Ухвала від 25.06.2014 по справі 750/11724/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №750/11724/13-а Суддя - доповідач: Бєлова Л.В.

УХВАЛА

Іменем України

25 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого - Бєлової Л.В.,

суддів: Гром Л. М.,

Міщука М. С.

при секретарі Корінець Ю. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч.1 ст. 41 КАС України заяву Начальника управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові - Демченка Миколи Михайловича про ухвалення додаткового судового рішення щодо способу виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2014 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду міста позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено:

- визнано неправомірним дії Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові щодо припинення виплати позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, призначеної з 09 лютого 2011 року.

- зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові поновити ОСОБА_3 виплату раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах з 01 лютого 2012 року.

23 травня 2014 року до Київського апеляційного адміністративного суду Начальником управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові - Демченком М. М. було подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 750/11724/13-а, відповідно до якої заявник просить ухвалити додаткове судове рішення, яким визначити спосіб виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду міста від 19.03.2014 р. та зазначити за рахунок, яких коштів має бути проведена виплата пенсії ОСОБА_3.

26 травня 2014 року суддею Київського апеляційного адміністративного суду Л.В. Бєловою було направлено до Деснянського районного суду м. Чернігова запит про витребування справи № 750/11724/13-а для розгляду вищезазначеної заяви.

Як вбачається з супровідного листа суду першої інстанції від 04.06.2014 р., справу № 750/11724/13-а було направлено до Київського апеляційного адміністративного суду та отримано суддею Бєловою Л.В 13 червня 2014 року про, що свідчить штамп вхідної кореспонденції апеляційного суду № 20955.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду відповідної заяви, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення відповідної заяви, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд заяви за відсутності представників сторін.

Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і заяви, перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів вважає, що у задоволені вказаної заяви Начальника управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2013 року позивач - ОСОБА_3 звернулась до Деснянського районного суду міста Чернігова з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, в якому просила:

- визнати неправомірним дії управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові щодо припинення виплати позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, призначеної з 09 лютого 2011 року;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові поновити мені виплату раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах з 01 лютого 2012 року.

11 грудня 2013 року постановою Деснянського районного суду міста Чернігова у задоволені позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просив скасувати оскаржувану постанову в повному обсязі та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов, мотивуючи свої вимоги тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено:

- визнано неправомірним дії управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові щодо припинення виплати позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, призначеної з 09 лютого 2011 року.

- зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові поновити ОСОБА_3 виплату раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах з 01 лютого 2012 року.

При ухваленні постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 року, колегія суддів виходила з того, що визнання Відкритого акціонерного товариства «Чернігівське хімволокно» банкрутом та не сплата ним внесків до органів Пенсійного фонду не є підставою для відмови у виплаті зазначеного виду пенсії, оскільки право соціального захисту, у тому числі пенсійне забезпечення, гарантовано кожному громадянину згідно з ст. 46 Конституції України.

Абз. 4 п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 р. № 7 передбачено, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, Начальником управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові - Демченком М. М. подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 750/11724/13-а відповідно до якої заявник просить ухвалити додаткове судове рішення, яким визначити спосіб виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду міста від 19.03.2014 р., а саме зазначити за рахунок, яких коштів має бути проведена виплата пенсії ОСОБА_3.

Виходячи із змісту поняття спосіб виконання судового рішення, колегія суддів звертає увагу, що спосіб виконання судового рішення - це порядок та послідовність здійснення сторонами дій у процесі виконання судового рішення, тобто є процедурним питанням.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду встановлюється правлінням Пенсійного фонду.

Частиною 1 ст. 73 Закону України встановлено, що кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Проаналізувавши норми законодавства, колегія суддів вважає, що визначення джерела фінансування відповідних соціальних виплат - це виключне повноваження органу Пенсійного фонду, а тому суд не може втручатися в діяльність органів державної влади.

Також, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Таким чином, враховуючи зміст позовних вимог та зміст резолютивної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 р., колегія суддів не вбачає необхідності в ухвалені додаткового судового рішення, оскільки постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 р прийнята в межах заявлених позовних вимог.

Отже, виходячи з вищезазначеного, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що у задоволені заяви Начальника управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про ухвалення додаткового судового рішення щодо виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - необхідно відмовити, у зв'язку з тим, що відсутні підстави, передбачені ч. 1 ст. 168 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 167,168, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви Начальника управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові - Демченка Миколи Михайловича про ухвалення додаткового судового рішення щодо способу виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку ст. 211 КАС України.

Головуючий суддя: Л.В. Бєлова

Судді: Л. М. Гром ,

М. С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Попередній документ
39471047
Наступний документ
39471049
Інформація про рішення:
№ рішення: 39471048
№ справи: 750/11724/13-а
Дата рішення: 25.06.2014
Дата публікації: 27.06.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: