11 червня 2014 року Справа № 23/800-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Вовка І.В., Бакуліної С.В., Грека Б.М.. Селіваненка В.П., Черкащенка М.М.,
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ"
про перегляд Верховним Судом України
постанови Вищого господарського суду України від 25.03.2014
у справі№ 23/800-б
за заявою доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 2"
провизнання банкрутом,
Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.12.2003 за заявою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва порушено провадження у справі № 23/800-б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 2" (далі - ВАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 2") в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.12.2011 у справі № 23/800-б затверджено звіт ліквідатора, ліквідовано банкрута ВАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 2", провадження у справі припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") задоволено, ухвалу господарського суду міста Києва від 21.12.2011 скасовано, Державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи постановлено відмінити державну реєстрацію припинення ВАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 2", проведену відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 21.12.2011, матеріали справи № 23/800-б повернуто до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2014 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 - без змін.
Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЕМ" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25.03.2014, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нове судове рішення, яким скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013.
Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 28.01.2014 у справі №44/397-б, від 12.06.2013 у справі №12/5009/1801/11 та від 06.09.2012 у справі №5011-50/2678-2012, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Як вбачається зі змісту постанови від 25.03.2014 у справі №23/800-б, про перегляд якої подано заяву, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанцій щодо скасування ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, ліквідації банкрута, припинення провадження у справі та направлення матеріалів справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури, оскільки, затверджуючи звіт ліквідатора боржника та припиняючи провадження у справі, судом першої інстанції не було належним чином досліджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, а саме, не розглядалися вимоги ТОВ "АТЕМ" до банкрута, які виникли в процедурі розпорядження майном на суму 1 778 708,63 грн., не враховано, що під час здійснення ліквідаційної процедури, зокрема продажу цілісного майнового комплексу банкрута, було зроблено зарахування зустрічних вимог, до суми яких ввійшли не розглянуті судом вимоги ТОВ "АТЕМ" на суму 1 778 708,63 грн., що призвело до порушення прав кредиторів та боржника; у звіті ліквідатора відсутні посилання на деяких кредиторів, вимоги яких було визнано судом першої інстанції.
Водночас приймаючи постанову від 16.09.2012 у справі №5011-50/2678-2012, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій про припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частині першій статті 80 ГПК України за відсутності предмету спору, оскільки між кредитором та боржником, відбулось зустрічне зарахування однорідних грошових вимог.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що постанови Вищого господарського суду України від 28.01.2014 у справі №44/397-б та від 12.06.2013 у справі №12/5009/1801/11, на які посилається заявник, не є доказами неоднакового застосування норм матеріального права, оскільки фактично у даних постановах суд касаційної інстанції оцінює процесуальні питання, відповідно: щодо відсутності поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги (постанова від 28.01.2014 у справі №44/397-б); щодо наявності повноважень суду апеляційної інстанції про надання роз'яснення судового рішення суду апеляційної інстанції ( постанова від 12.06.2013 у справі №12/5009/1801/11).
Колегія суддів зазначає, що встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів є вичерпним.
За змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 ГПК України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Таким чином, до повноважень Верховного Суду України не належить оцінка правильності застосування судовими інстанціями норм процесуального права.
За таких обставин відсутні передбачені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "АТЕМ" у допуску справи №23/800-б до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя І. Вовк
Судді С. Бакуліна
Б. Грек
В. Селіваненко
М. Черкащенко