25 червня 2014 року Справа № 925/1614/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4
на рішення та постанову Господарського суду Черкаської області від 29.11.2013 Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2014
у справі№ 925/1614/13 Господарського суду Черкаської області
за позовомОСОБА_4
доЗакритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5
провизнання рішень недійсними
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_6, дов. від 29.07.2013 б/н
відповідача: Гребенюк С.А., дов. від 08.08.2013 б/н
третьої особи, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_8, дов. від 10.10.2013 б/н
ОСОБА_4 звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб" про визнання незаконними рішень про припинення повноважень спостережної ради ЗАТ "Трудовий колектив "Уманьхліб", що прийняте в п.14, та про обрання наглядової ради - п. 15 Протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ "Трудовий колектив "Уманьхліб" від 03.10.2013.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.11.2013 у справі № 925/1614/13 (суддя Кучеренко О.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 (колегія суддів у складі: головуючого судді Федорчука Р.В., суддів Лобаня О.І., Майданевича А.Г.), у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 та рішення Господарського суду Черкаської області від 29.11.2013 у справі № 925/1614/13, та визнати незаконними рішення про припинення повноважень спостережної ради ЗАТ "Трудовий колектив "Уманьхліб", що прийняте в п. 14, та про обрання наглядової ради - п. 15 Протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ "Трудовий колектив "Уманьхліб" від 03.10.2013.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
23.06.2014 від ОСОБА_5 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю його представника з'явитися в судове засідання.
З огляду на визначені у ГПК повноваження Вищого господарського суду України як касаційної інстанції, враховуючи те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання.
25.06.2014 представник ОСОБА_4 подав клопотання про оголошення письмових доказів в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.
Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Враховуючи, що згідно із ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів відхилила заявлене клопотання позивача про оголошення письмових доказів в судовому засіданні.
Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як з'ясовано місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, позивач є акціонером Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб" (далі - Товариство), якій належить 404500 акцій номінальною вартістю 1 грн. за 1 акцію, що складає 37,9 % статутного капіталу Товариства.
Суди попередніх інстанцій встановили, що акціонери, які є власниками 10 і більше відсотків акцій Товариства, направили вимогу про скликання позачергових загальних зборів Товариства на 03.10.2013 із порядком денним зборів, який в подальшому було опубліковано у Бюлетені "Цінні папери України", до якого серед інших були включені питання зміни назви Товариства, затвердження нової редакції статуту Товариства та питання про переобрання керівних органів Товариства, зокрема, припинення повноважень Спостережної ради Товариства та обрання Наглядової ради Товариства.
Відповідно до протоколу нагляду за реєстрацією акціонерів, складеного 03.10.2013 представниками Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, судами встановлено, що реєстрація акціонерів для участі у позачергових загальних зборах акціонерів Товариства здійснювалася реєстраційною комісією, призначеною Наглядовою радою (протокол засідання Наглядової (спостережної) ради № 45 від 21.08.2013); на загальних зборах були присутні акціонери, які володіють 1066736 голосами, що складає 97,8 % від загальної кількості голосуючих акцій (1091106 голосів).
Згідно порядку денного загальних зборів Товариства, у пункті 14 ставилося питання про припинення повноважень голови та членів Спостережної ради, у пункті 15 - обрання голови та членів Наглядової ради Товариства, затвердження умов цивільно-правових та трудових договорів, що укладатимуться з членами Наглядової ради, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з головою та членами Наглядової ради Товариства.
Як визначено судами першої та апеляційної інстанції, згідно протоколу загальних зборів та протоколів лічильної комісії, загальними зборами не були прийняті рішення про зміну найменування Товариства, внесення змін до Статуту Товариства та затвердження положення про спостережну раду, виконавчий орган, ревізійну комісію.
За прийняття рішення про припинення повноважень голови та членів Спостережної ради Товариства, яке зазначене у п. 14 протоколу загальних зборів, проголосували 616909 голосів, що становить 57,83 % від загальної кількості голосів.
Суди попередніх інстанцій з'ясували, що по 15 питанню порядку денного загальних зборів слухали голову зборів, який зазначив, що вказане питання містить положення про обрання голови та членів Наглядової ради Товариства, однак, оскільки згідно чинної редакції Статуту у Товариства є Спостережна рада, то здійснюється обрання Спостережної ради Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб" у складі 3 осіб.
Згідно із протоколом № 15 засідання лічильної комісії зборів за підсумками голосування по вказаному питанню особами, які набрали найбільшу кількість голосів, визначено: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 При цьому позивач брав участь у голосуванні та віддав усі належні їй голоси за кандидата у члени спостережної ради ОСОБА_11
Предметом спору у справі є дійсність рішень зборів учасників Товариства про припинення повноважень Спостережної ради Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб" та про обрання Наглядової ради Товариства, оформлених п.п. 14, 15 Протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ "Трудовий колектив "Уманьхліб" від 03.10.2013.
Обґрунтовуючи підстави недійсності вищевказаних рішень загальних зборів Товариства позивач посилається на те, що до порядку денного зборів були включені питання про внесення змін до Статуту Товариства, відповідно до якого замість Спостережної ради органом управління пропонувалось створити Наглядову раду, а керівником виконавчого органу замість Голови правління - Директора Товариства. Позивач вказує, що загальні збори Товариства прийняли рішення про припинення повноважень Спостережної ради та обрання Наглядової ради Товариства, тобто органу, що був передбачений новою редакцією статуту Товариства, яка не була затверджена загальними зборами Товариства і діяльність якої не передбачена у діючому Статуті Товариства.
Місцевий господарський суд, вирішуючи спір по суті, виходив з того, що на загальних зборах акціонерів 03.10.2013 був необхідний кворум, а тому загальні збори були правомочними; рішення з питання припинення повноважень голови та членів Спостережної ради товариства прийняті більшістю голосів акціонерів, присутніх на зборах; позивач брала участь у голосуванні з питання обрання членів Спостережної ради Товариства та віддала усі належні їй голоси за кандидата у члени Спостережної ради ОСОБА_11, скориставшись таким чином належним їй правом на участь в управлінні Товариством; звертаючись із позовом до суду позивач не довів порушення її прав, як акціонера, прийняттям позачерговими загальними зборами Товариства рішень, які викладені у пунктах 14, 15 протоколу загальних зборів від 03.10.2013.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскаржувані рішення не порушують корпоративних прав позивача та прийняті у відповідності до положень діючого законодавства та статуту Товариства, у зв'язку із чим відмовив у задоволенні позову.
З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у цій справі, виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із положеннями статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Отже, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у пунктах 17, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.
При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про акціонерні товариства" суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені під час проведення зборів порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.
При вирішення спору суди попередніх інстанцій встановили, що загальні збори, які відбулися 03.10.2013, мали необхідний кворум; порядок денний містив питання про обрання визначеного Статутом органу управління Товариством; позивач не мав заперечень щодо питань порядку денного, з яким він був ознайомлений, та не вносив пропозицій про його зміну; голосування здійснювалось по питаннях, які включенні в порядок денний у відповідності до вимог чинного законодавства; рішення про припинення повноважень голови та членів Спостережної ради Товариства прийнято в межах компетенції зборів, за наявності кворуму та більшістю голосів акціонерів, присутніх на зборах; позивач брав участь у голосуванні з питання обрання членів Спостережної ради та віддав усі належні їй голоси за відповідного кандидата, який був обраний членом Спостережної ради. За таких обставин суди дійшли висновку, що оскаржувані рішення прийняті у відповідності до положень діючого законодавства та статуту ЗАТ "Трудовий колектив "Уманьхліб" і не порушують корпоративних прав позивача.
Доводи позивача про недійсність оскаржуваних рішень загальних зборів акціонерів фактично ґрунтуються на термінологічних розбіжностях у найменуванні органу управління Товариством, обрання членів якого було винесене на порядок денний загальних зборів.
Відповідно до ст. 51 Закону України "Про акціонерні товариства" наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.
Статтею 46 Закону України "Про господарські товариства" було передбачено, що в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу.
Суд апеляційної інстанції на підставі аналізу норм Господарського кодексу України, Закону України "Про акціонерні товариства", Закону України "Про господарські товариства", постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.1993 року №556 "Про затвердження Положення про спостережну раду" обґрунтовано зазначив, що спостережна рада є тотожнім поняттю наглядової ради, тобто це колегіальний орган управління товариством, члени якого обираються з числа учасників і контролюють діяльність виконавчого органу товариства.
При цьому, як свідчать матеріали справи, загальними зборами акціонерів Товариства не вирішувались питання про зміну порядку формування спостережної (наглядової) ради, її компетенції тощо.
Апеляційним господарським судом була також надана оцінка доводам скаржника щодо неправильності оформлення протоколу позачергових загальних зборів Товариства у зв'язку із відсутністю печатки Товариства. До того ж, як свідчать матеріали справи, у друкованому виданні "Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку" № 189 від 08.10.2013 було опубліковано оголошення Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб" про втрату печатки Товариства.
Доводи скаржника щодо обрання до Наглядової ради кандидатів з перевищенням кількісного складу цього органу, спростовуються матеріалами справи та ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником роз'яснень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.02.2010 № 4 "Про порядок застосування окремих норм Закону України "Про акціонерні товариства" щодо порядку обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування".
Враховуючи, що позивачем не було доведено порушення її прав та законних інтересів як акціонера Товариства оскаржуваними рішеннями, суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у задоволенні позову.
Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.
Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника, по суті зводяться виключно до заперечень щодо оцінки доказів у справі, в той час як згідно з вимогами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти наявні у справі докази.
Вказані доводи скаржника були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна правова оцінка, а тому вони відхиляються судом касаційної інстанції як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм законодавства при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 та рішення Господарського суду Черкаської області від 29.11.2013, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 29.11.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 у справі № 925/1614/13 залишити без змін.
Головуючий суддя: Л. Іванова
судді: Л. Гольцова
Т. Козир