"07" листопада 2013 р. справа № 808/4100/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі №808/4100/13-а за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Бердянськ та Бердянському районі Запорізької області про скасування рішень,-
18.04.2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила скасувати Рішення №134 від 19.03.2013р. про застосування штрафних санкцій на суму 15 972,68грн. та Рішення №135 від 19.03.2013р. про застосування штрафних санкцій на суму 368,50грн., винесених управлінням Пенсійного фонду України в м.Бердянськ та Бердянському районі Запорізької області.
В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що є фізичною особою-підприємцем та має статус платника єдиного податку, а тому застосування до неї відповідачем штрафних санкцій за несплату (несвоєчасну сплату) внесків є незаконним, оскільки до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» були внесені зміни, які повністю скасовують відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі №808/4100/13-а у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції невірно застосовано пункт 7 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки нею передбачено стягнення вже існуючої заборгованості, а не застосування нових штрафних санкцій.
У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1, зареєстрована 20.01.2005р. виконавчим комітетом Запорізької міської ради, про що зроблений запис №2 099 001 0002 001235.
09.07.2009 відповідачем прийнято Рішення №2011 про застосування фінансових санкцій в сумі 12 791,70 грн. за неподання відомостей, що використовуються в системі СПОВ. Вказане Рішення оскаржено ОСОБА_1 в судовому порядку , постановою
Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2010 по справі №2а-4005/09/0870 її позов частково задоволено (оскаржуване рішення скасовано в частині суми фінансових санкцій). Вказану постанову суду Управлінням було оскаржено в апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2011 апеляційну скаргу УПФУ задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Платіжним дорученням №36657 від 18.03.2013 ОСОБА_1 самостійно сплатила більшу частину суми фінансових санкцій, визначених у Рішенні №2011 від 09.07.2009 - у сумі 12471,52 грн., іншу частину нею було сплачено платіжними дорученнями від 16.03.2011 у сумі 12,02 грн. та 14.06.2010 у сумі 388,71 грн.
19.03.2013 управлінням Пенсійного фонду України в м.Бердянську та Бердянському районі Запорізької області, на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийняті рішення №134 та №135 про нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на суму 15 972,68 грн. та 368,50 грн. відповідно.
Не погодившись з такими рішеннями відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем застосовано до позивача фінансові санкції через несплату боргу, який виник 23.07.2009, а відтак посилання управління Пенсійного фонду при винесені оскаржуваних рішень на ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 є правомірним.
Суд апеляційної інстанції частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно із п.2 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 (далі - Закон №1058) (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
З 01.01.2011 набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI, відповідно до розділу VІІІ «Прикінцевих та перехідних положень» якого, частини 1-9 Закону №1058 виключено.
Проте, пунктом 7 розділу VІІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2464-VI передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем правомірно на підставі ч.9 ст. 106 Закону №1058 нараховано суму пені на борг, який виник у 2009 році
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України (постанова від 26.03.2013р. у справі №21-71а13, постанова від 23.04.2013р. у справі №21-116а13), рішення якого, відповідно до ст.244-2 КАС України, є обов'язковими для виконання усіма судами України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі № 808/4100/13-а залишити без змін..
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.В. Мартиненко
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов