №7 від 25.06.2013р. до Договору, зобов'язаний був здійснити до 20.05.2014р.
Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати чергового лізингового платежу в розмірі 44095,66грн. та відновлення тим самим порушених майнових прав позивача на момент розгляду спору судом, у матеріалах немає, навпаки, згідно наданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-лізинг плюс" довідки від 24.06.2014р. підтверджується заборгованість в заявленій сумі.
Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 44095,66грн. лізингового платежу є правомірними, документально підтвердженими первинними документами та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 ЦК України, порушене право Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-лізинг плюс" підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 44095,66грн. простроченого лізингового платежу.
В судовому засіданні 24.06.2014р., в порядку ст. 85 ГПК України, оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 629, 806, 807 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 292 ГК України, ст.ст. 1, 2, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, м.Тернопіль, вул.І.Франка, 16, ідентифікаційний код 14034534 - 44095(сорок чотири тисячі дев'яносто п'ять)грн. 66коп., 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім)грн. 00коп. в повернення сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-лізинг плюс", с.Загірочка Жидачівського району Львівської області, вул.Чорновола, 40, ідентифікаційний код 35549269.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено "27" червня 2014р.
Суддя Н.О. Андрусик