08 квітня 2014 рокусправа № 804/8934/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.
за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" №0002781742 від 27.12.2012 року, №0002791742 від 27.12.2012 року, -
У липні 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 грудня 2012 року №0002781742 та №0002791742.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року задоволено адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27 грудня 2012 року №0002781742 та №0002791742.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2012 року.
За результатами перевірки складено акт від 11.12.2012 року №155-17/2-20513066 (а.с.9-13) (далі - акт перевірки).
Актом перевірки встановлено наступні порушення позивачем: ч.6 ст.128 Господарського кодексу України, п.177.1 ст.177 Податкового кодексу; п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України -в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2011 рік на суму 3714,62 грн.; п. 181.1 ст. 181, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України - занижено податок на додану вартість на загальну суму 26435 грн.; п. 49.2 ст. 49, п. 203.1, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України - не надано податкові декларації з податку на додану вартість за період березень-червень 2012 року.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 27 грудня 2012 року:№0002781742, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 33723,75 грн., у тому числі за основним платежем 26435 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7288,75 грн.; №0002791742, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 4643,28 грн., у тому числі за основним платежем 3714,62 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 928,66 грн. (а.с.14, 21)
Відповідно до договору постачання від 09.02.2006 року №39К постачальник - ФОП "Салтівський м'ясокомбінат" згідно із заявками передає позивачу у власність м'ясну продукцію (а.с.93-94). Поставка продукції здійснюється самовивозом, з використанням власного автомобіля ГАЗ 3302 державний №НОМЕР_1, що підтверджується подорожніми листами, копії яких наявні у матеріалах справи. Розрахунок з постачальником, за кожну партію продукції, здійснювався за фактом отримання товару, відповідно до товарно-транспортних накладних, в яких зазначено найменування товару його кількість та асортимент, що також підтверджено товарно-транспортними накладними, до яких додані касові чеки, що підтверджують витрати на придбання пального, на загальну суму 19567,58грн.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Пунктом 177.4. статті 177 ПК України, визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності визначених пп. 138.1.1. п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 138 Податкового кодексу України до складу валових витрат включаються витрати операційної діяльності які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг визнається витратами того періоду, у якому визнано дохід від реалізації таких товарів, виконаних робіт чи наданих послуг.
Суд апеляційної інстанції вказує, що формування собівартості реалізованої продукції включає також і прямі витрати, які пов'язані з її доставкою, отже позивачем обґрунтовано включено до складу валових витрат витрати, пов'язані з доставкою м'ясної продукції (оплата ПММ) в сумі 19567,58 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено запит до податкового органу щодо надання інформації стосовно виплачених сум доходів іншими платниками податків (даних звітності за формою 1-ДФ) на його користь. Згідно відповіді від 10.10.2012 року №1273/6/18- 019 надано інформацію щодо виплачених доходів на користь позивача, яка спростовує висновки перевірки щодо перевищення граничного розміру доходів (300000,00 грн.) у січні 2012 року (а.с.17-18).
Рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
Під час проведення перевірки не перевірялись первинні документи, що підтверджують фінансово-господарську діяльність у 2012 році, не враховано інформацію щодо суми готівкових коштів, які виплачені на користь ФОП ОСОБА_1 (дані звітів за формою 1-ДФ), яка мається у відповідних інформаційних системах ДПІ.
Згідно пункту 187.1 статті Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів робіт/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ в податковому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Відповідно до пункту 182.1 статті 182 Податкового кодексу України якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
Отже, матеріалами справи спростовано перевищення позивачем граничної суми обсягу постачання товару 300 тис. грн., що підтверджується даними книги обліку доходів та витрат ПО формі №10 та розміру валових доходів, які задекларовані позивачем у податковій декларації за 2012 рік.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, погоджуючись з його висновками, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Т.С. Прокопчук