24 червня 2014 року Справа № 910/24265/13
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач), Харченко В.М.,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Невірос", м. Київ (далі - ТОВ "Невірос"),
на рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2014 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014
зі справи № 910/24265/13
за позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі - відділення АМК),
до ТОВ "Невірос"
про стягнення штрафу та пені.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
відділення АМК - Якусевич А.М.,
ТОВ "Невірос"- Кубарєвої Ю.О.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ТОВ "Невірос" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення штрафу у сумі 33 500 грн., накладеного рішенням адміністративної колегії відділення АМК від 13.12.2012 № 79/02-П у справі № 78-02/11.12 (далі - рішення № 79/02-П), та пені у сумі 33 500 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2014 (суддя Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014 (колегія суддів у складі: суддя Самсін Р.І. - головуючий, судді Власов Ю.Л., Шаптала Є.Ю.), позов задоволено: з ТОВ "Невірос" стягнуто до загального фонду державного бюджету України штраф у сумі 33 500 грн., пеню у сумі 33 500 грн. та 1 720, 50 грн. судового збору.
ТОВ "Невірос" у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову внаслідок порушення норм процесуального та положення статті 549 Цивільного кодексу України. Скаржник, зокрема, зазначає, що одночасне стягнення відділенням АМК штрафу та пені за порушення, встановлене рішенням № 79/02-П, суперечить припису наведеної норми цивільного права.
У відзиві на касаційну скаргу відділення АМК просить у задоволенні скарги відмовити з наведених у даному відзиві мотивів.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
У прийнятті судових рішень зі справи господарські суди виходили з таких фактичних даних:
- згідно з рішенням № 79/02-П дії ТОВ "Невірос", які полягають у неподанні інформації на вимогу голови відділення АМК від 21.08.2012 № 26-02/3822 у встановлені ним строки, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції";
- за це порушення на ТОВ "Невірос" накладено штраф у сумі 33 500 грн.;
- рішення № 79/02-П було надіслано ТОВ "Невірос" супровідним листом від 13.12.2012 № 26-02/5171 та отримане останнім 24.12.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0104402097280, яке залучено до справи; відповідно, кінцевою датою сплати штрафу є 25.02.2013 (оскільки 24.02.2013 було вихідним днем - неділя);
- 15.02.2013 ТОВ "Невірос" оскаржило рішення № 79/02-П до господарського суду міста Києва, рішенням якого від 25.04.2013 зі справи № 910/2903/13 у задоволенні позову відмовлено;
- постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2013 рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2013 зі справи № 910/2903/13 залишено без змін;
- у зв'язку з невиконанням рішення № 79/02-П відділенням АМК була нарахована пеня за 92 дні прострочення (з 26.04.2013 по 09.06.2013, з 13.08.2013 по 12.09.2013 та з 09.10.2013 по 24.10.2013, враховуючи зупинення нарахування пені на час розгляду даної справи господарським судами), що підлягає стягненню згідно з установленими статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" обмеженнями в сумі 33 500 грн.
Відповідно до пункту 4 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі є порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно зі статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання;
особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу;
за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України;
нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу;
нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу та відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Відповідно до правової позиції, що міститься у підпункті 20.2 пункту 20 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства": "Абзацами третім - п'ятим частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися".
Отже, місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що: рішенням господарського суду міста Києва від 25.04.2013 зі справи № 910/2903/13 рішення № 79/02-П визнано законним та обґрунтованим, у тому числі в частині накладення штрафу; ТОВ "Невірос" у визначений статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк накладений рішенням № 79/02-П штраф не сплатило, тому зобов'язане його сплатити його разом з пенею за прострочення згідно з перевіреним судом розрахунком.
З огляду на викладене попередні судові інстанції правомірно задовольнили позов у справі.
Доводи касаційної скарги висновків, покладених в основу оскаржуваних судових актів, не спростовують, оскільки відносини, що виникли у спорі зі справи, нормами Цивільного кодексу України не регулюються. Порушення норм процесуального права, на які вказує скаржник, у будь-якому разі не відносяться до числа тих, з якими процесуальний закон пов'язує необхідність скасування судових рішень.
Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014 зі справи № 910/24265/13 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Невірос" - без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Харченко