Справа № 2-а-1465/2011/2414
Головуючий у 1-й інстанції: Дудакова С.Є.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
18 червня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Загороднюка А.Г.
суддів: Залімського І. Г. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівців про стягнення невиплаченої пенсії та перерахунок пенсії , -
постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 червня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
У судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За таких підстав колегія суддів, керуючись положеннями статті 197 КАС України, вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, без фіксування судового засідання (частина 1 статті 41 КАС України).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії та інвалідом війни ІІІ групи.
Згідно з ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами 3-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 мінімальної пенсії за віком.
Згідно з статтею 54 вищевказаного Закону, розміри пенсій для інвалідів 3-ї групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
07 вересня 2010 року рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на момент звернення, а також у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму підвищувати розмір пенсії, передбачений ст. 54 Закону, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - задоволено частково.
Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 17 лютого 2011 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці частково змінено, а саме встановлено період, за який задоволено позов, а саме: з 16 квітня 2010 року по 07 вересня 2010 року, тобто, по день припинення порушення права.
Таким чином, позовні вимоги за вказаний період не підлягають задоволенню.
Позовні вимоги після 07 вересня 2010 року також не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів порушення його права після 07 вересня 2010 року. Крім того, позовні вимоги про зобов'язання відповідача виплачувати допомогу на оздоровлення в подальшому не підлягають задоволенню, так як такі вимоги не відповідають змісту законодавства. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому, змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишення в силі постанови суду І інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 червня 2011 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 24 червня 2014 року .
Головуючий Загороднюк А.Г.
Судді Залімський І. Г.
Полотнянко Ю.П.