12 червня 2014 рокусправа № 804/2670/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.
за участю:
представника відповідача: Васюченка М.Е.
представника позивача: Журавльова О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року у справі №804/2670/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сібріс» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
14.02.2014р. ТОВ «Сібріс» звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.01.2014р.:
№0000312204, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 272 482,00 грн.;
№0000322204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1330грн. за основним платежем та 665грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що підприємством були виконані усі вимоги Податкового кодексу щодо формування податкового кредиту, визначення від'ємного значення, як різниці між сумою податкових зобов'язань звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту. На думку позивача, висновки ДПІ про обов'язок позивача відкоригувати показники податкової декларації на підставі попереднього податкового повідомлення-рішення, яке є неузгодженим в силу його судового оскарження, не узгоджується з вимогами податкового законодавства.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.01.2014р. №0000312204 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Сібріс» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 272 482грн., та №0000322204 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Сібріс" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1995грн., у тому числі за основним платежем 1330грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 665грн.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована невірним застосуванням судом ст.200 ПК України. Податковий орган вважає, що позивач зобов'язаний був відобразити суму зменшення залишку від'ємного значення на підставі попереднього податкового повідомлення-рішення у рядку 21.3 Декларації з ПДВ із знаком «-».
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено та матеріалам справи підтверджено, що повноважними особами ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська проведено камеральну перевірку ТОВ «Сібріс» з питань достовірності визначення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за листопад 2013 року, за результатами якої складено Акт №1350/224-15/33858429 від 27.12.2013р. (далі по тексту - Акт перевірки)
В Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а саме:
- завищення залишку від'ємного значення за листопад 2013 року, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 272 974,00грн., заявленого в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року (№9079051234 від 09.12.2013р.)
- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за листопад 2013 року в сумі 1330,00грн.
На підставі висновків Акта перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.01.2014р.:
№0000312204, яким ТОВ «Сібріс» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 272 482грн. в тому числі за листопад 2013 року на суму 272 482грн. (а.с.72);
№0000322204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1995грн., в тому числі за основним платежем - 1330грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 665грн. (а.с.71)
Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України. Суд дійшов висновку, що до закінчення процедури судового оскарження у підприємства відсутні підстави для проведення будь-яких коригувань в податковому обліку.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.
Як вбачається з Акту перевірки, на висновках якого ґрунтуються оскаржувані податкові-повідомлення рішення, податковий орган зазначив, що позивачем порушено вимоги п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України. Вказані висновки ДПІ обґрунтовує тим, що ТОВ «Сібріс» подало до ДПІ декларацію з ПДВ за листопад 2013 року, в якій, в рядку 24, відображений залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 272 482,00грн. Проте, згідно акту перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (акт №845/22-4-16/33858429 від 25.10.2013р.) податковим органом відповідно до чинного законодавства винесено податкове повідомлення-рішення №0001352204 від 21.11.2013 року, згідно якого позивачу зменшено залишок від'ємного значення на 273 812,00грн.
Таким чином, позиція ДПІ полягає у тому, що позивачем порушено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та в рядку 21.3 декларації за листопад 2013 року не відображено зі знаком «-» суму зменшення залишку від'ємного значення на підставі податкового повідомлення рішення №0001352204 від 21.11.2013 року.
Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення ТОВ «Сібріс» вимог податкового законодавства, Акт перевірки від 27.12.2013 року №1350/224-15/33858429 не містить.
За правилами п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.2, п.200.3).
Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Судом встановлено, що на виконання п.200.4 Податкового кодексу України, ТОВ «Сібріс» в рядку 24 Декларацій декларувало залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду:
- у Декларації з ПДВ за вересень 2013 року зазначено залишок від'ємного значення у розмірі 273 812,00грн. (274 287,00грн. - 475,00грн.) (а.с.12-24);
- у Декларації за жовтень 2013 року зазначено залишок від'ємного значення у розмірі 272 984,00грн. (273 812,00грн. - 828,00грн.) (а.с.29-39);
- у Декларації за листопад 2013 року зазначено залишок від'ємного значення у розмірі 272 482,00грн. (272 984,00грн.-502,00грн.) (а.с.42-53).
Таким чином, посилання ДПІ в Акті перевірки на те, що позивачем у декларації за листопад 2013 року відображено залишок від'ємного значення у розмірі 272 984,00грн. не відповідає дійсності.
Матеріали справи свідчать про те, що у жовтні 2013 року посадовими особами ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено камеральну перевірку з питань достовірності визначення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за вересень 2013 року, за результатами якої складено акт №845/22-4-16/33858429 від 25.10.2013р., яким встановлено порушення ТОВ «Сібріс» абз.б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (а.с.76-79)
21.11.2013 року, на підставі висновків вищевказаного акту, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001352204, яким ТОВ «Сібріс» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період вересень 2013 року у розмірі 273 812,00 грн. (а.с.81).
Не погодившись з наведеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Сібріс» звернулося до суду з позовом про його скасування. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2014р. було відкрито провадження у справі №804/34/14 та 10.02.2014р. винесено постанову, яка станом на час розгляду справи, не набрала законної сили.
Відповідно до ст.16.1.8 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки
Разом з тим, п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, права та обов'язки як платника податків щодо сплати податкового зобов'язання, так і податкового органу щодо примусового стягнення виникають лише після набрання законної сили судовим рішенням.
Діючою, на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, редакцією Податкового кодексу України не передбачено дій платника податків у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення про зменшення суми від'ємного значення суми ПДВ, але передбачено, що платник податків має право оскаржити таке рішення контролюючого органу (п.56.1 ст.56 ПК України).
При цьому, норми чинного податкового законодавства не містять заборони декларування від'ємного значення з ПДВ без урахування висновків податкового органу, які не набули статусу обов'язкових до вступу відповідного судового рішення в законну силу.
Застосовуючи аналогію закону, в частині оскарження платником рішень контролюючого органу про збільшення сум грошового зобов'язання, та приймаючи до уваги законодавчо визначену можливість оскарження будь-якого рішення контролюючого рішення, можливо дійти висновку про те, якщо податковий орган зменшує розмір від'ємного значення суми ПДВ, то обов'язок платника податків врахувати ці суми зменшення у наступних податкових періодах виникає лише після набрання законної сили судовим рішенням, яким би було встановлено правомірність рішення контролюючого органу про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ.
Оскільки, встановлені обставини справи свідчать про те, що на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, було відсутнє судове рішення, яке б набрало законної сили та яким би було встановлено правомірність податкового повідомлення-рішення №0001352204 від 21.11.2013 р. і, відповідно, правомірність висновків ДПІ щодо завищення залишку від'ємного значення, суд першої інстанції, з огляду на суть спірних правовідносин, обґрунтовано вказав на неправомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення від 27.01.2014р. №0000312204.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року у справі №804/2670/14 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
(Ухвалу у повному обсязі складено 13.06.2014р.)
Головуючий: О.В. Мартиненко
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов